Запорізький обласний театр ляльок

Запорі́зький обласни́й теа́тр ляльо́к — україномовний обласний театр ляльок у Запоріжжі, заснований у 1939 році Надією Йосипівною Копп.

Запорізький обласний театр ляльок
Запорізький обласний театр ляльок
Запорізький обласний театр ляльок
Запорізький обласний театр ляльок

47°49′01″ пн. ш. 35°10′59″ сх. д. / 47.817081° пн. ш. 35.183024° сх. д. / 47.817081; 35.183024Координати: 47°49′01″ пн. ш. 35°10′59″ сх. д. / 47.817081° пн. ш. 35.183024° сх. д. / 47.817081; 35.183024
Країна Україна Україна
Місто
Адреса
69063 м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 60
Тип театр ляльок
Статус національний академічний
Відкрито 1939
Репертуар «Аладдін та чарівна лампа» О. Чупін, «Мийдодир» К. Чуковський, «Здрастуй, Сонечко!» О.Лубенець, «Кіт у чоботях» Г.Сапгір, «Русалонька» Н.Гернет,
Керівництво Михайло Олександрович Лисов
Олександр Йосипович Бураковський
Михайло Васильович Захаревич
Григорій Петрович Шевченко
Анатолій Андрійович Галімон
teatr-kukol.zp.ua
Ідентифікатори і посилання

Історія ред.

Свою творчу біографію театр розпочав 1939 року. Засновником-організатором стала Надія Йосипівна Копп — художній керівник і режисер, і вже у 1940 році театр завоював симпатії маленьких глядачів міста Запоріжжя і області. За короткий термін довоєнного творчого життя театр створив такі вистави — «За щучим велінням», «Золотий ключик», «Горбоконик», «Вовк та семеро козенят», «Кіт у чоботях», «Мийдодір» та інші. Водночас художником-скульптором театру працювала Ольга Костянтинівна Моргульова. Весь склад театру налічував 18 осіб. Працював театр до липня 1941 року.

Друга світова війна припинила роботу театру, але ж відразу після закінчення війни, та з поверненням до Запоріжжя основної групи творчого складу, було піднято питання про продовження роботи театру ляльок. Повоєнні роки були роками другого народження театру. 8 грудня 1945 року знову почав свою творчу діяльність Запорізький обласний театр ляльок, а 15 січня 1946 року маленькі мешканці міста побачили виставу Н. Гернет «Гусенятко».

У кінці 1946 року театр подарував дітям нову виставу Т. Тараховської «За щучим велінням», а до новорічних свят дві нові вистави В. Швембергера «Машенька та ведмідь» і «Маленький та хоробрий». Окрім вистав для дітей колектив театру почав пробувати сили в створенні вистав для дорослого глядача. У постановочний план на 1947 рік було включено п'єсу Н. Копп «Дніпробуд».

Деякий час театр працював без свого приміщення і транспорту. Але в серпні 1948 року все ж отримав невеличкий зал і дві кімнати по вул. Совнаркомівській 105. Творчий колектив працює багато і плідно, з'являються нові вистави Н. Гернет «Кришталевий черевичок», вистава для дорослих «Віц-мундир» П. Коротигіна, «Каштанка» (за А. Чеховим).

1951—1959 роки — театр ляльок працює у складі Запорізької обласної філармонії. У цей час керівником трупи стає Михайло Олександрович Лисов. В особі М. Лисова поєднався талант художника і режисера, що дало театру яскраві вистави в оформленні та постановках. Це неповторні «Пурпурова квітонька», «Морозко» тощо. Його вистави «Колобок» О. Патріка, «Два майстри» Ю. Єлісєєва займають вагоме місце в репертуарі.

1970 рік — театр, який знову стає самостійною адміністративно-творчою одиницею, очолює Олександр Йосипович Бураковський, який за короткий термін керівництва театром зумів створити у колективі атмосферу творчого пошуку й експерименту.

У 1972 році в театрі була поставлена вистава для дорослих за твором Володимира Маяковського «Клоп». Ідея цієї постановки належала директору театру О. Й. Бураковському, а художником постановником був М. Лисов.

1982—1984 рр. — директором театру працював Михайло Васильович Захаревич. Його прихід до театру ляльок — це одна з яскравих сторінок творчого життя колективу.

Під час його керівництва змінюється режисерсько-акторський склад театру, приділяється багато уваги підвищенню професійного рівня вистав, поліпшується гастрольна діяльність театру. Як режисер, здійснює постановку вистави за п'єсою К. Колоді «Пригоди Піноккіо».

1984—1998 р. — директором театру працює Григорій Петрович Шевченко, який на довгі роки стає натхненним організатором театру, створює атмосферу творчого пошуку. У 1986 році театр ляльок переїжджає у приміщення колишнього міського палацу Піонерів, де з успіхом працює й сьогодні.

Анатолій Андрійович Галімон — заслужений діяч мистецтв України. Головний режисер театру ляльок з 1987 по 2006 рр. Здійснені ним постановки надовго увійшли до репертуару театру, це: «Женьчик-Бреньчик» Г. Усача, «Василиса Премудра» І. Токмакової та С. Прокоф'євої, «Маленька фея» В. Рабадана, «Біла троянда» Бели Юнгера, «Шоу бешкетника Піфа» Є. Жуковської та М. Астрахан.

Посилання ред.