Мнемозина (метелик)

вид комах
Мнемозина

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Papilionidae
Рід: Parnassius
Вид: Мнемозина
Parnassius mnemosyne
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Parnassius mnemosyne
Віківиди: Parnassius mnemosyne
EOL: 131936
МСОП: 174210

Мнемозина (Parnassius mnemosyne) — вид комах з родини Papilionidae, один з 3 європейських видів роду у фауні України.

Морфологічні ознаки ред.

Розмах крил — 50-62 мм. Загальне тло забарвлення — біле, з виразними чорними жилками. На передніх крилах метелики мають по 2 чорні плями, зовнішній край та маргінальна область крил із широкою напівпрозорою смугою. Задні крила майже без візерунку, лише з 1-2 чорними плямами, які іноді зливаються, та сіро-чорним анальним краєм. Тіло відносно сильно опушене, особливо у самців.

Поширення ред.

Ареал охоплює більшу частину Європи, Кавказ, Закавказзя, Малу Азію, гори Центральної Азії, Казахстан та південні райони Західного Сибіру.

В Україні зустрічається майже на всій території, окрім Криму та деяких посушливих районів степової зони.

Особливості біології ред.

Зустрічається на узліссях та галявинах листяних і мішаних лісів, гірських луках, у долинах річок. Дає 1 покоління на рік. Літ метеликів у зоні мішаних лісів починається наприкінці травня, у лісостеповій та степовій зоні — наприкінці квітня і триває до середини — кінця червня. У Карпатах літ розпочинається пізніше і завершується у липні. Тривалість життя імаго близько 15 днів. Самиця відкладає яйця на стебла рослин або на поверхню ґрунту, де вони зимують. Гусениця розвивається у квітні-травні, живиться листям рослин родини рястових. Заляльковується у коконах серед листя на поверхні ґрунту; лялечки розвиваються 2-5 тижнів.

Загрози та охорона ред.

Загрози: вирубування природних лісів, насадження деревних монокультур, рекреаційне навантаження, застосування пестицидів тощо.

Вид занесено до Європейського червоного списку. Охороняється на багатьох заповідних територіях України. Доцільним є створення ентомологічних заказників у місцях зі значним антропогенним навантаженням. Додаток ІІ Бернської конвенції.

Посилання ред.