Campanula zoysii
| Дзвоники Зойса | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Campanula zoysii Вульфен., 1788 | ||||||||||||||||||||
 Приблизний ареал дзвоників Зойса в Європі | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Campanula zoysii, відомі також під назвою Дзвоники Зойса[1] або гофровані дзвоники[2]) — це квітки роду Дзвоники (Campanula).
Поширення та середовище
Квітка є ендеміком Австрії, півнночі Італії (Фріулі-Венеція-Джулія та Венето), та Словенії.[3]. Вона найкраще росте на вапнякових схилах Юлійських, Камнік-Савінських Альп та гори Пеца[4], а також інших італійських та австрійських регіонах Південних Вапнякових Альп[5].
Дзвоники Зойса можуть вижити при дуже низьких зимових температурах — до −35 °C чи −40°C[5]. Їх шкідниками є слизняки та равлики.[6]
Опис
Рослина як правило низькоросла, 5-7 см у висоту, хоча деяки ексемпляри можуть досягати 23 у висоту[1]. Розетка листя рослини по мірі розвитку розростається[5]. Молоді рослини квітнуть з другого року.
Квітки
Цей вид дзвоників унікальний серед свого роду за формою квітки — віночок біля відгіну звужується і закінчується п'ятикінечною зіркою, а у інших дзвоників квітка має схожу дзвоноподібну форму, але відгін широкий[5][7] (тим не менше, така «гофрована» форма квітки має достатньо великий отвір для запилюючих комах). На кожній стеблині від одної до трьох квіток[1], які мають світлий небесний або лавандовий колір. Цвітіння відбувається протягом трьох-чотирьох тижнів у червні[5].
Листя
Листочки згруповані у розетки біля коріння, мають черешки та яйцеподібну тупу форму; листочки на стеблі оберненояйцевидні, списоподібні та чергові[1].
Культурне значення
Дзвоники Зойса користуються великою повагою у Словенії та вважаються символом Словенських Альп. Відомий ботанік Віктор Петрковшек (1908–1994) назвав їх «справжньою дочкою Словенських гір». Вони є офіційним символом найстарішого (та єдиного у природному середовищі) альпінарію у Словенії, Alpinum Juliana, заснованого 1926 р.[8]
Дзвоники Зойса також користуються популярністю при створенні альпійських горок.
Рослина була названа ботаніком Францем Ксав'є фон Вульфеном (1728–1805) на честь її відкривача — ботаніка Карла фон Зойса (1756–1799), який познайомив Вульфена з нею. Ніколаус Йозеф фон Жакен вперше описав дозвоники Зойса 1789 року[3][note 1].
Див. також
Примітки
- Зауваження
- Джерела
- ↑ а б в г Robinson, W (1878). Hardy Flowers. London: Macmillan and Co. с. 86.
- ↑ Walter Erhardt; Allen J. Coombes (2009). The Timber Press Dictionary of Plant Names. Timber Press. с. 182. ISBN 978-1-60469-115-3. Процитовано 1 September 2012.
- ↑ а б в Campanula zoysii Wulfen. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. Процитовано 6 August 2010.
- ↑ Naravne znamenitosti: Peca. Karavanke.eu. Процитовано 12 March 2012.
- ↑ а б в г д Walek, Kristl. Campanula zoysii: "Daughter of the Slovene Mountains". Ottawa Valley Rock Garden & Horticultural Society. Процитовано 6 August 2010.
- ↑ Meredith, Lewis B (1914). Rock Gardens: How to Make and Maintain Them. New York: Charles Scribner's Sons. с. 254.
- ↑ Campanula zoysii. Campanula Bellflowers. Wild Ginger Farm. Процитовано 6 August 2010.
- ↑ Zoisova zvončica – simbol rastlinstva na sončni strani Alp // Epicenter: glasilo Posoškega razvojnega centra. — 2006. — Т. VII, вип. 6-7. — ISSN 1581-6087.
Посилання
Таксономія за темою Campanula zoysii у Віківидах
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Campanula zoysii- Campanula zoysii Wulfen на Germplasm Resources Information Network (GRIN)
