Карачаєвська автономна область
Карачаєвська автономна область, Карачаєвська АО (карач.-балк. Къарачай автоном область) — адміністративно-територіальна одиниця в РРФСР, що існувала в 1926–1943 роках .
| Карачаевская AО карач.-балк. Къарачай автоном область Карачаєвська автономна область | ||||
| ||||
| Столиця | Мікоян-Шахар | |||
| Форма правління | автономна область | |||
| Історичний період | Інтербелум | |||
| - Засновано | 26 квітня 1926 | |||
| - Ліквідовано | 12 жовтня 1943 | |||
| Сьогодні є частиною |  Росія
| |||
Адміністративний центр — місто Мікоян-Шахар.
Історія ред.
Область була утворена 26 квітня 1926 в складі Північно-Кавказького краю при поділі Карачаєво-Черкеської АО на Карачаєвську автономну область і Черкеський національний округ (з 1928 — Черкеська АО).
10 липня 1931 Постановою Президії ВЦВК було скасовано Баталпашинський район. При цьому Зеленчуцька, Кардоницька, Красногорська і Усть-Джегутинська сільради були передані Карачаєвській АО.
З 13 березня 1937 область у складі Орджонікідзевського краю, з 12 січня 1943 — Ставропольського краю.
12 жовтня 1943 в результаті депортації карачаївців в Середню Азію і Казахстан Карачаєвська автономна область була ліквідована. Територія колишньої автономної області була розділена між Ставропольським краєм і Черкеською автономною областю, утворений з Мікояновського і Учкуланського районів Клухорський район відійшов до Грузинської РСР.
Адміністративний поділ ред.
Станом на 1 січня 1941 до складу області входили 1 місто обласного підпорядкування Мікоян-Шахар і 6 районів[1]:
- Зеленчуцький — ст-ця Зеленчуцька
- Мало-Карачаєвський — м. Кисловодськ (не входило до складу району)
- Мікоянівський — с. ім. Коста Хетагурова
- Преградненський — ст-ця Преградна
- Усть-Джегутинський — ст-ця Усть-Джегутинська
- Учкуланський — аул Учкулан
Населення ред.
За результатами всесоюзного перепису населення 1926 року населення області становило 64613[2]чол.
За результатами всесоюзного перепису населення 1939 року населення області становило 150 303[3]чол. (у тому числі міське 10 713 чол., сільське — 139 590 чол.). Національний склад населення розподілявся наступним чином:
| Національність | Населення, осіб | Кіл-сть, % |
|---|---|---|
| Карачаївці | 70 301 | 46,8 |
| Росіяни | 64 596 | 43,0 |
| Абазини | 3 893 | 2,6 |
| Осетини | 3 578 | 2,4 |
| Українці | 2 297 | 1,5 |
| Кабардинці | 1 154 | 0,8 |
| Ногайці | 713 | 0,5 |
| Греки | 623 | 0,4 |
| Адиги (черкеси) | 505 | 0,3 |
Примітки ред.
- ↑ Карачаевский район. Всемирный исторический проект. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 22 травня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 г. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 г. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 травня 2015.
.svg)
|
Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |