Антосяк Георгій Федорович

радянський партійний діяч

Гео́ргій Фе́дорович Антося́к (нар. 6 листопада 1907, Сурашевка — пом. 12 лютого 1977, Кишинів) — державний і партійний діяч Молдавської РСР. Батько ректора Кишинівського політехнічного інституту Володимира Антосяка.

Антосяк Георгій Федорович
Народився 6 листопада 1907(1907-11-06)
Свободний, Амурська область, Приамурське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер 12 листопада 1977(1977-11-12) (70 років)
Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Поховання Центральний цвинтар Кишинева
Країна  Російська імперія
 РРФСР
 СРСР
Діяльність державний діяч
Alma mater Одеський національний економічний університет (1929)
Учасник німецько-радянська війна
Партія ВКП(б)
Батько Антосяк Федір Кононович
Діти Антосяк Володимир Георгійович
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Життєпис ред.

Народився 6 листопада 1907 року в селі Сурашевці (нині у складі міста Свободного Амурської області, Росія) в селянській родині. Його батько, Федір Антосяк, був засуджений на довічну каторгу, як керівник селянського повстання 1905 року в селі Мокра Балтського повіту Подільської губернії. У 1923 році разом з родиною повернувся до рідного села[1].

Після закінчення в 1929 році Одеського інституту народного господарства до 1937 року працював економістом, учителем, директором середньої школи в Молдавській АРСР. Член ВКП(б) з 1937 року. У 1937—1938 роках — голова Державної планової комісії при Раді народних комісарів Молдавської АСРР; у 1938—1940 роках — народний комісар освіти республіки. У 1940—1941 роках — заступник голови Ради народних комісарів Молдавської РСР і голова Державної планової комісії при РНК Молдавської РСР.

Під час німецько-радянської війни у 1941—1942 роках працював у групі особливих доручень Військової ради Південного фронту (майор інтендантської служби; інтендант II рангу[2]); у 1942—1944 роках — уповноважений Держплану СРСР по Казахській РСР.

Протягом 1944—1951 років — заступник голови Ради Міністрів Молдавської РСР; у 1951—1955 роках — голова Молдавської республіканської ради профспілок. З 26 лютого 1955 року по 5 липня 1958 року — голова Державної планової комісії при Раді міністрів Молдавської РСР. Одночасно, з 12 вересня 1957 року по 5 липня 1958 року — заступник голови Ради Міністрів Молдавської РСР. З липня 1958 по травень 1962 року — голова Ради Народного Господарства Молдавської РСР. З 1963 року обіймам посаду постійного представника Ради Міністрів Молдавської РСР при Уряді СРСР. З грудня 1965 по травень 1973 року — 1-й заступник голови Ради Міністрів Молдавської РСР. У період з 15 по 24 квітня 1970 року виконував обов'язки голови Ради Міністрів Молдавської РСР[1]. З травня 1973 року по 1977 рік — заступник голови Президії Верховної Ради Молдавської РСР.

Делегат XXII з'їзду КПРС (1961), I—XII з'їздів КП Молдавії. Член Центрального Комітету і Бюро Центрального Комітету КП Молдавії. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 4—8-го скликань (1954—1974), депутатом Верховної Ради Молдавської АРСР (1938—1941), депутатом Верховної Ради Молдавської РСР 1—3-го (1941—1955) та 8-го і 9-го скликань.

Помер 12 листопада 1977 року в Кишиневі[1]. Похований у Кишиневі на Центральному цвинтарі[3].

Нагороди ред.

Нагороджений:

Примітки ред.

Література ред.