Городецьке (Україна)

село Городецьке
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Уманський район
Громада	Паланська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71060190040032005
Облікова картка	Городецьке
Основні дані
Засноване	XVI ст.
Населення	▼ 1065 (01.01.2024)
Територія	32.57 км²
Площа	5.552 км²
Поштовий індекс	20325
Телефонний код	+380 4744
Географічні дані
Географічні координати	48°45′54″ пн. ш. 30°09′03″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	198 м
Водойми	р. Уманка
Відстань до; районного центру	7 км
Місцева влада
Адреса ради	20340, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Паланка, вул. Грушевського, буд. 11
Сільський голова	Вишнівська Валентина Василівна
Карта
	Городецьке
	Городецьке
Мапа
	Городецьке у Вікісховищі

Городе́цьке — село в Україні, в Паланській сільській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване при впадінні річки Хутірка в річку Уманка (притока Ятрані) за 7 км на північний захід від міста Умань. Населення становить 1 065 осіб (станом на 1 січня 2024 р.).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Городецьке.

Назва ред.

Назву села Городецьке пов'язують з подіями далекого минулого XIV—XV ст., коли на територію краю робили спустошливі набіги кримські татари і турки. Вони палили, грабували, руйнували міста і села, а населення забирали і перетворювали на рабів. У першій половині XVI ст. за 5 км на північний захід у напрямку до м. Умань на підвищеній місцевості було побудовано острог, невеличку сторожову башту, яку пізніше називали фортецею-городком. Біля фортеці почали будувати селище, у якому жила сторожова команда та їх родини. Від цього і пішла назва села — Городецьке.^[2]

Історія ред.

1766 року збудований дерев'яний храм Покрови Пресвятої Богородиці.^[2]

Станом на 1885 рік у колишньому військовому поселенні Уманської волості Уманського повіту Київської губернії, мешкало 1230 осіб, налічувалось 220 дворових господарств, існували православна церква, школа та 2 постоялих будинки^[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1840 осіб (901 чоловічої статі та 939 — жіночої), з яких 1833 — православної віри^[4].

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 700 мешканців села.^[5]

За результатами щорічного всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку» за 2009 рік, село стало одним з трьох найчистіших сіл України.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1347 осіб, з яких 612 чоловіків та 735 жінок^[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1354 особи^[7].

Мовний склад ред.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[8]:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	1 319	97,42 %
Російська	32	2,36 %
Інше	3	0,22 %
Разом	1 354	100,00 %

Пам'ятки ред.

Церква Покрови Богородиці (XVIII ст.);
Водяний млин (1903 р.);
Пам'ятник воїнам-односельцям;
Братська могила радянських воїнів;
Пам'ятник 50-річчя перемоги у Другій світовій війні;
Пам'ятний знак жертвам Голодомору (встановлено 1993 року на громадському цвинтарі).