Аніта Пейдж
Аніта Пейдж (англ. Anita Page; справжнє ім'я — Аніта Помарес, англ. Anita Pomares; *4 серпня 1910 — †6 вересня 2008) — американська кіноактриса, зірка німого й раннього звукового кіно.
| Аніта Пейдж | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Аніта Пейдж (у 1930-х рр.) | ||||
| Народилася |
4 серпня 1910[2][3][…] Флашинг[d], Квінз, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США | |||
| Померла |
6 вересня 2008[5][2][…] (98 років) Ван-Найс, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США | |||
| Поховання | Holy Cross Cemeteryd | |||
| Громадянство |
 США | |||
| Діяльність | кіноакторка, акторка театру | |||
| Alma mater | Washington Irving High Schoold | |||
| Роки діяльності | 1925—1933, 1936, 2000-2010 | |||
| Чоловік | Насіо Герб Браун | |||
| IMDb | nm0656105 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
зірка на голлівудській Алеї слави[d] | ||||
|
| ||||
 Аніта Пейдж у Вікісховищі | ||||
Почала кар'єру в 1924 році. Свою першу головну роль отримала в картині «Наші танцюючі дочки». Знімалася в фільмах з Джоан Кроуфорд і Бастером Кітоном. Виконала головну жіночу роль у першому в історії кіно звуковому музичному фільмі — «Бродвейська мелодія», який отримав премію «Оскар». Після одруження завершила кінокар'єру, хоча через кілька десятиліть знову з'явилася на екрані.
Життєпис ред.
Аніта Евелін Помарес народилася у сім'ї водія Маріно-старшого і секретарки Мод (до шлюбу Муллейн) Помарес. Мала брата, Маріно-молодшого, який став інструктором у тренажерному залі.[6]. Дід Пейдж був консулом в Сальвадорі[7].
Після завершення кінокар'єри у 23 роки Пейдж заручилась з композитором Насіо Герб Брауна в 1934 році, але розлучилася через рік, оскільки чоловік ще не завершив попереднє розлучення[8]. Одружилася з лейтенантом Гершелом А. Гаусом, пілотом військово-морського флоту, в 1937 році, переїхала з ним в Коронадо, штат Каліфорнія, де жила до його смерті в 1991 році. Народила дочок Лінду і Сандру.
Пейдж померла 6 вересня 2008 року у своєму будинку в Лос-Анджелесі, у віці 98 років[9]. Похована на кладовищі Святого хреста в Сан-Дієго.
Кар'єра ред.
Пейдж почала зніматися у фільмах за сприяння подруги, акторки Бетті Бронсон. Після тестування на екрані Paramount Пейдж знімалася для MGM. Отримавши пропозицію контракту в обох студіях, Пейдж вирішила приєднатися до MGM[10]. Першим фільмом Пейдж на MGM була комедійна драма 1928 року Повідомлення для світу. Також вона знімалася у фільмах Наші танцюючі дочки (1928) з Джоан Кроуфорд (з якою знялася в трьох картинах) і Бродвейській мелодії (1929), після чого її популярність дозволила їй зробити плавний перехід у звукового кіно.
Граючи провідні ролі у фільмах Лона Чейні, Бастера Кітона, Роберта Монтгомері, і Кларка Ґейбла і на початку 1930-х, Пейдж була однією з найвідоміших голлівудських акторок. Протягом цього часу вона зустрічалась з Ґейблом. В розпал популярності Пейдж отримувала більше листів від шанувальників, ніж будь-яка інша зірка Голлівуду, за винятком Грети Гарбо, і отримала кілька пропозицій руки й серця від Беніто Муссоліні поштою[6].
Коли її контракт закінчився в 1933 році, Пейдж здивувала Голлівуд, оголосивши про свою відставку у віці 23 років. Знявшись у 1936 році в картині «Пішки на небеса», Пейдж покинула екран, фактично зникнувши з голлівудських кіл на 60 років.
Пейдж повернулася на екран в 1996 році в кількох низькобюджетних фільмах жахів. Протягом цього періоду вона переїхала в будинок свого режисера Рендала Мелоуна в Ван-Найсі, Лос-Анджелес. Поганий стан здоров'я не дозволив їй виступати в останні роки життя.
На момент смерті Пейдж була однією з останніх акторів німого кіно, які жили в 21 столітті.
За вклад в кіноіндустрію Аніта Пейдж отримала зірку на алеї слави в Голлівуді під номером 6116 на голлівудському бульварі.
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1925 | Поцілунок для Попелюшки | A Kiss for Cinderella | |
| 1926 | Люби їх і залиш їх | Love 'Em and Leave 'Em | |
| 1928 | Повідомлення для світу | Telling the World | Крістал Мелоун |
| 1928 | Наші танцюючі дочки | Our Dancing Daughters | Енн Еннікінс |
| 1928 | Коли місто спить | While the City Sleeps | Міртл |
| 1928 | Захід Занзібару | West of Zanzibar | другорядна роль |
| 1929 | Летючий флот | The Flying Fleet | Аніта Гастінгс |
| 1929 | Бродвейська мелодія | The Broadway Melody | Куїн Махоні |
| 1929 | Голлівудське рев'ю 1929 року | The Hollywood Revue of 1929 | камео |
| 1929 | Наші сучасні дівчата | Our Modern Maidens | Кентуккі Страффорд |
| 1929 | Спідвей | Speedway | Патриція |
| 1929 | Морський блюз | Navy Blues | Еліс Елі Браун |
| 1930 | Великий день | Great Day | |
| 1930 | Холостий і безтурботний | Free and Easy | Ельвіра Планкетт |
| 1930 | Раптово спійманий | Caught Short | Женев'єва Джонс |
| 1930 | Наші сором'язливі наречені | Our Blushing Brides | Конні Блер |
| 1930 | Маленька аварія | Little Accident | Ізабель |
| 1930 | Військова медсестра | War Nurse | Джой Медоус |
| 1931 | Скорочення | Reducing | Вівіан Трюффль |
| 1931 | Найпростіший спосіб | The Easiest Way | Пег Мердок Фелкі |
| 1931 | Доля джентльмена | Gentleman's Fate | Рут Корріган |
| 1931 | Тротуари Нью-Йорка | Sidewalks of New York | Мардж Келлі |
| 1932 | Ви слухаєте? | Are You Listening? | Селлі О'Ніл |
| 1932 | Нічний суд | Night Court | Мері Томас |
| 1932 | Духи хмарочоса | Skyscraper Souls | Дженні Легран |
| 1932 | Процвітання | Prosperity | Гелен Праскінс Воррен |
| 1933 | Наречена джунглів | Jungle Bride | Доріс Еванс |
| 1933 | Солдати бурі | Soldiers of the Storm | Наталі |
| 1933 | Велика клітка | The Big Cage | Ліліан Ленглі |
| 1933 | Я живий | I Have Lived | Джин Сент-Клер |
| 1936 | Пішки на небеса | Hitch Hike to Heaven | Клаудія Ревелл |
| 2000 | Чаклунство 11: Сестри по крові | Witchcraft XI: Sisters in Blood | сестра Серафіна |
| 2002 | Сканування мозку | The Crawling Brain | бабуся Аніта Крогер |
| 2010 | Підвищення Франкенштейна | Frankenstein Rising | Елізабет Франкенштейн |
Примітки ред.
- ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #13624873X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ http://www.nytimes.com/2008/09/08/movies/08page.html
- ↑ а б Ronald, Bergan (September 8, 2008). "Anita Page: Obituary" [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. The Guardian. Retrieved June 28, 2009.
- ↑ Anita Page: Star of the silent screen. [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] Independent.co.uk (September 8, 2008). Retrieved on May 10, 2012.
- ↑ Alternate Film Guide: Anita Page: Anita Page: Q&A with Author Allan Ellenberger [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. Altfg.com (August 22, 2007). Retrieved on May 10, 2012.
- ↑ Berkvist, Robert (September 8, 2008). "Anita Page, Silent-Film Siren, Dies at 98". The New York Times. Retrieved May 23, 2011.
- ↑ Golden, Eve (2001). Golden Images: 41 Essays on Silent Film Stars. McFarland. pp. 130–131.
Посилання ред.
- Офіційний вебсайт [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Аніта Пейдж на сайті IMDb (англ.)
|
Це незавершена стаття про акторку США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |