Киянка (інструмент)
Кия́нка (зменшувальне від «киян» < «кий»)[1] — столярний молоток із деревини твердих порід[2], поліуретану або гуми. Киянка використовується для роботи з долотами й стамесками, руків'я яких мають обжимне кільце. Використання киянки оберігає держак ріжучих інструментів від пошкоджень.
Прості типи киянок ред.
Киянка дерев'яна — використовується під час складання, демонтажу та формуванні різних матеріалів і конструкцій
Киянка гумова з дерев'яною або металічною ручкою — використовується для роботи з м'якими матеріалами.
Киянка-довбня — з ручкою, розташованою в поздовжній осі інструмента.
Киянки спеціальні ред.
Дерев'яні киянки використовуються у виробництві керамічних виробів при одержанні формовочної маси на перших стадіях обробки сировини — відбивки глиняної маси, метою якої є видалення бульбашок повітря, які потрапили в масу при перемішуванні її[3].
Столярна киянка — застосовується при довбальних роботах, виконуваних долотом і стамескою, а також для вибивання різців при налаштуванні стругальних інструментів.
Киянка слюсарна — застосовується для виправлення листового металу, а також для фальцювання (з'єднання частин деталей) в різних виробах з листового металу. Вона відрізняється від киянки столярної простішою формою як бойка, так і ручки. Має прямокутну форму в середньому 40х150х250 мм і ручку довжиною 400—450 мм.
Киянка токарна — застосовується для тієї ж цілі, як і киянка слюсарна, але відрізняється від неї за способом виготовлення: як бойок, так і ручка виточуються на токарному верстаті.
На флоті киянки використовуються для робіт з дротяними тросами. При роботах з рослинними тросами використовують мушкелі — киянки з круглим бойком і короткою ручкою, і півмушкелі — мушкелі з виїмкою у верхній частині.
Цікаві факти ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Киянка (інструмент) |
- В епоху вітрильного флоту киянка була одним з основних інструментів суднового лікаря, її застосовували як «наркотичний та знеболювальний» засіб, б'ючи пацієнта по голові[4]. Називався такий наркоз «наркоз Рауша»[джерело?] — на тім'я пацієнту клали дощечку і били по ній дерев'яним молотком.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Киянка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Захаров А. И. Основы технологии керамики: Учебное пособие / РХТУ им. Менделеева; М., 1999. 79 с. ISBN 5-7234-0184-3 (с.: 13)
- ↑ Анестезия: от молотка до эфира [Архівовано 18 Січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2011) |