Білий тигр (фільм)

«Білий тигр» (рос. «Белый тигр») — російський художній фільм Карена Шахназарова. Знятий за мотивами повісті Іллі Бояшова «Танкіст»[1]. Перша робота Шахназарова, присвячена війні, і крім того, наймасштабніший його фільм[2].

Білий тигрPicto infobox cinema.png
рос. Белый тигр
Білий тигр(фільм).jpg
Жанр військово-історичний, з елементами фантастики
Режисер Карен Шахназаров
Продюсер Шахназаров Карен Георгійович
Сценарист Олександр Бородянський
Карен Шахназаров
У головних
ролях
Олексій Вертков
Віталій Кіщенко
Оператор Олександр Кузнецов
Композитор Ріхард Вагнер
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 104 хв.
Мова російська
Країна Росія Росія
Рік 2012
Кошторис 11 000 000 $
Касові збори 7 200 000 $
IMDb ID 2318405
whitetiger.mosfilm.ru

СюжетРедагувати

Після одного з боїв Другої світової війни в підбитому радянському танку виявляють обгорілого, але живого танкіста. Боєць швидко йде на поправку, проте, він не пам'ятає хто він. Йому видають нові документи та прізвище Найдьонов. Тим часом на лінії фронту ходять чутки про таємничий невразливий німецький танк, який несподівано з'являється і також несподівано зникає, встигаючи знищити десятки радянських танків. Цей танк прозвали «Білим тигром». Найдьонова підвищують у званні та доручають йому знайти та знищити «Білий тигр». Крім цього, у танкіста виявляється містичне чуття під час битви. Він розповідає, що вміє «слухати» танки, а знищити «Білий тигр» йому доручив сам «танковий бог». Під час одного з боїв екіпаж танка Найдьонова наганяє «Білого тигра» в покинутому селі і влаштовує з ним артилерійську дуель. Німецький танк підбитий, але не знищений. Після бою він знову ховається і не вдається знайти його слідів.

Після капітуляції Німеччини полковник намагається переконати Найдьонова, що війна закінчилася, але той не погоджується: «Поки „Білий тигр“ не знищений, війна не закінчиться, — переконаний Найдьонов, — він вичікує двадцять років або сто, але він обов'язково з'явиться знову та завдасть удар».

У фінальній сцені в темному кабінеті Гітлер виправдовується таємничому незнайомця з приводу війни: "Війна не має початку або кінця, — каже німецький диктатор, — Війна — це саме життя".

Історія створенняРедагувати

ЗадумРедагувати

На думку Шахназарова, кожний режисер його покоління має зняти фільм про війну. „По-перше, мій покійний батько був фронтовиком, — пояснює Шахназаров, — він воював два роки. Цей фільм в якійсь мірі пам'ять про нього, про його товаришів. І друге, можливо, найважливіше: чим далі війна віддаляється в часі, тим важливішою та принциповішою подією історії вона стає. Нам постійно відкриваються все нові її грані“[3]. Однак, можливо, режисер і не звернувся б до теми війни, якби не прочитав роман Іллі Бояшова „Танкіст, або Білий тигр“, який ліг в основу фільму. Книга зацікавила Шахназарова новим поглядом на війну, невластивим решті військової прози[4]. Крім того, Шахназаров зізнається, що зняти фільм про війну він вирішив ще й тому, що, на його думку, сучасному кінематографу не вистачає правди про неї[5].

ЗйомкиРедагувати

Свій самий високобюджетний фільм Шахназаров зняв всього за 3,5 місяця.

Зйомки проводилися на військовому полігоні в районі підмосковного Алабіно, де було споруджено ціле село, у Мосфільмі — на натурному майданчику „Стара Москва“, частина якої була перероблена в зруйноване європейське місто кінця війни, і в павільйонах. В 1-му павільйоні Мосфільму була зведена копія залу інженерного училища в Карлсхорсте — там знімалася сцена підписання Акту капітуляції Німеччини. У 3-му павільйоні розмістили макет танка, що імітує рух і постріли, — в ньому знімалися сцени, в яких герої фільму знаходяться всередині танка. А в 4-му павільйоні була побудована декорація „Кабінет Гітлера“, де знімалася його фінальна мова.

Для фільму самарською студією „Рондо-С“ був створений макет танка в повну величину. Він оснащений дизельним двигуном від військового тягача, який дозволяє розвивати йому швидкість 38 км/год (таку ж, як в оригіналу), і гарматою з пристосуванням для імітації пострілу, що копіює німецьку 8,8 cm KwK 36, якою озброювалися оригінальні „Тигри“. В цілому були скопійовані всі деталі, проте важив макет в 3 рази менше, ніж оригінал[3]. Однак у фільмі використаний „загримований“ під Тигр радянський танк ІС-2. Доля макета і сенс його споруди неясні.

КіноляпиРедагувати

В кінці фільму полковник Федотов чомусь носить на грудях орден Слави I ступеня, яким по статуту нагороджувався тільки рядовий та сержантський склад, а також молодші лейтенанти у ВПС в порядку зростання від нижчої, третього ступеня, до найвищої, першої, виключно по черзі. Порушені і правила носіння орденів на правій стороні його мундира, де ордена навішені задом наперед: орден Червоної Зірки розташований першим, посередині — орден Вітчизняної війни другого ступеня, а останнім — орден Вітчизняної війни першого ступеня.

На полковника Федотова у фінальних сценах надітий парадно-вихідний кітель зразка 1943 року з погонами від повсякденної амуніції, підперезаний офіцерським ременем, що було грубим порушенням стройового статуту. Такий кітель носився вільно, без ременя і з іншими погонами. Крім того, ремінь Федотова не мав обов'язкової портупеї.

Акторський складРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Карен Шахназаров готується до «Білого тигра». // tv.net.ua. Архів оригіналу за 2012-08-15. Процитовано 2012-4-15. 
  2. «Білий тигр»: балада про одержимого солдата — Новини Культури. Новини @Mail.ru. // Новини @Mail.ru. Архів оригіналу за 2012-08-15. Процитовано 2012-05-08. 
  3. а б Самарський «Тигр» отримав головну роль. // reporter63.ru. Архів оригіналу за 2012-08-15. Процитовано 2012-4-15. 
  4. Карен Шахназаров зніме фільм про поєдинок солдата з танком-привидом. // ria.ru. Архів оригіналу за 2012-08-15. Процитовано 2012-4-15. 
  5. Spletnik — "Білий тигр ": потрібна прем'єра. // spletnik.ru. Архів оригіналу за 2012-08-15. Процитовано 2012-05-08. 

ПосиланняРедагувати