Сречко Косовел
Srečko Kosovel
Народився 18 березня 1904(1904-03-18)
Сежана
Помер 27 травня 1926(1926-05-27) (22 роки)
Томай
·менінгіт
Країна  Королівство Італія
 Австро-Угорщина
Національність словенець
Діяльність поет, письменник, літературний критик, критик, есеїст
Сфера роботи поезія[1] і есей[1]
Батько Anton Kosoveld
Брати, сестри Stano Kosoveld і Karmela Kosoveld

CMNS: Сречко Косовел у Вікісховищі

Сречко Косовел (18 березня 1904, Сежана — 27 травня 1926, Томай) — словенський поет.

Біографія ред.

Батько — шкільний учитель, мати — з багатої трієстинської сім'ї.

З 1922 року навчався у Люблянському університеті, де вивчав філософію, романську і слов'янську філологію, був редактором ряду демократичних літературних видань, організував поетичний клуб імені Івана Цанкара.

Гостре, відчуття соціальної і національної несправедливості зумовило бунтівний характер багатьох віршів Косовела («Червоний атом», «Революція», «Не журися, друже…», «Балада про народ» та інші), які ввійшли до збірок «Поезії» (1927), «Вибрані поезії» (1931). Звертався й до інтимної лірики. Автор книги есе «Мистецтво і пролетар» (1926).

Тривалий час лишалися не опубліковувалися його конструктивістські поезії; 1967 словенський літературознавець А. Оцвірк видав їх окремою збіркою «Інтеграли».

Помер від менінгіту, не дочекавшись виходу своєї першої книги «Поезії» («Pesmi», 1927).

Деякі поезії Сречко Косовела переклали Роман Лубківський, В. Гримич.

Примітки ред.

  1. а б Czech National Authority Database

Література ред.

  • Pirjevec M. Trubar, Kosovel e altri saggi sulla letteratura slovena. Trieste: EST,1989. (словен.)
  • Pahor B. Srečko Kosovel. Trieste: EST, 1993 (словен.)
  • Вречко Я. Конструктивизм и Косовел. М.: Центр книги Рудомино, 2014. (рос.)