Вікіпедія

Моша Юрій Ігорович

Версія від 09:50, 10 вересня 2021, створена Kirotsi (обговорення | внесок) (Пропозиція по змісту. Див. обговорення на СО)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (Січень 2020)
Окремі положення цієї статті сумнівні. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (Серпень 2021)

Юрій Ігорович Моша (рос. Юрий Игоревич Моша; нар. 17 грудня 1975, Новоросійськ, Краснодарський край, РРФСР) — російський підприємець. Засновник компаній «Російська Америка» і «Другий паспорт»[1][2].

Юрій Моша
рос. Юрий Игоревич Моша
Ім'я при народженні Юрій Ігорович Моша
Народився 17 грудня 1975(1975-12-17) (48 років)
Новоросійськ, Краснодарський край, РРФСР
Громадянство Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність підприємець, блогер, біженець
Alma mater Кубанський державний технологічний університет (Новоросійська філія)
Діти Юрій, Марія, Софія, Ніколь
Сайт yurymosha.com

Біографія

Народився в Новоросійську Краснодарського краю. З 1982 по 1993 рік навчався у місцевій школі № 2[3].

Освіта

1993—1998 — навчався в Кубанському технологічному університеті (Новоросійська філія) за спеціальністю «Державне та муніципальне управління»[3].

Кар'єра

1995—2006 — власник і керівник рекламної агенціїї «Пропаганда паблісіті».

2007—2011 — директор «Інвестиційного фонду Кубані». Підприємство, керуючись новелами у законодавстві від 2006 року, будувало триповерхові багатоквартирні будинки площею до 1500 кв. м. на землях на колишніх сільськогосподарських землях села Мисхако, що були переведені під індивідуальне житлове будівництво. За словами Ю.Моші така схема була легальною та з часом привернула увагу місцевої влади[4][5].

Навесні 2010 року на два будинки, що зводилися, було накладено арешт у межах забезпечення позову[6]. Моша та його бізнес-партнер начебто отримали натяк про хабар від виконавчого судового приставу, інакше будинки наступного буде знесено екскаватором. Після цього підприємці звернувся до правоохоронців, за допомогою яких вимагача було затримано, але швидко відпущено[7].

У березні 2011 року Юрій Моша виїхав до США, побоюючись арешту через переслідування з боку представників влади. У ЗМІ альтернативна думка: ніби-то підприємницька схема містила порушення, а колишній директор привласнив кошти. Спираючись на пояснення Валерія Дегтярьова, наступника Ю. Моші на посаді директора «Інвестиційного фонду Кубані», журналістка Бешлей Ольга наводить суми, які начебто прихопив Моша: 18 млн рублів підприємства та 12 млн рублів інвесторів за майбутні будинки[4].

Юрій Моша у свою чергу заперечує подібні звинувачення, називаючи їх наклепом[8]. У березні 2020 року стало відомо, що суд у Новоросійську визнав недостовірними матеріали про підприємця, опубліковані на низці онлайн-майданчиках[9].

Також 2011 року він заснував компанію «Російська Америка» (Нью-Йорк) з надання комплексних послуг громадянам країн СНД у США. Також запустив компанію pokanepozdno.com для підтримки та соціальної адаптації для допомоги втікачів із Російської Федерації[6][10][11].

У травні 2012 року створив російськомовний відеоблог «Російська Америка» про еміграцію до США[12].

З 2012 року подав декілька позовів проти російського пропагандистського телеканалу НТВ[8], компаній Фейбук, Яндекс та інших соцмереж. Позови проти Фейсбук і Яндекс було відхилено з формальних причин[13].

2017 року заснував компанію «Другий паспорт»[14].

18 лютого 2021 року Юрія було заарештовано рішенням Мангеттенського федерального суду (штат Нью-Йорк)[15]. Його обвинувачують у тому, що він допомагав своїм клієнтам створювати неправдиві підстави для отримання статусу біженця[16].

2021 року Юрій Моша видав автобіографію «З Гудзону видачі немає» (оригінальна назва рос. С Гудзона выдачи нет)[17].

Громадська діяльність

2001 року Юрій Моша був одним із ініціаторів і засновників автономної некомерційної організації «Новоросійський комітет з прав людини» (НКПЛ)[18][19].

2009 року Моша підтримав російського міліціонера Олексія Димовського, який виступив з відеозверненням до голови уряду Росії Путіна і офіцерів Росії[20]. Одночасно з цим російська влада через суд намагалася визнати екстремістською організацією та заборонити НКПЛ[21].

У звіті Обсерваторії із захисту прав правозахисників за 2011 рік стверджується, що протягом 2010 — початку 2011 року члени НКПЛ зазнавали тиску від невідомих і пресингу влади, яка зацікавилася «екстремістською організацією» та викликала учасників організації на «бесіди». Навесні 2011 року низка членів НКПЛ, серед яких Юрій Моша, виїхала з РФ[22].

З 2019 року Юрій Моша є членом асоціації імміграційних компаній світу «Інвестиційна міграційна рада[en]» (м. Женева, Швейцарія)[23].

Особисте життя

Одружений з Іриною Проскурніною, з якою мають двох доньок Софію та Ніколь, також має двоє дітей від першого шлюбу: син Юрій і донька Марія.

Примітки

  1. ↑ Доступный иммиграционный стартап «Второй паспорт» (рос.). Коммерсантъ. 30 липня 2018.
  2. ↑ Компания «Второй Паспорт» - выбери сам новую родину! (рос.). РБК-Україна. 9 серпня 2018.
  3. ↑ а б Юрий Моша – Блог – Сноб (рос.). Snob.
  4. ↑ а б Манипулятор Моша : [рос.] : [арх. 11.08.2021] / Бешлей Ольга // The New Times. — 2012. — 22 октября. — Дата звернення: 10.09.2021.
  5. ↑ Как началась «распродажа» и «распил» земель в Мысхако: история появления элитного поселка на диком пустыре из уст первого застройщика Юрия Моши : [рос.] / Оксана Силакова // Наша Газета: Новороссийск. — 2021. — 24 августа. — Дата звернення: 10.09.2021.
  6. ↑ а б С гудзона выдачи нет : [рос.] : [арх. 02.02.2019] / Илья Жегулев // Forbes.ru. — 2012. — 2 сентября. — Дата звернення: 10.09.2021.
  7. ↑ «Дело Нигоева»: Вымогал ли замглавы судебных приставов Новороссийска 3 миллиона? (интервью) : [рос.] : [арх. 26.10.2020] / Юлия Серегина // Юга.ру. — 2010. — 16 июля. — Дата звернення: 10.09.2021.
  8. ↑ а б Иммигрант из России Юрий Моша судит российский телеканал НТВ за клевету : [рос.] : [арх. 27.05.2015] // RUNYweb.com. — 2013. — 7 февраля. — Дата звернення: 10.09.2021.
  9. ↑ Новороссийский бизнесмен Юрий Моша выиграл суд о защите чести и деловой репутации : [рос.] : [арх. 09.08.2020] // Деловая Газета.Юг. — 2020. — 31 марта. — Дата звернення: 10.09.2021.
  10. ↑ Russian America inc. : [англ.] // OpenCorporates: The Open Database Of The Corporate World. — Дата звернення: 10.09.2021.
  11. ↑ Красота среди бегущих: Куда и как бегут бизнесмены от российского правосудия : [рос.] : [арх. 24.01.2021] / Виктория Чарочкина // secretmag.ru. — 2016. — 19 октября. — Дата звернення: 10.09.2021.
  12. ↑ Русская Америка. Юрий Моша. - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 6 березня 2021.
  13. ↑ За ложные прошения об убежище в США привлечены эмигранты из бывшего СССР : [рос.] : [арх. 21.02.2021] / Владимир Козловский // BBC News Русская служба. — 2021. — 20 февраля. — Дата звернення: 10.09.2021.
  14. ↑ Проект "Другий паспорт". Galinfo. 10 грудня 2019.
  15. ↑ Attorneys And Managers Of Fraudulent Asylum Scheme Charged In Manhattan Federal Court = [У Федеральному суді Манхеттена звинувачують адвокатів та керівників схеми шахрайства щодо надання притулку] : [англ.] : [арх. 26.03.2021] // U.S. Department of Justice. — 2021. — 18 February. — Дата звернення: 10.09.2021.
  16. ↑ United States of America v. Yury Mosha etc. (Grand Jury indictment) = [США проти Ю.Моші та ін. (Обвинувальний акт Великого журі)] : [англ.] : [арх. 28.06.2021] // U.S. Department of Justice. — Дата звернення: 10.09.2021.
  17. ↑ О выходе книги, переезде в другую страну и коррупции в России: Юрий Моша ответил на вопросы новороссийцев в прямом эфире НАШЕЙ : [рос.] / Лика Буклова // Наша Газета: Новороссийск. — 2021. — 10 сентября. — Дата звернення: 10.09.2021.
  18. ↑ Автономная некоммерческая организация Новороссийский комитет по правам человека : [рос.] // РБК Компании. — Дата звернення: 10.09.2021.
  19. ↑ Открывается общественная приемная АНО «Новороссийский комитет по правам человека» : [рос.] // Кавказский Узел. — 2001. — 19 сентября. — Дата звернення: 10.09.2021.
  20. ↑ Рен-ТВ Передача Неделя. Майор Алексей Дымовский. РЕН ТВ. 14 листопада 2009.
  21. ↑ В Росії Максима Горького зарахували до екстремістів : [укр.] // УНІАН. — 2009. — 11 вересня. — Дата звернення: 10.09.2021.
  22. ↑ Упорство свидетельствования : Годовой отчет 2011 / А.Помеон, Х.Габберо, Э.Кергрессе, Ж.Фалу, А.Бернар (FIDH), Д.Рокюло, А.М.Сепулведа, Анн-Лоранс Лакруа, Д.Стейброк, Э. Соттас (OMCT). — Обсерватория по защите прав правозащитников. — Женева : Международная Федерация за права человека (FIDH), Всемирная Организация против пыток (OMCT).
  23. ↑ The IMC Bulletin Issue 4, 2019 : [англ.] // Investment Migration Council. — Дата звернення: 10.09.2021.

Посилання

  Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Моша_Юрій_Ігорович&oldid=33375396