Луї Маль

Луї Маль
Louis Malle
	Зображення
Дата народження	30 жовтня 1932 року
Місце народження	Тюмері; Франція
Дата смерті	23 листопада 1995 року
Місце смерті	Лос-Анджелес, США
Громадянство	Франція
Релігія	католицтво
Alma mater	Інститут перспективних досліджень кінематографаd і Інститут політичних досліджень
Професія	Режисер; сценарист
Нагороди	Приз Французького синдикату кінокритиків за найкращий французький фільм (1956) Золота пальмова гілка (1956) приз Луї Деллюка (1957) премія БАФТА за найкращий фільм (1975) United Nations Awardsd (1975) National Society of Film Critics Award for Best Directord (1981) премія БАФТА за найкращу режисерську роботу (1982) Los Angeles Film Critics Association Award for Best Foreign Language Filmd (1987) приз Луї Деллюка (1987) премія «Сезар» за найкращу режисуру (1988) Q3703473? (1988) премія «Сезар» за найкращий фільм (1988) премія «Давид ді Донателло» найкращому іноземному режисеру (1988) Премія «Сезар» за найкращий оригінальний або адаптований сценарій (1988) премія БАФТА за найкращу режисерську роботу (1989) премія «Давид ді Донателло» найкращому іноземному режисеру (1990) BAFTA Academy Fellowship Awardd (1991) Європейский кіноприз найкращому сценаристуd (1988) Британська академія телебачення та кіномистецтва
IMDb	ID 0001501
	Луї Маль у Вікісховищі

Луї Маль (фр. Louis Malle, 30 жовтня 1932 року, Тюмері, Нор, Франція — 23 листопада 1995 року, Беверлі-Хіллз, Лос-Анджелес, США) - французький кінорежисер, сценарист і продюсер.

Біографія

Народився 1932 року у Франції. Вивчав політологію в Сорбонні, але покинув студії заради кінематографії в IDHEC (Institut des hautes études cinématographiques). Починав як оператор та співрежисер фільму Жака-Іва Кусто «Мовчазний світ» (1956), що отримав «Оскара» та «Золоту пальмову гілку» Каннського фестивалю.

Першою самостійною роботою була стрічка «Ліфт на ешафот» (1958). Наступний фільм – «Коханці» (1958) з Жанною Моро у головній ролі – був сприйнятий дуже неоднозначно через досить відверті як на той час еротичні сцени. Він порушував теми-табу і в наступних своїх фільмах: «Блукаючий вогник» (1963), «Вада серця» (1971), «Лакомб Люсьєн» (1974). Маль, який працював і у Франції, і в Сполучених Штатах, також належить до когорти режисерів французької «нової хвилі», яким притаманне прагнення втілити у творах власний досвід і відчуття. Проте, на відміну від інших представників «нової хвилі», він завжди прагнув до різноманітності тем і жанрів. Маль також працював як режисер-документаліст. Серед його документальних стрічок – «Примарна Індія» (1969), «Людське, надто людське» (1974), «Площа Республіки» (1974), «Країна Бога» (1985).

Дружина Луї Маля - Кендіс Берген

З 1981 р. і аж до своєї смерті Луї Маль перебував у шлюбі з американською актрисою Кендіс Берген.

Луї Маль помер у Лос-Анджелесі 1995 року.

Фільмографія

1956 - У світі безмовності / Le monde du silence (док., з Жак-Івом Кусто )
1958 - Ліфт на ешафот / Ascenseur pour l'échafaud
1958 - Коханці / Les Amants
1960 - Зазі в метро / Zazie dans le métro
1961 - Приватне життя / Vie privée
1963 - Блукаючий вогник / Le Feu Follet (Франція - Італія)
1965 - Віва, Марія! / Viva Maria! (Франція - Італія)
1967 - Злодій / Le Voleur (Франція - Італія)
1968 - Три кроки в маренні / Tre Passi Nel Delirio (Франція - Італія; епізод «Вільям Вілсон»)
1971 - Порок серця / Le souffle au cœur
1973 - Лакомб Люсьєн / Lacombe Lucien (Франція - ФРН - Італія)
1975 - Чорний місяць / Black Moon (Франція - ФРН - Італія)
1977 - Чарівне дитя / Pretty Baby (США)
1981 - Атлантік-Сіті / Atlantic City (США - Канада - Франція)
1981 - Моя вечеря з Андре / My Dinner with Andre (США)
1984 - / Crackers (США)
1985 - Затока Аламо / Alama Bay (США)
1987 - До побачення, діти / Au revoir, les enfants (Франція - ФРН)
1990 - Мілу у травні / Milou en Mai (Франція - Італія)
1992 - Збиток / Damage (Великобританія - Франція)
1994 - Ваня на 42-ій вулиці / Vanya on 42nd Street (США)

Посилання

Луї Маль на сайті IMDb (англ.)