Науковий музей Нікітського ботанічного саду
Координати: 44°30′34″ пн. ш. 34°13′58″ сх. д. / 44.5094° пн. ш. 34.2328° сх. д.
Науковий музей Нікітського ботанічного саду був створений в 1892 році спочатку як музей наочних посібників при училищі садівництва та виноградарства. У 1927 році його будинок був зруйнований землетрусом. 16 грудня 1972 року до 160-річного ювілею Саду музей знов відкрився в спеціально збудованому для нього приміщенні на території арборетума Саду[1].
Науковий музей Нікітського ботанічного саду  | |
|---|---|
 | |
| 44°30′33″ пн. ш. 34°13′58″ сх. д. / 44.50940000002777452° пн. ш. 34.23280000002777257° сх. д.Координати: 44°30′33″ пн. ш. 34°13′58″ сх. д. / 44.50940000002777452° пн. ш. 34.23280000002777257° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | |
| Тип | музей |
| Країна |  Україна і  Росія |
| Розташування | Україна |
| Адреса | 333267, Ялта, Ботанічне, Державний Нікітський ботанічний сад |
| Засновано | 1892 |
| Режим роботи | з 8 до 17 год; вихідні — субота і неділя. |
| Фонд | ~ 3000 |
| Сайт | nbgnsc.com/node/84 |
  Науковий музей Нікітського ботанічного саду (Україна) | |
 | |
Зібрання
Нікітський ботанічний сад — комплексна науково-дослідна установа, одна з найстаріших в Україні, яка веде роботи з питань плодівництва та ботаніки. Дендрарій саду є унікальним зібранням рослин з усіх континентів, а відтак популярним місцем відпочинку та екскурсій. Розташований на Південному березі Криму між селищем Нікіта та Чорним морем за 7 км від Ялти.[2]
Музей Саду був створений в 1892 році спочатку як музей наочних посібників Училища садівництва, виноградарства та виноробства. Воно готувало майстрів вищої категорії того часу. У 1927 році його будівля була зруйнована землетрусом. Музей почав працювати у режимі виставок, переїзджаючи до різних приміщеннь Саду. 16 грудня 1972 до 160-річного ювілею Саду музей знову відкрився в спеціально побудованому для нього двоповерховому приміщенні на території арборетуму Саду. Профіль музею — ботанічний і сільськогосподарський. Його зібрання нараховує понад 3 тис. експонатів. Експозиція розповідає історію Нікітського ботанічного саду, ілюструє діяльність 5 наукових відділів, у складі яких 19 лабораторій. Експозиція приділяє увагу охороні природи і рослинного світу, флорі і її використанню людиною. Вона була сформована у 1982 році, після чергового ремонту будівлі[3].
Перший розділ присвячений лабораторії флори і рослинності, що займається вивченням дикорослих рослин Криму. Гербарій, що зберігається, налічує 169 тисяч гербарних аркушів. Одна з цінностей колекції — рідкісний вид пшениці беотійської (Triticum boeoticum), важливий селекційно-генетичний матеріал, один з предків сучасних рослин[3].
Сад зберігає різноманітні південні плодові культури, більше 11.000 сортів персика, фейхоа, мигдалю, абрикоса, інжиру, граната, черешні, ківі, хурми. Муляжі сортів селекції представлені в музеї. Гордістю є колекції квіткових рослин. Більше 50 видів насіння кінця 19-початку 20 століття зберігається в спеціальних скляних сховищах. Колекція шишок успадкована від музею училища. Серед експонатів також виділяється величезний плід сейшельської пальми Володимира Любименко[3]. У 2003 році в музеї було відкрито виставку комах і грибів[4].
Інша лабораторія присвячена природному заповіднику «Мис Мартьян». Унікальність і наукова цінність заповідника полягає в тому, що тут зберігаються типові природні ландшафти і багатий генофонд флори та фауни середземноморського типу, що пов'язано з його розташуванням на північній межі Середземноморської флористичної області. Акваторія заповідника — одна з небагатьох ділянок, яка збереглася на Південному березі Криму у природному стані, з типовою донною рослинністю, котра відрізняється високим біорізноманіттям[5].
У 2015 році Музей Нікітського саду прийнятий в Асоціацію природно-історичних музеїв Російської Федерації, що входить у міжнародну раду музеїв (ICOM)[6].
Див. також
Примітки
- ↑ Музеї Криму(рос.)
- ↑ (рос.)Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Саді и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. (с.:413)
- ↑ а б в Науковий музей Нікітського ботанічного саду. Офіційний вебсайт.
- ↑ Науковий музей Нікітського ботанічного саду. Группа компаний «МОСТ.Информ».
- ↑ Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003–2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.
- ↑ Музей Никитского сада принят в Ассоциацию естественно-исторических музеев Российской Федерации