Ласло Могой-Надь

угорський художник, теоретик фото- і кіномистецтва, журналіст

Ласло Моголі-Надь (угор. Moholy-Nagy László, ім'я при народженні — Ласло Вайс (угор. Weisz László); 20 липня 1895, Боршод, Австро-Угорщина — 24 листопада 1946, Чикаго) — угорський художник, теоретик фото- і кіномистецтва, журналіст, фігура світового авангарду першої половини XX століття.

Ласло Могой-Надь
Moholy-Nagy László
Ласло Могой-Надь
При народженні Ласло Вайс
Народження 20 липня 1895(1895-07-20)
Боршод
Смерть 24 листопада 1945(1945-11-24) (50 років)
  Чикаго, США
(лейкоз)
Поховання Graceland Cemeteryd[1]
Національність угорець
Країна  Угорщина
 США[2]
 США[3]
Жанр живопис
Навчання Будапештський університет
Діяльність художник, фотограф, скульптор, дизайнер, кінорежисер, архітектор
Напрямок баухаус
Відомі учні Florence Henrid і Franciska Clausend
Працівник Баугауз, IIT Institute of Designd[4] і Іллінойський технологічний інститут
Член American Abstract Artistsd[5]
У шлюбі з Sibyl Moholy-Nagyd і Lucia Moholyd
Діти Hattula Moholy-Nagyd[6]
Учасник Перша світова війна
Роботи в колекції Штедель, Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[7], Національна галерея Вікторії, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Національний музей образотворчого мистецтва Квебекуd, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[8][9], Музей мистецтва Метрополітен, Музей сучасного мистецтва в Монреалі[10], Музей витончених мистецтв, Музей ван Аббе[11][12][13], Національні галереї Шотландіїd, Музей Соломона Гуггенгайма, Смітсонівський музей американського мистецтва, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Музей мистецтв Індіанаполіса, Художня галерея Єльського університету, Клівлендський музей мистецтв, Kunsthaus Zürichd, Гаазький муніципальний музей, Музей американського мистецтва Вітні, Детройтський інститут мистецтв, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Музей мистецтв Толедо, Державна картинна галерея (Карлсруе), Michael C. Carlos Museumd[14], Міський музей (Амстердам)[15][16], Гарвардський художній музей, Institut Valencià d'Art Modernd, Busch–Reisinger Museumd, Нова національна галерея, ZKM | Center for Art and Media Karlsruhe[d][17], Музей мистецтва та історії культуриd, Національний музей Кардіффа, Музей Ґетті і Print Collectiond[18]
Автограф

CMNS: Ласло Могой-Надь у Вікісховищі

Біографія і творчість ред.

Після того, як батько пішов з сім'ї, виховувався в родині дядька, юриста за фахом. Здобув юридичну освіту. Перші вірші опублікував у 1911 році. З 1915 року воював у австро-угорській армії як артилерійський офіцер, був поранений на Російському фронті в 1917 році, після одужання залишений в резерві в Будапешті. Почав відвідувати художню школу, познайомився з представниками будапештського авангарду (кубізм, експресіонізм), брав участь у декількох групових виставках. Підтримував Угорську радянську республіку, хоча ніяких постів при ній не займав. Наприкінці 1919 року, після поразки Угорської республіки, втік до Сегеду, звідки переїхав до Відня, потім у Берлін. Увійшов до кола дадаїстів, Курта Швіттерса, в архітектурних проектах розвивав принципи конструктивізму. У 1923—1928 працював у Баухаусі. Серед його учнів був Йозеф Альберс. У 1924 році познайомився з Володимиром Маяковським, створив кілька його фотопортретів. Писав кіносценарії, знімав короткометражні фільми («Берлінський натюрморт», 1926).

 
Колаж

Співпрацював з берлінськими експериментальними театрами (зокрема, політичним театром Піскатора). У 1934 році емігрував з нацистської Німеччини у Амстердам, 1935-го року — в Лондон, в 1937 році— в США. У гітлерівській Німеччині його твори фігурували на відомій пропагандистській виставці дегенеративного мистецтва (1937). Мохой-Надь створив у Чикаго Школу дизайну, якою і керував з 1939 до кінця життя (помер від лейкемії). Похований на цвинтарі Грейсленд.

Визнання ред.

Університет мистецтва і дизайну в Будапешті носить ім'я Ласло Могой-Надя. У 2004 його роботи були представлені в Москві на виставці «100 найкращих фотографій Угорщини».

Тексти ред.

  • Painting, photography, film. Cambridge: M.I.T. Press, 1969
  • Живопис або фотографія. М., 1929

Каталоги ред.

  • Montagen ins Blaue: Laszlo Moholy-Nagy, Fotomantagen und -collagen, 1922—1943. Giessen: Anabas, 1980
  • László Moholy-Nagy: compositions lumineuses, 1922—1943. Paris: Editions du Centre Pompidou, 1995
  • László Moholy-Nagy: a life in motion : paintings, sculpture, drawings and photography. London: Annely Juda Fine Art, 2004
  • Laszlo Moholy-Nagy: color in transparency: photographic experiments in color 1934—1946 = Fotografische Experimente in Farbe 1934—1946. Göttingen: Steidl; Berlin: Bauhaus-Archiv, 2006

Література ред.

  • Moholy-Nagy S. Moholy-Nagy: experiment in totality. Cambridge: M.I.T. Press, 1969
  • Kostelanetz R. Moholy-Nagy. New York: Praeger, 1970
  • Mansbach S.A. Visions of totality : Laszlo Moholy-Nagy, Theo Van Doesburg, and El Lissitzky. Ann Arbor: UMI Research Press, 1980
  • Hight E.M. Picturing modernism: Moholy-Nagy and photography in Weimar Germany. Cambridge: MIT Press, 1995.
  • Margolin V. The struggle for utopia: Rodchenko, Lissitzky, Moholy-Nagy, 1917—1946. Chicago: University of Chicago Press, 1997
  • Ласло Мохой-Надь и русский авангард: Статьи и пер. с венг. и нем. / Сост С. Митурич; ред. Ю. Герчук. — М.: Три квадрата, 2006. — 296 с. — (artes et media). — 1000 экз. — ISBN 5-94607-062-2.
  • Георгий Кулаков. Моголи-Надь и «Баухауз» // Фотография. 1992.№ 3-4. стр.36-38

Примітки ред.