Моріц фон Вікторін

Моріц фон Вікторін
нім. Mauritz von Wiktorin
	Зліва направо: Моріц фон Вікторін, Гайнц Гудеріан, Семен Кривошеїн (Брест, 22 вересня 1939).
Народився	13 серпня 1883; Гайнбург-на-Дунаї, Брук-ан-дер-Лайта, Нижня Австрія, Австро-Угорщина
Помер	16 серпня 1956 (73 роки); Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	генерал від інфантерії
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Моріц фон Вікторін (нім. Mauritz von Wiktorin; 13 серпня 1883, Гайнбург-ан-дер-Донау — 16 листопада 1956, Нюрнберг) — австрійський і німецький воєначальник, генерал піхоти. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія ред.

Виходець із дворянської родини, Моріц фон Вікторін отримав військову освіту. Службу почав в австрійському 12-м драгунському Великого Князя Миколи Миколайовича полку. Брав участь у Першій світовій війні, за бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після закінчення війни Моріц фон Вікторін залишився на службі в армії Першої Австрійської Республіки, де займав різні офіцерські посади. У 1932 році був проведений в генерал-майори, займав високі управлінські посади в Міністерстві оборони і Генеральному штабі, проте в 1935 році був звільнений з армії за несанкціоновані контакти з німецькою стороною.

Після аншлюсу Моріц фон Вікторін був відновлений на службі і, в чині генерал-лейтенанта, 5 липня 1938 року призначений командиром 20-ї піхотної дивізії. Війська під командуванням генерала взяли участь в наступі на Польщу, в тому числі в бою під Кроянтамі, який відомий завдяки діям польської кавалерії. Дійшовши з військами до Бреста, куди з іншого боку підійшли радянські війська, Моріц фон Вікторін разом з генералом Гудеріаном і радянським комбригом Семеном Кривошеїним приймав парад в Бресті. І сам цей епізод, і зроблена в той день фотографія пізніше відтворювалися в десятках публікацій про роль Радянського Союзу на початковому етапі Другої світової війни. На чолі тієї ж дивізії генерал Вікторін здійснив похід до Франції.

20 листопада 1940 року Вікторин був призначений командувачем 28-м армійським корпусом. 22 червня 1941 року корпус, в складі групи армій «Північ», перейшов радянський кордон. Вів бої в Литві, Латвії, під Ленінградом. У квітні 1942 року Моріц фон Вікторин року був знятий з посади і переведений в резерв фюрера. Уже в травні 1942 року він був призначений командувати 13-м військовим округом з центром в Нюрнберзі, але в листопаді 1944 року був замінений генералом Карлом Вайзенбергером. Після виходу у відставку Моріц фон Вікторін залишився проживати в Нюрнберзі, де і помер в 1956 році.

Звання ред.

Лейтенант (1 вересня 1904)
Обер-лейтенант (1 листопада 1909)
Гауптман Генштабу (1 травня 1914)
Майор Генштабу (1 листопада 1918)
Оберст-лейтенант (8 липня 1921)
Оберст (21 травня 1927)
Генерал-майор (24 жовтня 1932)
Генерал-лейтенант (16 квітня 1938)
Генерал піхоти (1 листопада 1940)

Біографія ред.

Ювілейний хрест (2 жовтня 1908)

Перша світова війна ред.

Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Бронзова з мечами (23 липня 1915)
- Срібна (2 березня 1916)
- Срібна з мечами (24 лютого 1918)
Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою
Залізний хрест 2-го класу

Міжвоєнний період ред.

Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (8 жовтня 1934)
Орден Заслуг (Австрія), офіцерський хрест (5 березня 1935)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Друга світова війна ред.

Застібка до Залізного хреста 2-го класу (12 вересня 1939)
Залізний хрест 1-го класу (19 вересня 1939)
Лицарський хрест Залізного хреста (15 серпня 1940)
Хрест Воєнних заслуг
- 2-го класу з мечами (20 квітня 1943)
- 1-го класу з мечами (1 вересня 1943)

Література ред.

Thomas R. Grischany: Der Ostmark treue Alpensöhne: Die Integration der Österreicher in die großdeutsche Wehrmacht, 1938-45, с. 91
Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.

Посилання ред.

Стаття «Mauritz von Wiktorin [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.]» на сайті Austro-hungarian-army.co.uk
Стаття «Mauritz von Wiktorin [Архівовано 4 лютого 2020 у Wayback Machine.]» на сайті Lexikon-der-wehrmacht.de
Біографія Моріца фон Вікторіна.