Мадемуазель Ланж
Мадемуазель Ланж (фр. Mademoiselle Lange повне ім'я Анна-Франсуаза-Елізабета Ланж (Anne-Françoise-Elisabeth Lange, 1772 — 1825) — французька актриса, світська дама, куртизанка, натурниця.
| Мадемуазель Ланж | |
|---|---|
 Жироде Тріозон. Мадемуазель Ланж в образі Данаї, 1799 | |
| Ім'я при народженні | фр. Anne-Françoise-Élisabeth Lange |
| Народилася |
17 вересня 1772 Генуя, Італія |
| Померла |
25 травня 1816 (43 роки) або 2 грудня 1825 (53 роки) Florenced |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Місце проживання |
Сент-Пелажі Pension Belhommed |
| Діяльність | акторка, натурщиця |
| Знання мов | французька |
| Заклад | Комеді Франсез[d] і Théâtre Feydeaud |
| Напрямок | Incroyables and Merveilleusesd |
| Посада | Sociétaire of the Comédie-Françaised[1] |
| У шлюбі з | Michel-Jean Simonsd |
| Діти | Anne-Élisabeth Palmyred |
Біографія ред.
Народилася в Генуя. Була донькою мандрівних акторів Шарля-Антуана Ланжа та Марі-Рози Пітро. Сім'я мандрувала по всій Європі. Анна-Франсуаза-Елізабета з дитинства виступала разом з батьками.
У 1787 році виступала в Турі, в 1788 році дебютувала на сцені Комеді Франсез. У 1791-му в трупі виник розкол через антимонархічну драму Шеньє Карл IX. Вона спочатку приєдналася до «патріотів» на чолі з Тальма, але потім перейшла до «аристократів» (вони виступали в театрі Сен-Жермена, нині це театр Одеон). У 1793 році зіграла там роль Лаури в п'єсі Колле д'Арлевілля «Старий холостяк».
Виконала головну роль у п'єсі Франсуа де Нефшато «Памела, або винагороджена чеснота» (1793), після чого в моду увійшли солом'яні капелюшки а ля Памела[2][3].
Однак Комітет громадського порятунку визнав п'єсу роялістською, театр був закритий, автор і актори заарештовані. Актриса ледве уникла гільйотини. Звільнена після Термідоріанського перевороту. Згодом виступала в театрі Фейдо.
Вела розкішне життя в епоху Директорії, була утриманкою декількох багатих і знатних персон того часу, включаючи Поля Барраса.
У грудні 1797 році покинула сцену на вимогу чоловіка Мішеля-Жана Сімона. Дала кілька виступів в 1807 році, але більше в театрі не грала.
Ланж як модель ред.
Ланж була натурницею для декількох художників. Кілька разів вона була моделлю для Жироде Тріозона. Однак один з портретів їй не сподобався, і вона ультимативно зажадала від художника видалити його з виставки в Салоні 1799 року. Той помстився моделі, через кілька днів виставивши її портрет у вигляді Данаї як повії, яка збирає золоті монети, і надавши гротескний вигляд її чоловікові (індик) та одному з багатих коханців (людина в масці із золотою монетою в оці).
Примітки ред.
- ↑ https://www.comedie-francaise.fr/fr/artiste/mlle-lange
- ↑ Muret, Théodor. Politics on the Stage / Ainsworth, William Harrison // The New Monthly Magazine. — 1865. — No. 135 (09). — P. 114–115. Архівовано з джерела 8 січня 2018. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ C. Willett Cunnington. [1] — Courier Corporation. — С. 302. — ISBN 9780486319636. Архівовано з джерела 11 жовтня 2018
Література ред.
- Vincent J. La belle Mademoiselle Lange (Elisabeth Simons-Lange, 1772 — ca. 1825). Paris: Hachette, 1932