Вікіпедія

Тарасов Павло Тимофійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тарасов.

Павло Тимофійович Тарасов — льотчик-винищувач, ас, учасник Радянсько-фінської війни та Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу, майор, який збив 32 літаки противника, з них два — повітряним тараном, який воював у складі 3-го винищувального авіаційного корпусу.

Тарасов Павло Тимофійович
Народився 1914
Катеринослав, Російська імперія
Помер 29 липня 1944(1944-07-29)
Укмерґе
Країна  СРСР
Діяльність Ас
Alma mater Луганське вище військове авіаційне училище штурманів (1936)
Знання мов російська[1] і українська[1]
Учасник вторгнення СРСР до Польщі (1939), радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Військове звання майор[1]
Партія ВКП(б)[1]
Нагороди
Герой Радянського Союзу орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня медаль «За оборону Кавказу»

Біографія ред.

Народився в 1914 році в селищі Ігрень (нині в межах міста Дніпро) в сім'ї робітника. Українець. Закінчив 7 класів, навчався в залізничному технікумі міста Дніпропетровська. У РККА з 1934 року.

Закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу пілотів в 1936 році. Був направлений для подальшого проходження служби у винищувальну авіацію в 106-ту винищувальну ескадрилью (28 квітня 1938 року наказом командувача ВПС РККА перейменована в 15-й винищувальний авіаційний полк імені Ф. Е. Дзержинського). Брав участь в Польському поході РСЧА восени 1939 року в складі полку. З 28 лютого 1940 року брав участь в Радянсько-фінській війні.

Член ВКП (б) з 1940 року. Пройшов усі щаблі від молодшого льотчика до командира ланки. Освоїв літаки І-153, І-15 біс, МіГ-3. У боях Великої Вітчизняної війни з 22 червня 1941 року. Обіймав посаду заступника командира авіаційної ескадрильї в званні старшого лейтенанта. Перший свій повітряний бій провів на очах у всіх льотчиків і техніків полку 22 червня 1941 роки над аеродромом, збивши Xs-126 (ХШ-126). Воював на Північному, Ленінградському, Брянськом, Воронезькому, Сталінградському, Північно-Кавказькому і Південному фронтах [2]. У характеристиках на Тарасова відзначається його високий ступінь готовності застосовувати нові прийоми і методи бою. Так, воюючи на винищувачі МіГ-3 першим з льотчиків вирішив підвішувати на літак-винищувач бомби вагою в 50 кг для бомбометання по військах противника, першим на Північному фронті 1 липня 1941 року запровадив радіозв'язок, за допомогою якої був наведений генерал-лейтенантом авіації Куцевалова з командного пункту на розвідник Хе-111 і збив його.

Перший повітряний таран П. Т. Тарасова ред.

5 липня 1941 року заступник командира ескадрильї 15-го винищувального авіаційного полку 8-ї змішаної авіаційної дивізії старший лейтенант Тарасов П. Т., будучи провідним групи з чотирьох МіГ-3, виконуючи завдання по бомбометання мотопіхоти в районі міста Острів Псковської області успішно виконала штурмовку ворожих військ. Після виконання завдання група Тарасова була раптово атакована групою Ме-109 в складі 12 літаків. Тарасов вступив в повітряний бій з переважаючими силами противника. Літак Тарасова був атакований сімома Ме-109. Зав'язався повітряний бій, в якому Тарасов був поранений в обидві руки і ногу, з бою не вийшов. Тарасов вразив два літаки Ме-109, розстрілявши весь боєзапас ударом крила розніс хвостове оперення третього літака ворога. Так Тарасов здійснив свій перший повітряний таран, збивши при цьому в одному повітряному бою третій літак. Сам після тарана вистрибнув з падаючої машини. Приземлився на парашуті в розташуванні своїх військ. Повітряний бій винищувача спостерігали тисячі бійців. Тяжкопораненого Тарасова підібрали танкісти, влаштувавши йому бурхливе вшанування. Командир танкового корпусу особисто відвіз пораненого льотчика в госпіталь на своєму броньовику.

Після повітряного тарана Тарасов проходив лікування в госпіталях. Повернувся в полк після поранення.

Після поранення ред.

15-й винищувальний авіаційний полк на той час після напружених повітряних боїв перших днів війни, втративши багато літаків і особового складу, 12 липня 1941 року був виведений в тил до міста Рязань на переформування. З 15 серпня 1941 року полк приступив до ведення бойових дій на Ленінградському фронті. Після одужання прибув у свій полк і за короткий період часу виконав 120 бойових вильотів. Наказом вищого начальника Тарасов виконував обов'язки командира полку, особисто водив групи в бій. П. Т. Тарасов 8 вересня 1941 року в одному з боїв отримав поранення в груди, але продовжував вести повітряний бій пораненим. Після приземлення був відправлений в тиловий госпіталь.

В кінці грудня 1941 роки (20.12) Тарасов разом з іншими льотчиками в складі полку був відправлений в тил на переформування і переучування на новий тип літаків — Ла-5 і ЛаГГ-3.

1942 рік ред.

Після закінчення перенавчання полк у складі двох ескадрилей (21 літак ЛаГГ-3) прибув на Брянський фронт і влився до складу 266-ї винищувальної авіаційної дивізії, де брав участь в бойових діях з 9 червня по 25 серпня 1942 року. 28 червня 1942 року в повітряному бою гине командир 15-го винищувального авіаційного полку Герой Радянського Союзу Володимир Миколайович Калачов. Капітана Тарасов призначають виконуючим обов'язки командира полку [2]. Станом на 15 липня 1942 [3] П. Т. Тарасов справив штурмовок по аеродромах і наземним військам противника — 34, вилетів на перехоплення літаків супротивника — 30, на супровід своїх бомбардувальників — 20, на патрулювання і прикриття своїх військ — 58, на розвідку в тилу противника — 4. Провів 26 повітряних боїв, знищив літаків противника особисто — 10 і в групі — 1. Вже з 4 вересня 1942 року Тарасов в складі 15-го винищувального авіаційного полку брав участь в боях на Сталінградському фронті в складі 287 -й винищувальної авіаційної дивізії на літаках ЛаГГ-3 і Ла-5. 8 вересня 1942 року в повітряному бою з переважаючим противником збив один Ме-109. Розстрілявши весь боєзапас на очах представника Ставки ВГК, командування армії і наших військ, свого полку таранив Хе-111. Приземлився на своєму літаку.

Всього на Сталінградському фронті за період з 2 вересня 1942 року по 26 грудня 1942 року справив 27 бойових вильотів, збив 3 літаки супротивника [2].

Через 20 днів після початку бойових дії на Сталінградському фронті полк залишився без літаків і практично без льотчиків. Отримавши поповнення, 15 жовтня 1942 року полк перебазувався в район залізничної станції Сайхін. Тут молоді льотчики виконували тренувальні польоти, і полк виконував завдання з охорони залізниці, що мала стратегічне значення. З 24 жовтня до 26 грудня 1942 року полк під керівництвом Тарасова діяв на Сталінградському фронті з аеродрому Столяров в складі 226-ї штурмової авіаційної дивізії, здійснював прикриття штурмовиків. На початку листопада полк втратив значної кількості літаків. І знову командир полку капітан Тарасов з групою з десяти льотчиків відбув за літаками. До активних дій полк приступив з 19 листопада 1942 року.

З 4 вересня по 26 грудня 1942 року льотчики 15-го винищувального авіаційного полку здобули 26 перемог, більшу частину з них — на Ла-5.

26 грудня 1942 капітан Тарасов переведений в 812-й винищувальний авіаційний полк на посаду помічника командира з повітряно-стрілецької службі. До цього часу він зробив 146 бойових вильотів, в повітряних боях збив особисто 10 і в групі 1 літак супротивника.

1943 рік ред.

У складі 812-го винищувального авіаційного полку капітан Тарасов взяв участь в боях за Кубань з 20 квітня 1943 року. Воював проти асів ескадри Удета. Збив 5 літаків супротивника і один примусив до посадки на свій аеродром. Льотчик 52-ї ескадри був полонений, а на пошкоджений Ме-109Ф приїхав поглянути командир 3-го винищувального авіаційного корпусу Е. Савицький. Через кілька днів цей літак був відновлений і пізніше експонувався в Москві на виставці трофейної зброї. За цей подвиг Тарасов нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня.

У червні 1943 року полк би виведений на переформування в тил. Полк отримав нові літаки Як-1, а особливо відзначилися воїни — Як-9Т. До бойових дій повернувся вже до початку вересня 1943 року в Криму і Південної України. Станом на 17 грудня 1943 року Тарасов виконав бойових вильотів — 235, провів повітряних боїв — 81, штурмовок по наземних цілях — 48, збив літаків противника — 24, виконав повітряних таранів — 2. "За особисто збитих 24 літаків супротивника, з них 2 тарана і за бойові заслуги перед Батьківщиною і проявлені при цьому героїзм, хоробрість і мужність … "представлений до звання Герой Радянського Союзу [2].

1944 рік ред.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 13 квітня 1944 роки (медаль «Золота Зірка» № 1313).

На початку квітня 1944 переведений на посаду тимчасово виконуючого обов'язки командира 274-го винищувального авіаційного полку 278-ї винищувальної авіаційної дивізії (3-й винищувальний авіаційний корпус, 1-а повітряна армія, 3-й Білоруський фронт). Полк був виведений в район Курська на поповнення авіаційною технікою та льотним складом. З приходом призначеного на посаду командира полку 24 травня 1944 року Тарасов переведений на посаду інспектора з техніки пілотування 265-ї винищувальної авіаційної дивізії 3-го винищувального авіаційного корпусу. До 22 червня 1944 дивізія Тарасова перебазувалася в складі 3-го винищувального авіаційного корпусу 1-ї повітряної армії в Білорусь, а з 23 червня приступила до звільнення Білорусі. В кінці липня полки дивізії базувалися в Прибалтиці. 29 липня 1944 року під час обльоту після ремонту літака Як-1Б при виконанні фігури вищого пілотажу внаслідок виникла перевантаження у літака відвалилося крило через конструктивно-виробничого браку. У складній ситуації і при малому запасі висоти льотчик майор Тарасов вистрибнув з кабіни, але зачепився стропами парашута за кіль літака внаслідок обертання літака.

Інспектор з техніки пілотування 265-ї винищувальної авіаційної дивізії 3-го винищувального авіаційного корпусу Герой Радянського Союзу майор Тарасов загинув.

Похований в містечку Вяпряй Укмергского району Литви.

Посади ред.

- Період Посада Місце служби - 1934 -1936 курсант Ворошиловградська військова авіаційна школа пілотів - 1936 — 22.06.1941 молодший льотчик, льотчик, старший льотчик, командир ланки 106-я винищувальна ескадрилья 40-ї авіаційної бригади (з 1938 року — 15-й винищувальний авіаційний полк імені Ф. Е. Дзержинського) - 22.06.1941 — 28.06.1942 заступник командира авіаційної ескадрильї,
штурман полкуПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref> 		15-й винищувальний авіаційний полк імені Ф. Е. Дзержинського - 01.04.1943 — 09.11.1943 командир ланки 812-й винищувальний авіаційний полк - 09.11.1943 — 01.04.1944 помічник командира полку
з повітряно-стрілецької служби 		812-й винищувальний авіаційний полк - 01.04.1944 — 24.05.1944 в.о. командира полку 274-й винищувальний авіаційний полк (другого формування) - 24.05.1944 — 29.07.1944 інспектор з техніки пілотування
винищувальної авіаційної дивізії 		265-а винищувальна авіаційна дивізія -

До моменту загибелі майор П. Т. Тарасов виконав близько 300 бойових вильотів, провів близько 100 повітряних боїв, збив 32 літаки противника.

Участь П. Т. Тарасова в операціях і боях ред.

Повітряні перемоги П. Т. Тарасова ред.

- Дата Противник Місце ведення повітряного бою Свій літак - 22.06.1941 р 1 Xs-126 (ХШ-126)[2] Каунас — Поцунай МіГ-3 - 01.07.1941 р 1 Ме-110[2] Псков — Острів МіГ-3 - 03.07.1941 р 1 Хе-111[2] Псков МіГ-3 - 05.07.1941 р 3 Ме-109[2] острів МіГ-3 - 24.08.1941 р 1 Ме-110[2] Лісін — Красногвардейск МіГ-3 - 25.08.1941 р 1 Ме-109[2] аеродром Спаська Полість МіГ-3 - 26.08.1941 р 1 Ме-109[2] немає даних МіГ-3, збитий в складі ланки - 27.08.1941 р 1 Ме-109[2] немає даних МіГ-3 - 29.08.1941 р 1 Ме-109F2[2] південніше Чудово МіГ-3. Літак Ме-109F2 в літературі і донесеннях зустрічався як Ме-115 - 09.09.1942 р 1 Ме-109[3] БекетовкаПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref> Ла-5 - хх.09.1942 р 1 немає даних[3] Піщанка[4] Ла-5 - 26.05.1943 р 1 Ме-109[3] Кримська — Київське[4] Ла-5 - 26.05.1943 р 1 FW-190[3] Кримська — Київське[4] Ла-5, збитий Fw-190A (LN-A) з 5./Sch.G.1,летчік лейтенант Вальтер Шульце (Lt Walter Schulze) загинув - 27.05.1943 р 1 Мe-109[3] Київське[4] Ла-5 - 28.05.1943 р 1 Ju-87[3] Київське[4] Ла-5 - 28.05.1943 р 1 Ме-109[3] Київське[4] Ла-5 - 28.05.1943 р 1 Ме-109[3] Київське[4] Ла-5 в групі - 28.05.1943 р 1 Ме-109[3] аеродром Слов'янська Ла-5 примус до посадки на аеродром[4] Bf-109G-4 / R6 (Wr.N 14997) Льотчик унтер-офіцер Херберт Майсслер (Uffz Herbert Meissler) з 7./JG52 полонений - 03.10.1943 р 1 Ме-109[3] Великий Токмак[4] Як-9 Т - 28.10.1943 р 1 Hs-129[3] півд. Верхня Торгаевка[4] Як-9 Т - 29.10.1943 р 1 Ju-87[3] Верхня Торгаевка[4] Як-9 Т - 29.10.1943 р 1 Ju-87[3] Мала Благовіщенка[4] Як-9 Т - 28.11.1943 р 1 Мe-109[3] сівши. Верхній Рогачик[4] Як-9 Т - 01.03.1944 р 1 Ju-87[3] Таюке-Тюбе[4] Як-9 Т - 14.03.1944 р 1 FW-190[3] Тархан[4] Як-9 Т - 14.03.1944 р 1 Ме-109[3] Чучак[4] Як-9 Т - 01.04.1944 р 1 FW-190[3] Джарак[4] Як-9 Т в складі 274-го ІАП - 15.04.1944 р 1 Ме-109[3] Інкерман[4] Як-9 Т в складі 274-го ІАП - 21.04.1944 р 1 FW-190[3] мис Херсонес[4] Як-9 Т в складі 274-го ІАП - 24.04.1944 р 1 Ме-109[3] Ново — Ішунь[4] Як-9 Т в складі 274-го ІАП - 05.05.1944 р 1 FW-190[3] півд. Бартеньєвка[4] Як-9 Т в складі 274-го ІАП -

Разом збито — 32, з них особисто — 30, в групі — 2, змушений до посадки — 1.

Збиті літаки за типами[3] ред.

- Bf-109 Bf-109F Bf-110 Xs-126 Xs-129 Xe-111 Ju-87 Ju-88 FW-189 FW-190 FW-189 - 11 5 2 1 1 2 3 1 1 5 1

Епізоди боїв Тарасова ред.

Нагороди ред.

  • Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (30.05.1943)<ref> Наказ 3-го винищувального авіаційного корпусу № 8 від 30.05.1943 р. [2]. — тисяча дев'ятсот сорок три.
  • Медалі.

Пам'ять ред.

  • На будівлі технікуму залізничного транспорту в м Дніпропетровську влаштована Пам'ятна дошка Героям Радянського Союзу і Героям Соціалістичної Праці, які навчались в даному навчальному закладі.

Література ред.

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.

Посилання ред.

Тарасов Павло Тимофійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

  1. ↑ а б в г https://pamyat-naroda.ru/heroes/kld-card_uchet_officer7869417/
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Наградной лист : [арх. 12 лютого 2012] = Представление к награждению Орденом Красного Знамени. — 1942. — Т. 33, № 12020801. — С. 292-294.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Наградной лист : [арх. 12 лютого 2012] = Представление к звание Герой Советского Союза. — 1944. — Т. 33, № 150031847. — С. 131-133.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою airaces.narod.ru не вказано текст
  5. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ReferenceC не вказано текст
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тарасов_Павло_Тимофійович&oldid=41583041