Ільїн Володимир Адольфович

Володимир Адольфович Ільїн (рос. Влади́мир Адо́льфович Ильи́н; * 16 листопада 1947, Свердловськ, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист Російської Федерації (1999). Лауреат Державної премії Російської Федерації (1999).

Ільїн Володимир Адольфович
рос. Владимир Ильин
Народився	16 листопада 1947(1947-11-16) (76 років) Свердловськ, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Єкатеринбурзький державний театральний інститутd (1969)
Роки діяльності	1969 — тепер. час
Батьки	Ільїн Адольф Олексійович
Брати / сестри	Ільїн Олександр Адольфовичd
IMDb	nm0407959
Нагороди та премії
Ніка Золотий орел (2018) Білий слон Кіношок Golden Eagle Award 2018d
Ільїн Володимир Адольфович у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині актора Адольфа Олексійовича Ільїна і лікаря-педіатра Зінаїди Борисівни Ільїної.

У 1969 році закінчив акторський факультет Свердловського театрального училища.

Працював в Московському театрі «Скоморох» під керівництвом Геннадія Юденича, в Казанському театрі юного глядача.

З 1974 по 1989 служив в Московському академічному театрі імені Володимира Маяковського під керівництвом Андрія Гончарова.

З 1989 року актор працює за договорами.

У січні 2021 року доданий до бази «Миротворця» за незаконий перетин державного кордону України та протиправне відвідування Автономної Республіки Крим в 2018 році. Цього ж року виконав роль в російському пропагандистському фільмі «Пригрів».

Фільмографія

• 1969 — Женя, Женечка і «Катюша» — солдат зі словами: «Фріци з тилу!»
• 1969 — Сини йдуть у бій — епізод
• 1973 — Веселий калейдоскоп — Качкін
• 1974 — Час її синів — шахтар
• 1979 — Інтерв'ю в Буенос-Айресі (фільм-спектакль) — Педро
• 1983 — Ціна повернення — Генка «Канделябр»
• 1986 — Мій улюблений клоун — Роман Самоновський
• 1987 — Час літати — Андрій Костянтинович, пасажир
• 1988 — Чорний коридор — Сергій Кропотов
• 1988 — Захисник Сєдов — Володимир Сєдов, відомий адвокат
• 1988 — Дубровський
• 1988 — Ворожіння на баранячій лопатці — Хомич
• 1989 — Аварія — дочка мента — Олексій Ніколаєв, батько Валерії
• 1989 — СВ. Спальний вагон — Петков
• 1990 — Рій — дурник Артюша, прийомний син Заварзіна
• 1990 — Похорон Сталіна — людина в пивній
• 1990 — Мій чоловік — іншопланетянин — Всеволод Аскольдович Китаєць, пацієнт Люсі, кінолог
• 1990 — Шапка — Фіма Рахлін, член Спілки письменників, автор 11 книг «про хороших людей»
• 1990 — Сукині діти — Лев Олександрович Бусигін (він же Льова)
• 1991 — Загублений в Сибіру — Віктор Іванович Малахов
• 1991 — Вовкодав — касир
• 1991 — Геніальна ідея — художник
• 1992 — Анкор, ще анкор! — капітан Ліховол, інтендант
• 1992 — Макаров — Василь Іванович Цвєтаєв, старший прапорщик внутрішніх військ, один Макарова
• 1992 — Устриці з Лозанни — Кліффорд, бухгалтер з Америки
• 1992 — Білий король, червона королева — Золін
• 1992 — Міняйли — Роланд Петрович Бабаскін, масовик-витівник
• 1992 — Відображення в дзеркалі
• 1992 — На тебе уповаю — дідусь Віки
• 1993 — Альфонс — Вова Бокин
• 1993 — Над темною водою — Володимир
• 1993 — Свистун — годинниковий майстер
• 1993 — Стрілець неприкаяний — Герман Андрійович, колишній радянський журналіст
• 1994 — Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна — Голубєв, голова колгоспу
• 1994 — Стомлені сонцем — Кирик
• 1995 — Мусульманин — Геннашка, пастух
• 1995 — Єхай! — Петро Гаврилін
• 1995 — Прибуття поїзда (новела «Дорога») — «новий росіянин»
• 1995 — Одинокий гравець — Миша, приятель Миті, завсідник перегонів
• 1995 — Хрестоносець — «Пузир», слідчий
• 1995 — Чорна вуаль — Яків Ратіс, дядько Петра, чоловік Олімпіади
• 1996 — Ревізор — Іван Кузьмич Шпекин, поштмейстер
• 1996 — Королева Марго — Ла Юрьер
• 1998 — День повного місяця — Ребров, саксофоніст
• 1998 — Хочу в тюрму — Семен Семенович Лямкін
• 1998 — Стрінгер — Петро Яворський, лідер політичної партії (алюзія на Володимира Жириновського)
• 1998 — Твір до Дня Перемоги — Звягін
• 1999 — Сибірський цирульник — Мокін, капітан, старший наглядач над юнкерами
• 1999 — Русский бунт — Савельич, слуга Петра Гриньова
• 1999 — Страсний бульвар — Дукин
• 2000 — Фортуна — Гарік, мафіозо
• 2000 — Марш Турецького — В'ячеслав Іванович Грязнов, заступник начальника МУР а (підполковник / полковник міліції), потім начальник МУРу (генерал-майор міліції)
• 2000 — Конвалія срібляста — Євген Місочкін, сержант міліції, батько Зої
• 2000 — Президент і його внучка — дядько Саша («Суслик»), ад'ютант генерала, охоронець внучки президента
• 2000—2013 — Таємниці палацових переворотів — Андрій Іванович Остерман
• 2000 — Чорна кімната (новела «21:00») — Микола Іванович, депутат
• 2003 — Ідіот — Лук'ян Тимофійович Лебедєв, чиновник
• 2003 — Життя одна — Кепка
• 2004 — Віддалений доступ — Тимофій, один матері Жені
• 2005 — Турецький гамбіт — Лаврентій Аркадійович Мізін, генерал, колишній шеф Ераста Фандоріна
• 2005 — Горинич і Вікторія — Павло Гарібальдовіч Рауш, криміналіст на прізвисько «Горинич»
• 2005 — Доктор Живаго — Олександр Громеко, вітчим доктора Живаго
• 2005 — Небесне життя — Антей
• 2006 — Заєць над безоднею — Іван Микитович Смирнов
• 2007 — Ленінград — Малінін, майор держбезпеки
• 2007 — Війна і мир — Михайло Іларіонович Кутузов, російський полководець, генерал-фельдмаршал
• 2008 — Сищик Путілін — Іван Дмитрович Путілін, начальник розшукової поліції Санкт-Петербурга
• 2008 — Зникла імперія — Степан Молодцов (в наші дні)
• 2008 — Палата № 6 — Андрій Юхимович Рагін, доктор
• 2009 — Тарас Бульба — колишній кошовий отаман
• 2009 — Ісаєв (фільм «Пароль не потрібен») — Микола Іванович Ванюшин, головний редактор газети «Вільний Владивосток»
• 2009 — Не треба засмучуватися — Павло Тюха
• 2009 — Іванов — Михайло Михайлович Боркин, далекий родич Іванова та керуючий його маєтком
• 2010 — Стомлені Сонцем 2: Передстояння — Кирик
• 2010 — Чорний баран
• 2010 — Строкаті сутінки — Суворін, Лабух на прізвисько «Сувора»
• 2010 — Класні мужики — Михайло Ілліч
• 2010 — З йолопом
• 2011 — Стомлені сонцем 2: Цитадель — Кирик
• 2011 — Мисливці за діамантами — Сергій Іванович Орлов, полковник міліції, начальник Шахова
• 2011 — Висоцький. Спасибі, що живий — «Сірий піджак», полковник КДБ з Москви
• 2011 — Калачі — дід Калач
• 2011 — Інтері — Павло
• 2011 — Анакоп — Жора
• 2012 — Білий тигр — полковник, начальник госпіталю
• 2012 — Свято під замком — Тарас Ефімич Бунько, батько Віри
• 2013 — Запах вересу — генеральний директор А. А. Кащеєв
• 2013 — Тамарка — Овсій Овсійович
• 2014 — Піддубний — Друбич, менеджер Піддубного
• 2014 — Державний захист 3 — Віталій Юхимович Суббота, полковник поліції, начальник відділу державного захисту свідків
• 2014 — Вовче сонце — Тимофій Федорович Шилов, начальник ОГПУ міста Плутска
• 2016 — Три товариші — Тимофій Федорович Шилов
• 2016 — Жили-були ми
• 2016 — Макарови — Михайло Андрійович
• 2017 — Час перших — Сергій Павлович Корольов, учений, інженер-конструктор, основоположник радянської космонавтики
• 2017 — Анна Кареніна. Історія Вронського — сивий генерал
• 2017 — Жги! — начальник колонії
• 2018 — Тренер — Бергер
• 2019 — Чорнобиль. Зона відчуження. Фінал — Віктор Рябов
• 2021 — Пригрів — Давид Гуревич
• 2021 — Пробудження — Санич

Визнання і нагороди

• Премія кінофестивалю «Кінотавр» за найкращу чоловічу роль (1991, фільм «Сукині діти»)
• Приз кінофестивалю «Сузір'я» за найкраще виконання ролі другого плану (1993, фільм «Загублений в Сибіру»).
• Премія «Ніка» за найкращу чоловічу роль другого плану (1993, фільм «Макаров»)
• Приз фестивалю «Кіношок» за найкращу чоловічу роль (1993, фільм «Макаров»)
• Почесне звання «Народний артист Російської Федерації» (1999)
• Премія «Золотий овен» за найкращу чоловічу роль другого плану (1999, фільм «Сибірський цирульник»)
• Премія «Ніка», премія «Кінотавр» за найкращу чоловічу роль (1999, фільм «Хочу в тюрму»)
• Державна премія Російської Федерації (1999, фільм «Сибірський цирульник»).
• Приз XXXI Московського міжнародного кінофестивалю за краще виконання чоловічої ролі (2009, «Палата № 6»)
• Премія «Ніка» (2010, за найкраще виконання чоловічої ролі («Палата № 6»))