Вікіпедія

Долеаналіз

напрямок глибинної психології, заснований Леопольдом Сонді

Долеаналіз (нім. Schiksalanalyse) — напрямок глибинної психології, який робить усвідомленими несвідомі потяги предків особистості. Долеаналіз вивчає життєвий шлях людини і фактори, що впливають на цей шлях. Основи долеаналізу були закладені швейцарським психологом, психіатром і психотерапевтом Леопольдом Сонді (L. Szondi)[1]

Значення долеаналізу ред.

Долеаналіз дозволяє людині усвідомити, що вона до сих пір несвідомо переживає нав'язану їй долю, тобто повторює долю одного зі своїх предків, але крім нав'язаної долі, людина має в своєму розпорядженні і іншні (з кращими формами потенційного буття), і вона здатна вибирати серед них. Тільки тоді людина зможе сказати, що вона придбала свою індивідуальну долю.

Очевидно, що долеаналіз: по-перше, намагається побудувати міст між генетикою (прагнення предків) і глибинною психологією (усвідомлення несвідомих прагнень предків); по-друге, розрізняє дві суттєві категорії долі, а саме нав'язану долю і вільну долю, пов'язану з вибором. Ці дві форми долі знаходяться один з одним в відношеннях наступності.[2]

Поняття і принципи концепції долеаналіза дозволяють дешифровувати стародавні праці. Безпосередньо механізм «родової сцени» став ключем до розуміння системи пам'яті Джордано Бруно, описаної в праці «De umbris idearum»[3]

Долеаналіз в Україні ред.

В Україні осередком долеаналізу є Науково-дослідний інститут «Міжнародне долеаналітичне співтовариство», засноване Мальцевим Олегом Вікторовичем[4]. Керівник «Міжнародного долеаналітичного співтовариства» Олег Мальцев офіційно досяг домовленостей про співпрацю з цюрихським Інститутом Сонді[de], заснованим в 1965 році сином Леопольда Сонді — профессором Петером Сонді[de][5]. В стінах НДІ вперше було перекладено з німецької мови всі 5 томів праць Леопольда Сонді присвячених долеаналізу. Всі перекадені книги знаходяться у відкритому доступі. Олег Мальцев розробив 17 способів інтерпритації теста Сонді, котрий наразі активно використовується в різних сферах — від відбору персоналу і до криміналістики. На основі вчення Сонді в НДІ була створена методика «Соло», яка направлена на вирішення залежності людини від її долі, в розумінні Леопольда Сонді[6].

Дослідження «Міжнародного долеаналітичного співтовариства», які проходять під керівництовом Олега Мальцева, публікуются на сайті газети «Твоя доля»[7].

Історія долеаналізу ред.

Найбільшого поширення долеаналіз отримав в Швейцарії, Бельгії, Франції, США, Іспанії, Японії. Португалії, Італії, Фінляндії, Польщі, Росії, Великій Британії, Румунії. У 1947 р було організовано «Товариство експертів в психології долі» (спочатку - швейцарське, потім - і всесвітнє. У 1969 - Л. Зонді відкриває в Цюриху Навчально-дослідний інститут глибинної психології, зокрема, «психології долі», яким керував до останніх днів свого життя.

Всього 3онді опублікував 112 робіт, основні з них: «Долеаналіз» (1944, 1948, 1965, 1966, 1978); «Підручник експериментальної діагностики мотивів» (1947; на рус. яз. в 1999 г. перекладено 3 її вид., доповнене третім томом 2-го вид.); «Патологія спонукань» (1952); «Я-Аналіз» (1956) - вважається найважливішою з його книг; «Долеаналітична терапія. Підручник пасивної і активної психотерапії» (1963); Дилогія: «Каїн. Освіта злості» (1969) і «Мойсей. Відповідь Каїна» (1973).[8]

Найбільш плідним періодом Леопольда Сонді, з точки зору публікацій, видання книг, є інтервал з 1946 р по 1986 р, оскільки було видано приблизно 52 монографії, 7 основоположних підручників, а також різні статті та доповіді[9].

Центром досліджень в сфері долеаналіза після смерті його засновника став швейцарський інститут Л. Зонди, а його послідовники об'єднані в рамках міжнародного психологічного журналу «Szondiana». У широкому розумінні поняття «долеаналіз» розглядається як міждисциплінарна система знань, іменована «психологія долі». На рубежі XX-XXI століть Долеаналіз позиціонується як активно формуюча область практичних досліджень, що ставить собі за мету створити єдиний понятійний апарат глибинної психології на основі теорії і методології, яка об'єднує прикладну психологію, культурологію та історію міфологічних, релігійних і філософських уявлень про долю.[10]

В 2015 році український вчений Олег Мальцев здійснив офіційний візит в Цюрихський Інститут Сонді[de]. Під час візиту між Інститутом Сонді та НДІ «Міжнародне долеаналітичне співтовариство», засновником якого є вчений, було досягнуто домовленості про довгострокову співпрацю.[11][12]

Примітки ред.

  1. ↑ L.Szondi. Schiksaalanalyse. — Basel : Schwabe Verlag, 2004. — ISBN 379650521X.
  2. ↑ L.Szondi. Freiheit und Zwang im Schiksaal des Einzelnen. — Basel : Schwabe und Co, 1967.
  3. ↑ Мальцев О.В. (20.11.2018). Історія пам'яті в період з XIII по XIX століття. oleg-maltsev.com (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 7 грудня 2018.
  4. ↑ Мир современной психологии. Взгляд Михаила Вигдорчика. B17.ru — Сайт психологов. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
  5. ↑ Выгодский, Андрей. Историческое событие в науке. Одесские ученые в Цюрихе(Швейцария) в Szondi-Institut. www.priboi.news. Суспільний прибій. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
  6. ↑ Андрей, Выгодский (15.11.2016). Почему профессор Интровинье согласился приехать в Одессу?. Суспільний прибій. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
  7. ↑ Твоя судьба. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
  8. ↑ А.А. Вербицкий. «Энциклопедический словарь по психологии и педагогике». 2013
  9. ↑ Мальцев О.В. (02.08.2018). Хто заснував судьбоаналіз. oleg-maltsev.com (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  10. ↑ Краткий психологический словарь. — Ростов-на-Дону: «ФЕНИКС». Л.А.Карпенко, А.В.Петровский, М. Г. Ярошевский. 1998.
  11. ↑ Історична подія в Психології. Одеські вчені в Цюріху в Szondi-Institut. www.priboi.news. Суспільний прибій. 26.10.2016. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2017.
  12. ↑ Мальцев О.В. (31.07.2018). Підсумки наукового марафону «Проблеми історії». oleg-maltsev.com (укр.). Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.

Література ред.

  • Юттнер Ф. Судьбоанализ в выводах //Обзор пяти основных книг Леопольда Зонди/Пер. с нем. АВ Тихомирова. Екатеринбург: Изд-во Уральск. гос. пед ун-та. – 2002.
  • Сонди Л. Судьбоанализ. – 2007.
  • Альтенвегер А. и др. Судьбоанализ Леопольда Зонди //Психология судьбы. Сб. статей по глубинной психологии.–Екатеринбург: УрО РАН. – 1994. – №. 1. – С. 22-54.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Долеаналіз&oldid=34864516