Лопуд
| Лопуд | |
|---|---|
| хорв. Lopud | |
 Францисканський монастир на острові Лопуд | |
|
Карта | |
| Географія | |
| 42°41′00″ пн. ш. 17°56′56″ сх. д. / 42.6834000000277740128° пн. ш. 17.94900000002778029° сх. д.Координати: 42°41′00″ пн. ш. 17°56′56″ сх. д. / 42.6834000000277740128° пн. ш. 17.94900000002778029° сх. д. | |
| Континент | Європа |
| Місцерозташування | Елафітські острови |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Група островів | Елафітські острови |
| Площа | 4,38[1] км² |
| Найвища точка | г. Полачіца, 216 м |
| Країна | |
| Хорватія | |
| Регіон | Дубровницько-Неретванська жупанія |
| Адм. одиниця | Дубровник |
| Населення |
220 |
  Лопуд Лопуд (Хорватія) | |
 | |
 Лопуд у Вікісховищі | |
Лопуд (хорв. Lopud) — острів в хорватській частини Адріатичного моря, один з Елафітських островів, другий за величиною острів архіпелагу. Відноситься до Дубровницько-Неретванській жупанії Хорватії. Знаходиться за п'ять кілометрів на північний захід від порту Дубровника. Площа острова — 4,38 км ², довжина берегової лінії 14,63[1]. Найвища точка — гора Полачиця, 216 м. У західній частині острова знаходиться однойменне поселення.
Історія ред.
Археологічні знахідки на острові говорять про те, що острів був населений протягом тисяч років. На острові збереглися залишки стародавніх грецьких, римських і слов'янських споруд. На місці нинішньої вежі Шпаньйола були виявлені фрагменти іллірійської кераміки. Дотепер збереглися безліч топонімів грецького і латинського походження. На Лопуді збереглися залишки хорватського поселення IX століття.
В 1457 році Лопуд став одним із центрів Рагузької республіки. У цей час на острові проживало більше тисячі осіб, економіка острова стабільно росла. Судновласники Лопуда володіли верфями і флотом з 80 суден.
На острові знаходиться парк, в якому з XIX століття ростуть тропічні рослини зі всього світу: бамбук, кактуси та інші.
На Лопуді знаходиться 24 церкви і францисканський монастир.
Рослинність ред.
На острові, як і на інших островах групи ростуть густі ліси з переважанням алеппської сосни, пінії, маквіс[2]. На острові також ростуть пальми, оливкові та лаврові дерева.
Економіка ред.
Основа економіки острова заснована на туризмі, ресторанному бізнесі, рибальстві, сільському господарстві та виноградарстві. У селищі є готель «Lafodia». Часто на острів з одноденними екскурсіями приїжджають туристи з сусіднього Дубровника.
У південно-східній частині острова знаходиться бухта з піщаним пляжем Шунь, одним з найкрасивіших на Адріатиці.
На острові працює початкова школа, побудована Іво Кулеваном.
Населення ред.
Населення острова стабільно скорочується і за останніми даними становить 220 осіб. Згідно з переписом населення 2001 на острові проживало 269 жителів, головним чином хорвати, католики.
Цікаві факти ред.
Чеський письменник і політик Віктор Дик помер від серцевої недостатності, купаючись біля Лопуду в 1931 році.
Примітки ред.
- ↑ а б Duplančić Leder, T.; Ujević, T.; Čala, M. (2004):Duljine obalne crte i površine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1:25 000, Geoadria, Vol. 9, No. 1, 5-32.
- ↑ [ http://www.hr/hrvatska/geografija/jadran/obala-i-otoci [Архівовано 2012-06-25 у Wayback Machine.] www.hr: Obala i otoci]