Відкрити головне меню

Вацлав Серошевський

польський письменник

Вацлав Серошевський (*Wacław Kajetan Sieroszewski, 21 серпня 1858 —†20 квітня 1945) — польський письменник, вчений-етнограф, революціонер. Писав під псевдонімом «Сірко».

Вацлав Серошевський
пол. Wacław Sieroszewski
Sieroszewski Wacław.jpg
Псевдо Сірко
Народився 21 серпня 1858(1858-08-21)
Вулька Козловська
Помер 20 квітня 1945(1945-04-20) (86 років)
П'ясечно
·пневмонія
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Національність поляк
Діяльність письменник, вчений
Знання мов польська[1]
Учасник Перша світова війна
Посада senator of Poland[d]
Партія Безпартійний блок співпраці з урядом[d]
Конфесія католицтво
Рід Серошевські
Батько Леопольд Серошевський
Брати, сестри  • Paulina Sieroszewska[d]
Автограф Signature of Wacław Sieroszewski (-1931).jpg
Нагороди
Хрест Хоробрих Великий Хрест ордену Відродження Польщі Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі Командорський хрест ордена Відродження Польщі Silver Cross of the Virtuti Militari
Герб

ЖиттєписРедагувати

Походив зі шляхетської родини Серошевських гербу Роля. Народився у с. Вулька Козловська Варшавської губернії Російської імперії. Після тюремного ув'язнення батька за участь у повстанні 1863 року і смерті матері залишився під опікою сім'ї. За участь у патріотичних таємних товариствах був виключений російською владою з 5 класу початкової школи.

Після цього став вчитися на слюсаря у технічній школі залізничників. У 1870-ті роки зблизився із польськими соціалістами. В 1878 році його було заарештовано у Варшаві. У 1879 році заслано до Сибіру. Тут розпочав свою наукову та літературну діяльність. У 1880 році перебирається до Верхоянську. У 1892 році пом'якшують покарання й переводять до Іркутську. У 1894 році отримує дозвіл переїхати до Санкт-Петербурга. Наприкінці 1890-х років подорожував Кавказом.

За свої численні етнографічні роботи про жителів Якутії отримав підтримку Російського географічного товариства і у 1898 році Серошевському було надано право на проживання на території Царства Польського. Втім у 1900 році знову заарештовано за участь у демонстрації з нагоди відкриття пам'ятника Адаму Міцкевичу у Варшаві. Проте незабаром випущено.

За завданням Російського географічного товариства у 1903—1904 роках здійснив подорож на Далекий Схід Росії, де вивчав життя місцевих народів, та очолив науково-дослідницьку експедицію до Японії. У 1904 році подорожував Кореєю, Китаєм, Цейлоном (сучасна Шрі-Ланка), Єгиптом. Звідти повернувся до Варшави.

Під час революційних подій 1905 року знову заарештовано на декілька місяців. Після цього перебирається до Австро-Угорщини, де мешкав почергове у Кракові та Закопане.

У 1910—1914 роках жив в Парижі. Тут приєднався до асоціації «Стрілець», увійшов до лав 1-го кавалерійського полку польських легіонів Владислава Беліни-Пражмовського в Першій світовій війні.

У 1918 році як лідер Партії національної незалежності був міністром інформації та пропаганди в тимчасовому уряді Польської республіки. У 1927—1930 роках був президентом Союзу польських письменників. У 1933 році він був обраний членом Польської академії літератури. У 1933 році нагороджений Великою стрічкою Ордена Визволення Польщі. У 1935—1938 роках був членом Сенату.

Під час Другої Світової війни перебирається з Варшави до міста П'ясечно. Помер тут невдовзі після звільнення міста від німецьких військ у 1945 році.

ТворчістьРедагувати

У доробку Серошевського є праці політичного, етнографічного змісту. Він автор відомого агітаційного вірша «Чого вони хочуть» (1882 рік).

Знаний завдяки оповіданням та повістям з життя населення Сибіру — «Хайлак» (1893 рік), «На краю лісів» (1894 рік), «Чукчі» (1899 рік), збірка «У пастці» (1897 рік). Під впливом кавказьких подорожей написав одну з найкращих своїх новел «Дно злиднів». Результатом мандрівки Далеким Сходом стали «Китайські повісті» (1903 рік), «Заморський диявол» (1909 рік), «З хвилі на хвилю» (1910 рік), пройняті симпатією до народів Далекого Сходу.

У доробку Вацлава Серошевського є також історичні романи «Беньовський» (1916 рік) і «Океан» (1917 рік).

ПриміткиРедагувати

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

ДжерелаРедагувати

  • Cmentarz Powązkowski w Warszawie. (red.). Krajowa Agencja Wydawnicza, 1984. ISBN 83-03-00758-0.
  • Jarmil Pelikán: heslo Wacław Sieroszewski, in: Slovník polských spisovatelů, Libri, 2000, ISBN 80-7277-005-5, str. 433