Пакраць
Па́краць (хорв. Pakrac) — місто на сході Хорватії в західній Славонії, належить до Пожезько-Славонської жупанії.
| Пакраць Pakrac | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 45°26′21″ пн. ш. 17°11′46″ сх. д. / 45.43917° пн. ш. 17.19611° сх. д.Координати: 45°26′21″ пн. ш. 17°11′46″ сх. д. / 45.43917° пн. ш. 17.19611° сх. д. | ||||
| Країна |
 Хорватія | |||
| Регіон | Пожезько-Славонська жупанія | |||
| Район | муніципалітет | |||
| Площа | 358,82 (муніципалітет) км² | |||
| Населення | 4 842 [1](2001) | |||
| · густота | 365 (місто), 24,73 (муніципалітет) осіб/км² | |||
| Агломерація | 8 460 | |||
| Висота НРМ | 178 м | |||
| Телефонний код | (385) 034 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 | |||
| GeoNames | 3193705 | |||
| OSM | r9100418 ·R | |||
| Поштові індекси | 34550 | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Анамарія Блажевич (ХДС) | |||
| Вебсайт | www.pakrac.hr | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Пакраць Пакраць (Хорватія) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Пакраць у Вікісховищі | ||||
Положення ред.
Пакраць лежить у долині на автомобільному і залізничному шляху сполучення між областями Подравіна та Посавіна, поблизу курорту Ліпік з термальними водами, що робить його привабливим для туристів, особливо транзитних. В історичному центрі міста розташовані важливі культові споруди з XVIII століття, а також палац барона Тренка і залишки одного з перших хорватських монетних дворів, так званий підвал Спахії.
Населення ред.
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 8 460 осіб[1], 1 з яких назвала рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 4 842 осіб.[1]
У часи турецького поневолення місто входило до еялету Румелія.
Населення Пакраця і навколишньої місцевості мішане, що є спадщиною Австро-Угорської імперії, коли тут оселилися представники народів з різних частин монархії: чехи, угорці, німці та італійці.
До кінця Другої світової війни Пакраць був містом ремісників, у якому 90% населення становили хорвати. Після Другої світової війни місто заселяють серби, а хорватів виселяють під приводом співпраці з фашистами. Місто поволі втрачає вигляд міського середовища. Серби до 1991 року досягають відносної більшості в місті і муніципалітеті.
За переписом 1991 р. муніципалітет Пакраць мав інакші межі і охоплював більшу площу, а його національний склад був таким:
| всього | серби | хорвати | югослави | інші |
|---|---|---|---|---|
| 27 589 | 12 813 (46,44%) | 9 896 (35,86%) | 1 346 (4,87%) | 3 534 (12,80%) |
Під час Вітчизняної війни 1991-1995 рр. у місті виникають сутички, Пакраць опиняється на лінії фронту аж до операції «Блискавка», а хорвати, німці, італійці, угорці та чехи спільно боронять місто від великосербської агресії. Загарбані довколишні райони було майже повністю очищено від несербського населення.
Велика частина сербів втекла впродовж і після операції «Блискавка», а хорвати сьогодні становлять абсолютну більшість населення (68,3%), тоді як представників нацменшин як і перше залишається 30% (17,1% сербів, 6,3% італійців, 3,0% чехів).
Динаміка чисельності населення громади[3]:
Динаміка чисельності населення міста[3]:
Населені пункти ред.
Крім поселення Пакраць, до громади також входять:
- Бадлєвина
- Батиняни
- Бєлайці
- Бранешці
- Брусник
- Буч'є
- Цицваре
- Цикоте
- Дереза
- Доня Обрієж
- Доня Шуметлиця
- Доні Граховляни
- Драгович
- Главиця
- Горня Обрієж
- Горня Шуметлиця
- Горні Граховляни
- Яковці
- Капетаново Полє
- Котурич
- Крагуй
- Крицьке
- Кусонє
- Липоваць
- Малий Бановаць
- Малі Будичі
- Новий Маюр
- Омановаць
- Ожеговці
- Плоштине
- Поповці
- Прекопакра
- Пргомелє
- Рогулє
- Средні Граховляни
- Старий Маюр
- Шпановиця
- Тисоваць
- Торань
- Великий Бановаць
- Великі Будичі
Клімат ред.
Середня річна температура становить 10,98°C, середня максимальна – 24,95°C, а середня мінімальна – -5,30°C. Середня річна кількість опадів – 928 мм.[4][5]
| Клімат поселення | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 6,74 | 8,43 | 12,75 | 16,86 | 21,72 | 24,95 | 24,23 | 23,73 | 20,04 | 15,08 | 9,56 | 5,44 | |
| Середня температура, °C | 0,71 | 2,41 | 6,73 | 10,84 | 15,69 | 18,92 | 20,62 | 20,12 | 16,42 | 11,47 | 5,96 | 1,83 | |
| Середній мінімум, °C | −5,3 | −3,62 | 0,70 | 4,81 | 9,67 | 12,90 | 17,00 | 16,52 | 12,81 | 7,86 | 2,34 | −1,78 | |
| Норма опадів, мм | 58 | 52 | 63 | 78 | 85 | 102 | 85 | 91 | 76 | 82 | 87 | 69 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 1.85 | 2.10 | 2.43 | 2.33 | 2.14 | 1.95 | 1.90 | 1.76 | 1.78 | 1.84 | 1.88 | 1.91 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4374 | 7144 | 10930 | 15266 | 19464 | 21498 | 22566 | 19830 | 14854 | 9196 | 4904 | 3633 | |
| Джерело: [4][5] | |||||||||||||
Визначні постаті ред.
Ядранка Косор — хорватська журналістка, колишній (2009-2011 рр.) прем'єр-міністр уряду Хорватії.
Примітки ред.
- ↑ а б в Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 23 грудня 2015.
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'