Кліматологічний фронт

Кліматологічний фронт — перехідна зона між основними кліматичними поясами на поверхні Землі з переважанням зональних типів повітряних мас.

Кліматологічні фронти — багаторічні середні положення головних атмосферних фронтів у різні сезони. Їх можна виявити на багаторічних середніх картах, подібно до центрів дії атмосфери.

Кліматологічні фронти на відміну від атмосферних фронтів мало рухаються.

Місце розташування

Поблизу екватора між тропічними та екваторіальними повітряними масами виникають тропічні фронти. Між 40 і 50 паралелями тропічні та помірні повітряні маси розділяє помірний фронт. Поблизу 70-75 паралелей, на межі помірних і арктичних мас утворюється арктичний, а на межі помірних і антарктичних — антарктичний фронт

Опис

У січні в північній півкулі на середній мапі можна побачити дві значні гілки арктичного фронту, або, інакше кажучи, два арктичних фронти один — на півночі Атлантичного океану і на півночі Євразії, інший — на півночі Північної Америки і над Канадським Арктичним архіпелагом. Можливо, що більш спорадично існують і інші фронти. Області на північ від арктичних фронтів зайняті переважно арктичним повітрям. Однак в окремих випадках арктичні фронти можуть займати положення, які значно відхиляються від середнього. При виникненні на них циклонів і антициклонів вони постійно переміщаються і разом з вторгненнями арктичного повітря можуть проникати далеко на південь.

У нижчих широтах, між 30˚ і 50˚ пн. ш., перебуває ланцюг полярних фронтів, що відокремлюють області переважання полярного повітря (повітря помірних широт) від областей переважання тропічного повітря. Полярні фронти проходять: над Атлантичним океаном по південній периферії ісландської депресії; над Середземним морем; в Азії приблизно уздовж північного кордону Тибетського нагір'я; над Тихим океаном (два фронти); над півднем США. Середнє положення полярних фронтів вказує на південний кордон переважання полярного повітря і на північну межу переважання тропічного повітря. В окремих випадках полярні фронти не будуть, звичайно, збігатися зі середнім положенням. Розриви між окремими арктичними і полярними фронтами на картах вказують на райони, де повітря найчастіше проникає у вищі або нижчі широти, причому фронти розмиваються.

Аналогічно до цього в південній півкулі існують антарктичні фронти, що оточують материк Антарктиди, і чотири полярних фронти по 40 — 50˚ пд. ш. над океанами.

Кінці полярних фронтів, що проникають далеко вглиб тропіків, називають пасатними фронтами. Вони відділяють у тропіках вже полярне повітря від тропічного, а різні маси тропічного повітря — на більш свіжі і старіші, що належать до різних субтропічних циклонів і антициклонів.

Усередині тропіків існують тропічні фронти, які на кліматологічних картах зливаються або майже зливаються в один загальний фронт. Він проходить в січні більше над південною півкулею, ніж над північною, особливо далеко відходячи на південь разом з відгалуженнями екваторіальної депресії над нагрітими материками південної півкулі. Замість терміну тропічний фронт застосовують ще термін міжтропічна конвергентра зона, хоча ці поняття і не повністю ідентичні.

У липні арктичні і антарктичні фронти займають положення, що наближені до січневих. Судячи з усього, арктичні фронти в липні (взимку) проходять трохи далі від материка Антарктиди, ніж влітку, а арктичні в липні (влітку) зміщуються у вищі широти. Полярні фронти в північній півкулі дещо зміщені на північ в порівнянні з січнем, особливо над нагрітими материками; їх середнє положення у цей час біля 50-ї паралелі. Полярні фронти над південною півкулею дещо зміщені в бік екватора і проходять під 30 — 40˚ пд. ш. Нарешті, тропічні фронти в липні зміщені в північну півкулю, особливо далеко на північ над Індією (до Гімалаїв) і над низов'ями Янцзи. Вони також об'єднуються на середній карті в один загальний фронт. Таким чином, від січня до липня всі кліматологічні фронти більш-менш зміщуються на північ, а від липня до січня — на південь.

Положення фронтів на середніх картах вказує, в яких областях Землі переважають протягом усього року повітряні маси того чи іншого типу і в яких від зими до літа і від літа до зими маси одного типу змінюються масами іншого типу. Це є основним критерієм для генетичної класифікації кліматів за Алісовим.