Генеральний комісаріат Білорусь

Генера́льний комісаріа́т Білору́сі (біл. Генэральны камісарыят Беларусь, Hieneralny kamisaryjat Biełaruś; нім. Generalkommissariat Weißruthenien) — вищий орган окупаційної цивільної адміністрації на території генеральної округи Білорутенія у Райхскомісаріаті Остланд (нім. Generalbezirk Weißruthenien im Reichskommissariat Ostland)[1].

Генеральний комісаріат Білорусі
біл. Генэральны камісарыят Беларусь
нім. Generalkommissariat Weißruthenien

Будинок генерального комісаріату в Мінську
(до червня 1943)
Загальна інформація
Дата створення 1941
Попередні відомства Рада народних комісарів БРСР
Дата скасування 1944
Замінено на Рада народних комісарів БРСР
Керівництво діяльністю здійснює Третій Рейх Третій Рейх
Керівне відомство Міністерство окупованих східних територій
Штаб-квартира Мінськ:
будинок профспілок, площа Свободи (до червня 1943),
адміністративний будинок, вул. Карла Маркса (з червня 1943)
Генеральний комісар Вільгельм Кубе
Курт фон Готберг
Будинок генерального комісаріату
(з червня 1943)

Генеральний комісаріат Білорусі створено наприкінці липня — серпні 1941 року. Складався з 5 головних відділів: політики, управління, господарства, техніки, праці (з 1944). Склад апарату комплектувався з осіб німецької національності. Генеральний комісаріат Білорусі з 1 вересня 1941 очолював колишній гауляйтер НСДАП з Бранденбурга Вільгельм Кубе, а після того, як 22 вересня 1943 його було вбито, на цю посаду було тимчасово призначено заступника Вищого начальника СС і поліції Центральної Росії, групенфюрера СС Курта фон Готберга (27 вересня 1943 [2] — червень 1944).

Генеральному комісаріату безпосередньо підпорядковувалися обласні комісаріати, міський комісаріат Мінська, сили поліції, безпеки і СД.

Генеральний комісаріат Білорусі втілював у життя політику, спрямовану на якомога ефективніше використання економічного потенціалу, людських і матеріальних ресурсів окупованої території в інтересах нацистської Німеччини, проводив різні політичні та ідеологічні заходи, зокрема в рамках політики вайсрутенізації.

Примітки ред.