Едгар Рамірес
Е́дгар Філібе́рто Рамі́рес Арелла́но (ісп. Édgar Ramírez; нар. 25 березня 1977, Сан-Крістобаль, Венесуела) — венесуельський актор. Лауреат кінопремії «Сезар» 2011 року у категорії «Найперспективніший актор» за виконання головної ролі у мінісеріалі «Карлос»[1][2] 
.
| Едгар Рамірес | |
|---|---|
| ісп. Édgar Ramírez | |
 Едгар Рамірес у 2012 році | |
| посол доброї волі ЮНІСЕФ[d] | |
| Ім'я при народженні | Едгар Філіберто Рамірес Ареллано |
| Дата народження | 25 березня 1977 (47 років) |
| Місце народження | Сан-Крістобаль, штат Тачира Венесуела |
| Громадянство |
 Венесуела |
| Професія | актор |
| Alma mater | Andrés Bello Catholic Universityd |
| Роки активності | 2003 — наш час |
| Член у | Академія кінематографічних мистецтв і наук |
| IMDb | ID 1183149 |
| Сезар (2011) | |
 Едгар Рамірес у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Едгар Рамірес народився у місті Сан-Крістобаль (штат Тачіра у Венесуелі) в сім'ї адвоката Содей Ареллано і військовослужбовця Філіберто Раміреса[3]. Має сестру Наталі. Дитинство Едгар провів у подорожах світом через роботу батька, яка була пов'язана з постійними роз'їздами. Саме завдяки цьому Рамірес вільно спілкується п'ятьма мовами — іспанською, італійською, німецькою, англійською і французькою.
Освіту Едгар Рамірес здобув у Католицькому Університеті Андре Бело[en] отримавши два ступеня: одну в царині масової інформації, а другу — політичних комунікацій. Батько Едгара хотів, щоб той обрав кар'єру дипломата. Під час навчання в коледжі Едгар підробляв журналістом, усі його статті мали виключно політичний характер. По закінченні університету у 1999 році Рамірес став виконавчим директором венесуельської громадської організації Dale al Voto[4]; разом зі своєю командою він займався кампаніями на підтримку радіоканалів, телеканалів і кінотеатрів. Приблизно в той же час Едгара почала приваблювати акторська діяльність. Першою його акторською роботою став серіал Cosita-Rica, знятий за замовленням телеканалу Venevisión.
У 2005 році акторові запропонували взяти участь в зйомках стрічки «Доміно», режисером якої виступив Тоні Скотт, потім у політичному трилері «Точка обстрілу» (2009) Піта Трейвіса.
У 2007 році ім'я Едгара Раміреса стало відоме за межами Латинської Америки після ролі агента ЦРУ у бойовику «Ультиматум Борна» (2007) режисера Пола Грінграсса.
У 2010 році Рамірес отримав премію «Сезар» як Найперспективніший актор за участь у європейському біографічному проекті «Карлос»[1][2]. Крім того він був представлений в номінаціях на премії «Золотий глобус» та «Еммі».
У 2012 році Едгар Рамірес втілив образ бога війни Ареса в американо-іспанському фентезійному бойовику «Гнів Титанів», отримавши за цю роль Латиноамериканську мистецьку премію ALMA як улюблений актор у ролі другого плану.
Окрім роботи в кіно та на телебаченні Едгар Рамірес займається також і благодійною діяльністю, підтримуючи організацію по боротьбі з насильством і фонд, заснований для допомоги дітям з особливими потребами[5].
Фільмографія ред.
Фільми ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2003 | ф | Yotama se va volando | Мануель | |
| 2005 | ф | Афіна і Афродіта | Atenea y Afrodita | Новіо |
| 2005 | ф | Доміно | Domino | Чоко |
| 2006 | ф | Дон | El Don | Ельваро |
| 2006 | ф | Еліпс | Elipsis | Себастьян |
| 2007 | ф | Ультиматум Борна | The Bourne Ultimatum | Паз |
| 2008 | ф | Че | Ché | Кіро Редондо |
| 2008 | ф | Сірано Фернандес | Cyrano Fernandez | Сірано Фернандес |
| 2009 | ф | Точка обстрілу | Vantage Point | Хав'єр |
| 2011 | ф | Передай привіт дияволові від мене | Saluda al diablo de mi parte | Анхель |
| 2012 | ф | Гнів Титанів | Wrath of the Titans | Арес |
| 2012 | ф | Ціль номер один | Zero Dark Thirty | Ларрі, член підрозділу «Морські котики» |
| 2013 | ф | Визволитель | Libertador | Сімон Болівар |
| 2013 | ф | Радник | The Counselor | священик |
| 2014 | ф | Визволи нас від зла | Deliver Us from Evil | Мендоза |
| 2015 | ф | На гребені хвилі | Point Break | Боді |
| 2015 | ф | Джой | Joy | Тоні Міранна |
| 2016 | ф | Кам'яні кулаки | Hands of Stone | Роберто Дуран |
| 2016 | ф | Дівчина в потягу | The Girl on the Train | доктор Камаль Абдік |
| 2016 | ф | Золото | Gold | Майкл Акоста |
| 2017 | ф | Яскраві | Bright | Кандомер |
| 2018 | ф | Furlough | Кевін Рівера | |
| 2018 | ф | La quietud | Вінсент | |
| 2019 | ф | Wasp Network | Рене Гонсалес | |
| 2020 | ф | Опір | Resistance | Зігмунд |
| 2021 | ф | Yes Day | Карлос Торрес | |
| 2021 | ф | Круїз по джунглях | Jungle Cruise | Агірре |
| 2022 | ф | 355 | 355 | Луїс |
| 2024 | ф | Бордерлендс | Borderlands | Атлас |
Телебачення ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2003 | с | Красуня | Cosita rica | Касік (4 серії) |
| 2005 | с | Однією красою не обійдешся | Ser bonita no basta | Леонардо (Епізод: "#1.1") |
| 2010 | с | Карлос | Carlos | Іліч «Карлос» Санчес (3 серії) |
| 2018 | с | Вбивство Джанні Версаче: Американська історія злочинів | The Assassination of Gianni Versace: American Crime Story | Джанні Версаче (6 серій) |
| 2020 | с | Знищення | The Undoing | детектив Джой Мендоза (6 серій) |
| 2023 | с | Florida Man | Майк Валентайн (8 серій) |
Визнання ред.
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Іспанський кінофестиваль в Малазі | ||||
| 2008 | Найкращий актор | Сірано Фернандес | Перемога | |
| Міжнародний кінофестиваль в Ам'єні | ||||
| 2008 | Найкращий актор | Сірано Фернандес | Перемога | |
| Приз Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса | ||||
| 2010 | Найкращий актор | Карлос | 2-е місце | |
| Приз національного товариства кінокритиків (США) | ||||
| 2010 | Найкращий актор | Карлос | 2-е місце | |
| Премія «Сезар» | ||||
| 2011 | Найперспективніший актор | Карлос | Перемога | |
| Золотий глобус | ||||
| 2011 | Найкраща чоловіча роль міні-серіалу або телефільму | Карлос | Номінація | |
| Прайм-тайм премія «Еммі» | ||||
| 2011 | Найкращий актор у міні-серіалі або фільмі | Карлос | Номінація | |
| Телевізійний фестиваль в Монте-Карло | ||||
| 2011 | Найкраща гра актора в міні-серіалі | Карлос | Перемога | |
| Приз Міжнародного товариства кіноманів | ||||
| 2011 | Найкращий актор | Карлос | Перемога | |
| Премія ALMA | ||||
| 2012 | Улюблений кіноактор: роль другого плану | Гнів Титанів | Перемога | |
| Imagen Awards | ||||
| 2016 | Найкращий актор другого плану - художній фільм | Джой | Номінація | |
| Кінопремія Голлівуду | ||||
| 2016 | Найкращий акторський склад (разом з Меттью Мак-Конагей, Брайс Даллас Говард та Стейсі Кіч) | Золото | Перемога | |
| Gold Derby | ||||
| 2018 | Найкращий актор другого плану - фільм або мінісеріал | Американська історія злочинів | Номінація | |
| Найкращий акторський ансамбль року (разом з Даррен Крісс, Рікі Мартін, Пенелопа Крус та Фінн Віттрок) | Номінація | |||
| Прайм-тайм премія «Еммі» | ||||
| 2018 | Найкращий актор другого плану у мінісеріалі або фільмі | Американська історія злочинів | Номінація | |
Примітки ред.
- ↑ а б César: Edgar Ramirez, espoir masculin [Архівовано 11 грудня 2015 у Wayback Machine.], europe1.fr
- ↑ а б Edgar Ramírez nominado a los premios César — Cine — EL UNIVERSAL. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ Rohter, Larry (10 жовтня 2010). A Sweeping Tale Of a Terrorist And His Time. The New York Times. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ Golden Globes bio. Архів оригіналу за 16.03.2012. Процитовано 17.11.2015.
- ↑ Marcela (25 листопада 2008). "5 senses in action" « WEB OF EDGAR RAMIREZ YOUR #1 SOURCE 2007-2011 Official Website. Everythingaboutedgarramirez.wordpress.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 17.11.2015.
- ↑ Повний перелік нагород та номінацій Едгара Раміреса на сайті IMDb(англ.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едгар Рамірес |
- Едгар Рамірес на сайті IMDb (англ.)
- Едгар Рамірес на сайті AlloCiné (фр.)
- Фан-сайт Едгара Раміреса [Архівовано 24 січня 2020 у Wayback Machine.]