Тадеуш Бужинський

Тадеуш Бужинський (близько 1730 — 1773, Флоренція) — державний діяч Речі Посполитої, дипломат. Комендант смоленський (1763 — 1770), воєвода мінський (1770 — 1773). У 1769 — 1771 посол Речі Посполитої y Голландії та Англії.

Тадеуш Бужинський
Народження:	1730
Смерть:	1773[…] Флоренція, Італія
Країна:	Річ Посполита
Освіта:	Collegium Nobilium єзуїтів у Варшавіd
Рід:	Q63532359?
Батько:	Stanisław Antoni Burzyńskid
Мати:	Marianna Ambrozja Burzyńskad
Шлюб:	Q123705290?
Діти:	Q124805686?
Нагороди:

Біографія

Представник шляхетського роду Бужинських герба «Тривдар», який осів у Браславському повіті . Син коменданта смоленського і інстигатора великого литовського Станіслава Антонія Бужинського (1701 — 1775).

Навчався у Варшавському єзуїтському колегіумі. У 1760 році Тадеуш Бужинський був обраний послом на сейм, потім отримав Красносільське староство і чин ротмістра литовської армії. У 1763 році був призначений комендантом смоленським, а у 1770 році отримав посаду воєводи мінського. У 1764 — 1766 роках був членом Комісії казенних Великого князівства литовського, y 1766 ватажок Трибуналу ВКЛ.

Був прихильником Чорторийських. У 1764 році став членом конфедерації Великого Князівства Литовського. 23 жовтня 1767 року увійшов до складу сейму делегації, яка змушена під тиском російського посланця Миколи Рєпніна підтвердити колишній устрій Речі Посполитої.

У 1769 — 1773 роках — посол Польщі в Лондоні. Посольству постійно не вистачало грошей, за допомогою яких можна було б найняти помічників і секретарів, що зробило би дипломатичну місію більш ефективною. Восени 1770 року у зв'язку з погіршенням здоров'я попросив польського короля і великого князя литовського Станіслава Августа Понятовського залишити Лондон. Отримавши дозвіл, 18 грудня 1770 виїхав до Брюсселя, а звідти в Італію.

Коли Тадеуш Бужинський помер у 1773 році у Флоренції, посольську місію в Лондоні взяв на себе його заступник і повірений у справах Франтішек Букатий, який вивчив англійську мову .

У 1750 році одружився з Юзефою Броель-Плятер (пом. близько 1778). У 1765 видав підготовлені батьком найважливіші постанови сеймів Польщі та Речі Посполитої.

Кавалер російського ордена Святого Олександра Невського (1764), а також орденів Святого Станіслава (1765) і Білого орла (1769).

Література

• Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 3: Беларусы — Варанец / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1996. — Т. 3. — 511 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0068-4 (т. 3). (т. 3), ISBN 985-11-0035-8
• Пазднякоў В. Бужынскі Тадэвуш // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.1: Абаленскі — Кадэнцыя / Рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З.Э. Герасімовіч. – Мн.: БелЭн, 2005. – 688 с.: іл. С. 354. ISBN 985-11-0315-2 ISBN 985-11-0314-4 (т. 1)
• Zofia Libiszowska, Misja polska w Londynie w latach 1769—1795, Łódź 1966.
• Zofia Libiszowska, Życie polskie w Londynie w XVIII wieku, Instytut wydawniczy "PAX", Warszawa 1972.
• Stanisław Kościałkowski: Burzyński Tadeusz. W: Polski Słownik Biograficzny. T. 3: Brożek Jan — Chwalczewski Franciszek. Kraków: Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1937, s. 142—143. Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków 1989, ISBN 8304032910