Комітет громадського порятунку

Комітет громадського порятунку — орган революційного правління періоду Великої французької революції, утворений 6 квітня 1793 року з метою дати енергійну відсіч опозиції, як зовнішньої, так і внутрішної. Першим головою комітету було обрано Дантона. Обраний спочатку на місяць, комітет громадського порятунку поступово перебрав на себе повноваження колишніх міністерств і став фактичним урядом Франції аж до встановлення Директорії.

Комітет громадського порятунку
Тип організація
Засновано 1793
Материнська
організація
Національний конвент

CMNS: Комітет громадського порятунку у Вікісховищі

В комітеті домінували особистості Дантона і Робесп'єра, навіть більше ніж Бертрана Барера — засновника і незмінного члена комітету впродовж 18 місяців.

Разом із Комітетом загальної безпеки Комітет громадського порятунку встановив репресивну політику революційного терору, оголошену 5 вересня 1793 року. Надмірна жорстокість цієї політики значно очорнили репутацію французької революції в очах світу.