Китиця
Ки́тиця (лат. botrys) — просте суцвіття, у якого на видовженій головній осі сидять окремі квітки на квітконіжках приблизно однакової довжини.
| Китиця | |
 | |
| Наявний у таксона | горошок[1] |
|---|---|
 Китиця у Вікісховищі | |
Опис ред.
Квітки в китиці розпускаються знизу вгору. Китиця характерна для черемхи, суріпиці, люпину та інших хрестоцвітих. У деяких рослин квітки розміщені з одного боку осі, тобто утворюється однобока китиця (наприклад, у конвалії звичайної).
Зовнішній вигляд ред.
- фондозні (фіалка триколірна),
- брактеозні (черемха),
- фрондозно-брактеозні (іван-чай),
- голі (суріпиця звичайна),
- відкриті (гіацинт)
- закриті (Дзвоники персиколисті);
- багатоквіткові (вероніка дволиста)
- одно-двохквіткові (горох посівний).
Див. також ред.
Посилання ред.
- Словник української біологічної термінології / відпов. редактори: Д. М. Гродзинський, Л. О. Симоненко. — Київ : КММ, 2012. — 744 с. — ISBN 978-966-1673-12-9.
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |