Зайцев Ігор Аркадійович
Ігор Аркадійович Зайцев (нар. 27 травня 1938, Раменське, Московська область) — радянський і російський шахіст, гросмейстер (1976), шаховий теоретик, літератор. Чемпіон Москви (1969). Заслужений тренер СРСР (1978). Це звання і широку популярність отримав за тренерську роботу секундантом чемпіона світу Анатолія Карпова в історичному матчі Карпов — Корчной у Баґйо (Філіппіни) 1978 року.
| Ігор Аркадійович Зайцев | |
|---|---|
| Оригінал імені | Игорь Аркадьевич Зайцев |
| Народження |
27 травня 1938 (85 років) Раменське |
| Титул | Міжнародний майстер (1970), Гросмейстер (1976) |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис ред.
Народився 27 травня 1938 в Раменському. Батько — вірменин, Аркадій Агаян (1898-1945), був політруком на військовому кораблі Чорноморського флоту, загинув від ран у самому кінці війни, коли корабель підірвався на міні. Мати — Ганна Зайцева (1911-1993) була робочою, табельницею на текстильній фабриці «Червоний прапор» у Раменському[1].
Навчався в Московському інституті тонкої хімічної технології, Московському інституті інженерів залізничного транспорту, факультеті журналістики МДУ. Однак через початок інтенсивної спортивної та тренерської кар'єри жоден з цих навчальних закладів не закінчив. Великий інтерес з юності відчував до філософії та філології.
Тренер Тиграна Петросяна, Льва Полугаєвського в матчах претендентів, Анатолія Карпова в матчах на першість світу від 1978 року. Був секундантом у 17 матчах на першість світу, в тому числі в 7 матчах безпосередньо за шахову корону. Працював тренером у низці зарубіжних країн. Заслужений тренер ФІДЕ (2006)[2]. Працює тренером у школі Карпова від 1991 року. Член ДСТ «Локомотив» від 1957 року[3]. У складі «Локомотива» на командних чемпіонатах СРСР виступав на четвертій шахівниці — після Бориса Спаського, Лева Полугаєвського і Миколи Крогіуса[4].
Шахіст яскравого комбінаційного стилю, в окремих партіях перемагав чемпіонів світу М. Таля і Б. Спаського. Видатний шаховий аналітик. Завжди сприймав шахи як сферу мистецтва, що підлягає філософської інтерпретації. Автор низки дебютних розробок — в іспанській партії, сицилійському і староиндійському захистах. Як шаховий журналіст і популяризатор шахів написав безліч публіцистичних і мемуарних нарисів, а також новели та есе про шахи і шахістів. Співпрацював у журналі 64 — Шаховий огляд[3].
Дружина — Тамара Парфіріївна Зайцева (Касінова) — майстриня спорту, гросмейстер ІКЧФ (нар. 9 квітня 1938, Москва). Донька Ольга (нар. 12 грудня 1964, Москва), кандидат історичних наук, юрист, працює в юридичному департаменті Центробанку РФ.
Спортивні досягнення ред.
| Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1962 | Єреван | 30-й чемпіонат СРСР | 1 | 8 | 10 | 6 з 19 | 19 |
| 1967 | Харків | 35-й чемпіонат СРСР | 4 | 4 | 5 | 6½ з 13 | 58-70 |
| 1968 | Москва | Міжнародний турнір | з | 1-4 | |||
| 1968/1969 | Алма-Ата | 36-й чемпіонат СРСР | 4 | 6 | 9 | 8½ з 19 | 15-17 |
| 1969 | Москва | Чемпіонат Москви | 7 з 10 | 1 | |||
| Москва | 37-й чемпіонат СРСР | 2 | 6 | 14 | 9 з 22 | 17-20 | |
| 1970 | Москва | Міжнародний турнір | з | 3-4 | |||
| Поляниця-Здруй | Міжнародний турнір | з | 2 | ||||
| Рига | 38-й чемпіонат СРСР | 6 | 8 | 7 | 9½ з 21 | 15-16 | |
| 1971 | Смедеревська-Паланка | Міжнародний турнір | з | 4-5 | |||
| 1975 | Сольнок | Міжнародний турнір | з | 4-6 | |||
| 1976 | Дубна | Міжнародний турнір | з | 2 | |||
| Сочі | Міжнародний турнір | з | 4-6 | ||||
| 1977 | Кіто | Міжнародний турнір | з | 1 | |||
| 1979 | Дубна | Міжнародний турнір | з | 1-4 | |||
| 1982 | Єреван | Зональний турнір | 1 | 7 | 7 | 4½ з 15 | 15-16 |
| 1983 | Гавана | Міжнародний турнір | з | 6-7 | |||
| 1991 | Москва | 58-й чемпіонат СРСР | 1 | 4 | 6 | 4 з 11 | 57-62 |
| 1999 | Москва | 52-й чемпіонат Росії (1/32) | 0 | 1 | 1 | ½ з 2 |
Література ред.
- Шахи: енциклопедичний словник / гол. ред. А. Є. Карпов. — М.: Радянська енциклопедія, 1990. — С. 124—125. — 624 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-85270-005-3. (рос.)
Примітки ред.
- ↑ «Мій батько Аркадій Агаян», Шахи у Вірменії, 52 (891), 2009, стр. 4 (вірм.)
- ↑ Global Chess Academy. Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 28 грудня 2016.
- ↑ а б Більш як півстоліття в «Локомотиві» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Борис Спаський: «Перемога наді мною в Рейк'явіку згубила Фішера» (повна версія інтерв'ю). Велика Москва. 5 серпня 2016. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 28 грудня 2016.(рос.)
Посилання ред.
- Особова картка Ігора Зайцева на сайті ФІДЕ
- Партії Ігора Зайцева в базі Chessgames
- Особова картка Ігора Зайцева на сайті 365chess.com