Пясечно

Пясечно; Piaseczno
Герб	Прапор
	Основні дані
	52°04′ пн. ш. 21°01′ сх. д. / 52.067° пн. ш. 21.017° сх. д.Координати: 52°04′ пн. ш. 21°01′ сх. д. / 52.067° пн. ш. 21.017° сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Мазовецьке воєводство
Столиця для	Q9271735? і Q9271983?
Магдебурзьке право	1429
Площа	16,22 км²
Населення	42378 (2011)
· густота	2415 (2008) осіб/км²
Міста-побратими	Гуадіс, Ла-Кальметт
Телефонний код	(48) 22
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	WPI
GeoNames	762423
OSM	↑336137 ·R (Ґміна П'ясечно)
SIMC	0921438
Поштові індекси	05-500
	Міська влада
Вебсайт	piaseczno.eu
	Мапа
	Пясечно у Вікісховищі

Пясе́чно (пол. Piaseczno) — місто в Польщі, розташоване в Мазовецькому воєводстві, центр району Пясечно і місько-сільської ґміни Пясечно, в околицях варшавського району Урсинув, приблизно в 17 км на південь від центру Варшави. Згідно з даними Головного статистичного управління, на 31 грудня 2021 року в місті проживало 51 979 жителів.

Історія ред.

Перша згадка про Пясечно як село відноситься до 13 століття і це одне з найстаріших міст Мазовії. Свою назву воно отримало від розташування на піщаному ґрунті на березі річки Озерка. У середні віки це було княже село, розташоване на шляху між Варшавою та Черськом. Це стратегічне розташування призвело до того, що 5 листопада 1429 року Пясечно отримало права міста згідно з Кульмським правом, наданим князями Вишогрудським, Цеханівським, Задрожмським, Черським і Варшавським Янушем I, званим Старшим.

Невдовзі Пясечно стало одним із місцевих ринкових центрів південної Мазовії, посередником в обміні товарами та послугами. Відбулися зміни в об’ємно-просторовому плануванні міста, центральною точкою якого стала ринкова площа. З XVI століття і до 1964 року це було традиційне місце для ярмарків і базарів.

Акт про надання прав міста було підтверджено 1461 року. На той час місто мало ремісничо-сільськогосподарський характер. Динамічний розвиток ремесел і торгівлі спонукав княгиню Ганну Радзивілл надати місту Пясечно право проводити ярмарок і призначати базарний день 23 листопада 1513 року. Далі привілеї місту надали королева Бона, Анна Ягеллонка, Стефан Баторій, Ян II Казимир та Ян III Собеський.

У 1537 році місто стало королівською власністю і відтоді діяло як позаміське староство. Згідно з королівським даруванням від 1554 року, міщани отримали ділянки для садів поза межами забудови міста. Найбільшого розвитку Пясечно пережило в другій половині XVI ст., тоді воно налічувало близько 200 будинків і приблизно 1200 мешканців. Особливо добре розвивалося пивоваріння і винокуріння. У 1580 році єдиний, що існував до поділів, цех шевців, отримав королівський привілей від Стефана Баторія, пізніше підтверджений наступними польськими правителями. Місто було знищено численними пожежами на межі XVI-XVII століть. Цикл розвитку, розпочатий за часів Януша I Старшого, завершився шведською навалою в середині XVII століття. Вороги спалили Пясечно та садибу та господарство старости.

Місто повернуло свою славу в першій половині 18 століття.Пясецьким старостою був тодішній міністр Олександр Юзеф Сулковський, який збудував у місті королівську резиденцію. Його було безповоротно зруйновано під час повстання Костюшка. Також було перебудовано інтер'єр костелу св. Анни в стилі пізнього бароко 1736 року за проектом королівського архітектора Карла Фрідріха Пеппельмана молодшого.

Найбільша битва в історії ґміни відбулася 9 і 10 липня 1794 року під Ґолкувом. Польською стороною командував генерал Юзеф Зайончек, російською — генерал Іван Ферсен . Втрати склали 180 убитими, 136 пораненими і близько 100 зниклими безвісти. Місто було спалене, вціліли лише костел і будинки, що знаходилися в Заставі (за двома великими ставками, розташованими в центрі міста, завдяки чому пожежі не поширилися на південну частину Пясечно).

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[3]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	19975	4603	13528	1844
Жінки	22403	4335	13823	4245
Разом	42378	8938	27351	6089

Відомі люди ред.

Уродженці ред.

Агнешка Дигант (1973) — польська актриса театру і кіно.
Рафал Земкевич (1964) — польський письменник-фантаст.
Павло Пясецький Яніна (1579—1649) —католицький релігійний діяч.
Бартош Соцко (1978) — польський шахіст.

Померли ред.

Габріела Гурська (1939—2013) — польська письменниця-фантастка, журналістка та діяч «Солідарності».
Вацлав Серошевський (1858—1945) — польський письменник, вчений-етнограф і революціонер.

Примітки ред.

↑ ^а ^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пясечно

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[nsp-1] а ^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].

[age-3] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

[1]

[2]

[3]