Комітет громадського порятунку

Комітет громадського порятунку — орган революційного правління періоду Великої французької революції, утворений 6 квітня 1793 року з метою дати енергійну відсіч опозиції, як зовнішньої, так і внутрішньої. Першим головою комітету було обрано Дантона. Обраний спочатку на місяць, комітет громадського порятунку поступово перебрав на себе повноваження колишніх міністерств і став фактичним урядом Франції аж до встановлення Директорії.

Комітет громадського порятунку
Дата створення / заснування 6 квітня 1793[1]
Держава Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Батьківська компанія (організація, установа) Національний конвент
Участь у Велика французька революція
Час/дата припинення існування 26 жовтня 1795[1]
CMNS: Комітет громадського порятунку у Вікісховищі
Comité-salut-public.JPG

В комітеті домінували особистості Дантона і Робесп'єра, навіть більше ніж Бертрана Барера — засновника і незмінного члена комітету впродовж 18 місяців.

Разом із Комітетом загальної безпеки Комітет громадського порятунку встановив репресивну політику революційного терору, оголошену 5 вересня 1793 року. Надмірна жорстокість цієї політики значно очорнила репутацію французької революції в очах світу.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати