П'єр Вейрон

(Перенаправлено з Вейрон П'єр)

П'єр Вейро́н (фр. Pierre Veyron; 1 жовтня 1903 — 2 листопада 1970) — французький автогонщик Гран-Прі[en] у період з 1933 по 1950 рік; найбільш відомий як переможець 24-годинного заїзду Ле Ман за кермом Bugatti Type 57.

П'єр Вейрон
фр. Pierre Veyron
Народився 1 жовтня 1903(1903-10-01)
Bercd
Помер 2 листопада 1970(1970-11-02) (67 років)
XIV округ Парижа, Париж[1]
Країна  Франція
Діяльність автогонщик, дизайнер
Знання мов французька

Біографія ред.

Народився 1903 року у Франції. Вступив до університету на інженерію.

Друг Вейрона, Альберт Діво, переконав його зайнятися гонками і познайомив Вейрона з Андре Ваньєсом, промисловцем, який надав фінансову підтримку Вейрону. Ваньєс придбав Bugatti Type 37A, на якому Вейрон здобув свою першу перемогу в гонках, вигравши Гран-прі Женеви 1930 року[2].

 
Віміль (ліворуч) і Вейрон (праворуч) після перемоги на 24 години Ле-Мана 1939 року.

Жан Бугатті[en], син засновника Bugatti Етторе Бугатті, найняв П'єра Вейрона в 1932 році як тест-пілота та інженера-розробника. Вейрон брав участь у гонках як водій компанії Bugatti, вигравши багато з них, включаючи гонки Avus у Берліні 1933 та 1934 років, керуючи Bugatti Type 51A. У 1933 році брав участь у Гран-прі Львова, здобувши перемогу у класі Voiturette[3]. Найзначнішою перемогою Вейрона в перегонах стала перемога в 1939 році на 24 годинах Ле-Мана за кермом Bugatti Type 57S разом з Жаном-П'єром Вімілем[2][4].

Під час Другої світової війни Вейрон приєднався до французького Опору проти німецької окупації. За службу під час війни у 1945 році був нагороджений орденом Почесного легіону[2].

Після війни Вейрон продовжував займатися гонками, але його основна увага була зосереджена на своїй сім'ї та компанії з виробництва нафтових технологій. Вейрон помер в Парижі в 1970 році.

Bugatti Automobiles S.A.S. назвав суперкар Veyron 16.4 на честь П'єра Вейрона[2].

Результати виступів ред.

24 години Ле-Мана ред.

Рік Команда Штурман Авто Клас Кола Поз. Поз.
у класі
1934[en]   Роджер Лабрік[en]
(приватний учасник)
  Роджер Лабрік[en] Bugatti Type 50S 5.0 73 Схід
1935[en]   Роджер Лабрік[en]
(приватний учасник)
  Роджер Лабрік[en] Bugatti Type 50S 5.0 116 Схід
1937[en]   Роджер Лабрік[en]
(приватний учасник)
  Роджер Лабрік[en] Bugatti Type 57G Tank 5.0 130 Схід
1939[en]   Жан-П'єр Вімілль
(приватний учасник)
  Жан-П'єр Вімілль Bugatti Type 57C Tank 8.0 249 1 1
1949[en]   Амеді Гордіні[en]
  Automobiles Gordini
  Хосе Скарон Simca-Gordini[en] T8 S1.1 88 Схід
(трансмісія)
1950[en]   Manufactures
d'Armes de Paris
  Фернан Лакур M.A.P. Diesel S5.0 39 Схід
(перегрів)
1951[en]   Equipe Gordini[en]   Жорж Моннере Gordini[en] T15S S1.5 130 Схід
(двигун)
1952[en]   Donald Healey[en] Motor Co.   Ів Жиро-Кабанту[en] Nash-Healey[en] S5.0 ? Схід
(двигун)
1953[en]   Nash-Healey[en] Inc.   Ів Жиро-Кабанту[en] Nash-Healey[en] Sports S5.0 9 Схід
(двигун)

Примітки ред.

  1. Archives de Paris
  2. а б в г bugatti.com - Pierre Veyron. web.archive.org. 2 червня 2012. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 5 січня 2022.
  3. 1933 GRAND PRIX SEASON - 1933 Lwow Grand Prix (Grand Prix Lwowa), 1933 Gran premio di Penya Rhin (Copa Autobilista Barcelona), 1933 British Empire Trophy (Brooklands), 1933 Marne Grand Prix (Grand Prix de la Marne). www.kolumbus.fi. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 5 січня 2022.
  4. Kruta, Julius; Bendrat, Jörg (cop.2007). Bugatti : l'aventure de la course automobile de 1920 à 1939. Boulogne-Billancourt: ETAI. ISBN 978-2-7268-8774-5. OCLC 494576884.