Онуфрій Морський

Онуфрій Морський гербу Сокира (пол. Onufry Morski, 7 квітня 1752 — 19 травня 1789) — польський шляхтич, урядник Речі Посполитої, посол 4-річного сейму. Брат публіциста, дипломата, політичного діяча Тадеуша Морського. Представник роду Морських.

Життєпис ред.

Батько — перемиський (1752) та львівський (1764) каштелян Антоні Морський, мати — його дружина Анна Сємінська. Дід — перемиський чесник Юзеф Морський, який дуже розбагатів. Ротмістр корогви 1-ї бригади кавалерії народової. Посол від Подільського воєводства на 4-літній сейм.

Посада: каштелян кам'янецький, останній до поділів Польщі. Дідич Райківців.^[1] На засіданні Сейму 14 січня 1791 року схвально відгукнувся про діяльність тільки одного комісара — Тадеуша Чацького, оцінюючи діяльність скарбової комісії.^[2] У квітні 1791 дружина безуспішно прохала короля відзначити чоловіка орденом Білого Орла, того року отримав орден святого Станіслава.

На згадку про Конституцію 3 травня 26 липня 1791 року в маєтності Фельштин кам'янецький єпископ РКЦ Адам Красінський консекрував закінчений коштом О. Морського і Тереси Ґрабчанки костел Божого Провидіння. Того ж дня в Райківцях відбувся показ комедії Ю. У. Нємцевича «Повернення посла». Наприкінці року подав прохання королю на посаду подільського воєводи, але її не отримав.

Дружина — Юліанна Розвадовська. Донька Юзефа — дружина воєводи Королівства Польського Антонія Островського.^[3]

Примітки ред.

↑ Rajkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 497. (пол.) — S. 497. (пол.)
↑ Даниляк П. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 2 (485) (березень-квітень). — С. 53. — ISSN 0130-5247.
↑ Zahorski A. Morski Onufry h. Topór (ur. 1752)… — S. 789.

Джерела ред.

Zahorski A. Morski Onufry h. Topór (ur. 1752) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/4, zeszyt 91. — S. 787—789. (пол.)