Монгольські мови

Монгольські мови — сім'я всередині алтайської макросім'ї, що включає в себе кілька достатньо близьких мов Монголії, Китаю, Росії й Афганістану. Згідно з даними лексикостатистики розпалася близько V століття.

Носії — монгольські народи, об'єднанні за культурною спільністю та мовною приналежністю. Крім того, класична монгольська служила мовою писемності тувинців до 1940 року.

Характерною рисою монгольських мов є значна кількість тюркських запозичень, що, через вплив монгольської мови на тюркські в історичний час, значно ускладнює проблему вивчення мовних зв'язків. До сьогодні в Монголії та Китаї існує ряд етнічних груп тюрко-монгольських білінгвів (хотони, жовті уйгури). Ймовірно, раніше такий білінгвізм був більш розповсюдженим.