Статкевич Микола Вікторович

Версія від 14:58, 3 квітня 2016, створена Stepovik (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Державний діяч | українське ім'я = Статкевич Миколай Вікторович | оригінальне ім'я =...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Статкевич Миколай Вікторович (12 серпня 1956; в містечку Лядна, Случького району, Мінської області, тепер Білорусь) — лідер Білоруської социал-демократичної партії (Народна Громада). Один із засновників громадського об'єднання «Білоруське об'єднання військових». Кандидат технічних наук, підполковник запасу.

Статкевич Миколай Вікторович
Мікала́й (Міко́ла) Ві́ктаравіч Статке́віч
Статкевич Миколай Вікторович
Статкевич Миколай Вікторович
Голова
Білоруської социал-демократичної партії (Народна Громада)
з 25 листопада 2007
 
Народження: 12 серпня 1956(1956-08-12) (67 років)
Лядна, Слуцький район, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР
Національність: білорус
Країна: СРСР СРСРБілорусь Білорусь
Релігія: православний
Освіта: Мінське вище інженерне ракетно-зенітне училище СПА
Ступінь: кандидат технічних наук
Партія: Білоруської социал-демократичної партії (Народна Громада)
Шлюб: Maryna Adamovichd
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї вчителів. В 1978 році закінчив Мінську вище інженерне ракетно-зенітне училище СПА. В 1978—1982 роках служив в війську у Мурманській області. Там вступив в КПРС, з якої вийшов в 1991 році на знак протесту проти розгону демонстрантів в Вільно. В 1982 році поступив в ад'юнктуру Мінського вищого інженерного зенітно-ракетного училища. В 1993 його звільнили з білоруського війська за місяць до захисту докторської диссертация, за виступ проти Домовленості про колективну безпеку з Вірменією і Таджикистаном, де йшла війна. Внаслідок розголосу Верховна Рада Республіки Білорусь ухвалила домовленість з умовою не посилати білоруські війська у місця воєнних дій.[1].

В 1995 році обраний головою БСДГ на зміну Олега Турсова. після об'єднання з Социал-демократичною партією Народної Згоди і створення Білоруської социал-демократичної партії (Народна Громада) став головою БСДП (НГ).

З 2003 року — лідер «Європейської коаліції».

31 травня 2005 року разом з Павлом Северинцем був звасуджений до трьох років примусової праці за організацію протесту супроти фальсифікації результатів виборів до парламенту. В 2006 році міжнародна організація «Amnesty International» визнала Миколая Статкевича в'язнем сумління[2]. У липні 2007 року звільнений по амністії.

В 2009 році конгрес «Європейської коаліції» висунув Миколая Статкевича як кандидата в президенти. В 2010 році зареєстрований кандидатом на вибори президента Білорусі.

26 травня 2011 року засуджений до шести років позбавлення волі в колонії посиленого режиму[3]. 22 серпня 2015 року Микола Статкевич був помилуваний і випущений на свободу[4].

Нагороди

  • Три медалі збройних сил СРСР.

Примітки