Вігна китайська
Вігна китайська[1], маш китайський[1], також коров'ячий горох, довгі боби (Vigna unguiculata, Vigna unguiculata subsp. sesquipedalis, Vigna unguiculata unguiculata, Vigna unguiculata subsp. cylindrica) — сільськогосподарська рослина родини бобові (Fabaceae). У південних регіонах України відома під назвою «лагута»[2].
| Вігна китайська | |
|---|---|
| |
| Коров'ячий горох у книзі Франциско Мануель Бланко «Flora de Filipinas». | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Vigna |
| Вид: | Вігна китайська (V. unguiculata)
|
| Біноміальна назва | |
| Vigna unguiculata | |
| Синоніми | |
| |
Будова ред.
Рослина має численні сорти, які дуже різняться за морфологічними ознаками. Вігна китайська однорічна витка рослина, кущової або напівкущової форми. Виткі сорти виростають до 5 м у висоту. Плоди вузькі видовжені (до 1 м) боби світлого кольору з невеликим насінням всередині.
Поширення та середовище існування ред.
Згідно з археологічними дослідженнями коров'ячий горох походить з Західної Африки. Приблизно у 2300 роках до н. е. коров'ячий горох потрапив у Південно-східну Азію. Перші письмові згадки датуються 300 р. до н. е.. В Америку потрапив разом з рабами у XVII—XIX ст.[3]
Практичне використання ред.
Їсти можна горошини, зелені молоді боби і листки. Слугує важливим джерелом поживних речовин серед бідних верств населення у країнах Азії. Зелені молоді боби сортів Vigna unguiculata subsp. sesquipedalis їдять сирими, або смажать. Надзвичайно популярний овоч у Таїланді, де його часто подають на стіл окремо від інших страв безкоштовно за замовченням.
Виробництво коров'ячого гороху ред.
У світі виробляють 2.27 мільйонів тонн з яких Нігерія виробляє 850000 тонн (2002 р).[4]
Поживність ред.
Згідно з інформацією USDA у листках коров'ячого гороху міститься найвища кількість білків серед усіх овочів. Харчова цінність на 100 g:
- Калорії (кал) 115
- Ліпіди 0,5 g
- Насичені жирні кислоти 0,1 g
- Поліненасичені жирні кислоти 0,2 g
- Мононенасичені жирні кислоти 0 g
- Холестерин 0 mg
- Натрій 4 mg
- Калій 278 mg
- Вуглеводи 21 g
- Харчові волокна 7 g
- Цукор 3,3 g
- Білки 8 g
- Вітамін A 15 IU
- Вітамін C 0,4 mg
- Кальцій 24 mg
- Залізо 2,5 mg
- Вітамін D 0 IU
- Вітамін B6 0,1 mg
- Вітамін B12 0 µg
- Магній 53 mg
.jpg) |
 |
 |
 |
 | ||||||
Вігна
| ||||||||||
Див.також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Vigna unguiculata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ СТАДНІЧУК, Н. О. Вігна китайська – цікава і цінна культура (українська) . Архів оригіналу за 24.03.2022. Процитовано 17.05.2022.
- ↑ PERRINO, P., LAGHETTI, G., SPAGNOLETTI ZEULI, P. L. & MONTI, L.M. (1993) Diversification of cowpea in the Mediterranean and other centres of cultivation. Genetic resources and crop evolution, 40, 121—132.
- ↑ Agbogidi, O. M., Egho, E.O. Evaluation of eight varieties of cowpea (Vigna unguiculata (L.) Walp) in Asaba agro-ecological environment, Delta State, Nigeria // European Journal of Sustainable Development (2012), 1, 2, 303—314 ISSN 2239-5938 — [1] [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- [[https://web.archive.org/web/20160508151645/https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=41647 Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.] Vigna unguiculata на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США] (англ.)
|
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |