Стри́га (рум. Strigoi) — в румунській міфології злий дух, який уночі покидає могилу і вселяється в людину[1]. Згідно з повір'ями перетворює цю людину на жахливу потвору, подібну до перевертня, котра знищує все, що рухається. Стригоайке (ж. р., рум. strigoaică) — відьма, сукубба. У деяких регіонах Румунії стригу називають мороєм (рум. moroi).

Історичні згадки ред.

Перші відомості ред.

Серед найперших згадок про існування стриги є історія про людину на ім'я Юре Грандо Алілович (1579—1656), який жив у Істрії (територія сучасної Хорватії). За переказами, цей селянин був першою особою, якого описували як вампіра, оскільки його називали стригою у збережених місцевих записах[2]. Грандо тероризував своє село упродовж шістнадцяти років після своєї смерті. І зрештою його було ексгумовано силами місцевого священника і селян. Науковець із Крайни, Янез Вайкард Вальвазор описав життя і після життя Грандо Аліловича у своєму великому творі «Слава герцогства Карніолського», коли він відвідував Крингу під час подорожей[3][4]. Це був першим рукописним твором про вампірів[5]. Грандо також згадувався у творах Еразма Францискі[en] та Йозефа Герреса (La mystique divine, naturelle, et diabolique, Париж 1855), історії яких були набагато більш детальними і насиченими різними епізодами з метою зробити розповідь цікавішою і сенсаційною.

Міфологія ред.

Породження ред.

Енциклопедист Димитрій Кантемір і фольклорист Теодор Бурада у своїй книжці «Звичаї румунського народу на похоронах», опублікованій у 1882 р., приводить приклади стригоїзму. Стригою могла бути жива людина, народжена за певних умов:

  • ця дитина є сьомою дитиною, якщо вона і всі попередні діти однієї статі в родині;
  • людина, що вела гріховне життя;
  • померла, не будучи одруженою;
  • померла внаслідок несправедливої страти;
  • померла, вчинивши самогубство;
  • померла від прокляття відьми.

Різновиди ред.

Тюдор Памфіле[en] у своїй книзі «Румунська міфологія» збирає до купи всі згадування про стригу в Румунії — стригой, морой[6][7] в західній Трансильванії, Волощині і Олтенії, відьма[8] у Буковині, vârcolacul (перевертень), Cel-rau, або вампір. Він описує наступні типи:

  • «Strigoaică»: відьма[9].
  • «Strigoi viu»: живий стрига або чаклун.
  • «Strigoi mort»: мертвий стрига, найбільш небезпечний. Вони виходять із своїх могил, щоб мучити свої родини, доки їх рідні не помруть.

Запобігання і захист ред.

 
Inmormantarea la romani (Поховання у румун), автор Симеон Флорея Маріан

У 1887 році французький географ Жан Жак Елізе Реклю описав деталі захоронення в Румунії: «Якщо в загиблого було руде волосся, переживали, що він повернеться назад в формі собаки, жаби, блохи чи клопа, і що буде заходити вночі до будинків аби пити кров красивих молодих дівчат. Тож доцільно було міцно забивати труну цвяхами або, ще краще, забивати кіл через тулуб трупа»[10].

Симеон Флорея Маріан у книзі «Поховання в румун» (1892) описує інший запобіжний метод: розчленування та відсічення голови, потім труп збирався до купи і хоронився обличчям вниз.

У книзі «Рукопис Дракули», автором якої є Пітер Хейнінг[en], у видавництві від «New English Library» 1976 року, повідомляється, що відповідно до румунської легенди, м'ясо свині, вбитої на дату 17 жовтня, в день святого[en] Ігнатія Богоносця, було хорошим засобом для захисту від вампірів[11].

Існувало багато відомих методів, які використовували румуни для того, щоб позбутися надокучливого стригу:

  1. Ексгумувати стригу.
  2. Вийняти його серце і перерізати навпіл.
  3. Забити цвях йому а лоба.
  4. Помістити зубчик часнику йому під язика.
  5. Намазати його тіло салом свині, вбитої на день святого Ігнатія.
  6. Повернути його тіло обличчям униз, так що стрига ніколи не прокинеться і буде направлений до потойбіччя.

У масовій культурі ред.

Примітки ред.

  1. Strigoi. www.dexonline.ro. Архів оригіналу за 10 березня 2008. Процитовано 7 лютого 2019.
  2. Vinšćak, Tomo (December 2005). O štrigama, štrigunima i krsnicima u Istri [On 'Štrige', 'Štriguni' and 'Krsnici' on Istrian Peninsula]. Studia Ethnologica Croatica. Department of Ethnology and Cultural Anthropology, Faculty of Humanities and Social Sciences, University of Zagreb. 17 (1): 231. ISSN 1330-3627. Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2019. Процитовано 4 листопада 2011. Drago Orlić je još prije dvadesetak godina (Orlić, 1986) prikupio i tiskao vrlo zanimljivo gradivo o ukorijenjenosti i životnosti tradicije vezane uz štrige i štrigune u Istri. ... Štrige i štriguni su najbliži pojmu vještica. Štrigun se rodi u črnem mihuru koji se potom sašije pod pazuh. Bez tog črnog mihura ili u drugoj varijanti crne kugle s kojom se rađa, gubi moć. Štrige i štriguni su opaki i vrlo opasni i po život ljudi, a piju i krv.
  3. Writer Boris Peric at the Literaturhaus in Switzerland. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
  4. Boris Perić, Vampir [Архівовано 15 липня 2009 у Wayback Machine.], Biblioteka 21, Zagreb (Naklada Ljevak) 2006. (Croat) ISBN 953-178-741-7
  5. Boris Perić, Vampir, translated into Slovene by Iztok Osojnik, Zbirka Beri globalno, Ljubljana (Tuma) 2007. ISBN 978-961-6682-05-3
  6. Noul dicţionar explicativ al limbii Române, Bucharest: Litera Internaţional, 2002. ISBN 973-8358-04-3
  7. *moroi [Архівовано 21 лютого 2009 у Wayback Machine.] in Dicţionarul explicativ al limbii Române, Academia Românǎ, 1998
  8. Definition of Vídmă. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 22 лютого 2020.
  9. DEX Online. Архів оригіналу за 10 березня 2008. Процитовано 22 лютого 2020.
  10. Nouvelle Géographie universelle, tome I, Hachette, Paris, 19 volumes, 1876—1894
  11. The Dracula scrapbook. morduedevampires.pagespro-orange.fr (фр.). Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 22 лютого 2020.
  12. Стриґа. Відьмакопедія (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
  13. Shtriga. Supernatural Wiki (англ.). Процитовано 4 лютого 2023.