Південна бухта (Севастополь)
Південна бухта (раніше Чобан-Ліман крим. Çoban Liman, також Гавань) — бухта в Севастополі, впадає у Велику Севастопольську бухту між мисами Миколаївським і Павловським. Названа за своїм розміщенням щодо Севастопольської бухти, тому що орієнтована точно на південь. Знаходиться в центральній частині міської забудови Севастополя, розділяє південну сторону Севастополя на центральну (міську) та корабельну сторони.
Південна бухта | |
44°36′26″ пн. ш. 33°31′52″ сх. д. / 44.6072361° пн. ш. 33.5311917° сх. д.Координати: 44°36′26″ пн. ш. 33°31′52″ сх. д. / 44.6072361° пн. ш. 33.5311917° сх. д. | |
Частина від | Севастопольська бухта |
---|---|
Море | Чорне море |
Прибережні країни | Україна |
Регіон | Севастополь |
Міста та поселення | Севастополь |
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 687999 |
Південна бухта у Вікісховищі |
У гирлі бухти розташований залізничний вокзал Севастополя. На виході з бухти на західному березі знаходиться Графська пристань, трохи південніше — Севастопольський морський торговельний порт. На східному березі розташовуються лазарєвські казарми (в яких розміщується філіал МДУ ім. Ломоносова). На цьому ж березі у Південну бухту впадає Корабельна бухта, яка використовується Севморзаводом.
Бухта є стоянкою для багатьох суден військового, торгового та інших призначень.
Історія ред.
До заснування Севастополя бухта була відома під назвами Чабан-Ліман чи Чобан-Ліман (в перекладі «пастуша бухта») та Картали-Кош (в перекладі «бухта шулік»).
У 1783 році на північно-західному березі бухти почали будувати перші будівлі новоствореного Севастополя. Бухта отримала назву Південна бухта чи просто Гавань. З часом друга назва не прижилася, за бухтою залишилася назва Південна бухта.
На початку XIX сторіччя у гирлі бухти виникає Каторжна слобідка, поблизу Корабельної бухти — Корабельна слобідка. На останній селилася біднота: моряки, рибалки, солдати та їхні сім'ї. Каторжну слобідку населяли конвоїри кораблів «Полтава» та «Лісний», на яких утримувалися арештанти. Для конвоїрів та їхніх сімей побудували казарми, пекарню, кухні.
До Кримської війни в бухті був побудований невеликий устричний завод.
У 1830-1840-іі на східному березі бухти збудували адміралтейство та монументальні казарми, що отримали назву лазарєвських на честь командира Чорноморського флоту Михайла Лазарєва. Для їх будівництва зрили цілу гору, ґрунтом з якої засипали болота у гирлі бухти. Засипані болота отримали назву Пересип, пізніше тут побудували залізничний вокзал.
В ході Кримської війни у вересні 1854 через бухту побудували плавучий міст. Він був зруйнований у ході другого бомбардування Севастополя. Ще один міст через бухту був зведений південніше. Один з якорів цього мосту був знайдений у 1980-і при ремонті залізниці та встановлений на Історичному бульварі біля будівлі Панорами Оборони Севастополя[1].
1875-го відкрита залізнична станція Севастополя, зведена у гирлі бухти на Пересипу.
У ніч на 13 листопада 1941 року в Південній бухті в результаті авіанальотів німецької авіації затонув крейсер Чорноморського флоту «Червона Україна».
Джерела ред.
Посилання ред.
- ↑ Плавучий мост через Севастопольскую бухту 1855 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Севастополь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |