Дніпровсько-Деснянський заказник

Ландшафтний Дніпровсько-Деснянський заказник
	51°00′20″ пн. ш. 30°37′10″ сх. д. / 51.00576210002777344° пн. ш. 30.61958310002777850° сх. д.Координати: 51°00′20″ пн. ш. 30°37′10″ сх. д. / 51.00576210002777344° пн. ш. 30.61958310002777850° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Вишгородський район, Київська область, Україна
Площа	1400 гектарів
Засновано	25 лютого 1980
Оператор	Колишні радгоспи «Деснянський», «Жукинський» та ДП «Вище-Дубечнянське лісове господарство».
	Дніпровсько-Деснянський заказник (Київська область)
	Дніпровсько-Деснянський заказник у Вікісховищі

Дніпровсько-Деснянський заказник — природоохоронна територія, ландшафтний заказник загальнодержавного значення, який знаходиться на території Вишгородського району Київської області^[1]. Розташований поблизу сіл Вища Дубечня, Жукин, Нижня Дубечня, Пірново та Боденьки^[2]. Площа заказника 1400 гектарів^[1]. Входить до меж трьох сільських рад: Жукинської, Деснянської та Сувидської^[3].

Історія

Об'єкт був створений відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 25.02.1980 року^[3], згідно матеріалів, які були підготовлені Київською обласною інспекцією охорони природи^[1]. Підпорядковується колишнім радгоспам «Деснянський», «Жукинський» та ДП «Вище-Дубечнянське лісове господарство»^[4].

Опис

Територія заказника, яка підпорядковується колишньому радгоспу «Жукинський», складає 440 гектарів, землі радгоспу «Деснянський» налічують 610 гектарів, а площа обсягом 350 гектарів знаходиться у підпорядкуванні Воропаєвського та Чернинського лісництв Вищедубечанського держлісгоспу. Заказник розташований на території, що є частиною міжріччя Десни та Дніпра^[3]. Піщані суходоли цієї місцевості чергуються з болотами^[1]. На території заказника виявлені сірі лісові, темно-сірі опідзолені ґрунти, представлені дерново-підзолисті ґрунти. Лучні ґрунти та болотні ґрунти розташовані на ділянці заболоченої прохідної долини. Болота цієї території були осушені. У процентному співвідношенні ділянка заказника поділена між декількома екосистемами. Болотна екосистема займає площу, що рівна 30 гектарам, лісовій екосистемі також належить площа, що рівна 30 гектарам. Лучно-болотні та лучні екосистеми розміщені на 10-15% площі від загальної території. Рельєф території був сформований під впливом льодовикових вод. На території району, який займає заповідник, клімат м'ягкий та вологий. Середня температура повітря у січні становить від −6,5 до −7 градусів Цельсія. Період, протягом якого відсутні морози, триває від ста п'ятдесяти до ста сімдесяти п'яти днів. Кількість опадів на рік випадає в межах 500–610 міліметрів ртутного стовпчика^[4].

Флора

Флора території Дніпровсько-Деснянського заказника утворена бореальними та неморальними видами^[1]. Бореальні види є флористичним ядром боліт. Неморальні види становляться флористичне ядро лісів. На території заказника розміщуються листяні ліси. Площі лісової рослинності переважно розташовані на території Чернинського лісництва. Поширені такі види, як граб звичайний, дуб звичайний, ясен звичайний, липа серцелиста, клен гостролистий, копитняк європейський, фіалка дивна, яглиця звичайна, просянка розлога, осика та береза повисла^[3]. Трав'яний покрив представлений осокою пальчастою та осокою волосистою. Серед лучно-болотних та болотних видів є бореальні види низинних боліт: осока гостра, омег водяний, очерет звичайний, осока омська^[4]. На чагарникових болотах зростає верба попеляста. Серед гідрофільних видів представлені: жовтець повзучий, незабудка болотна, живокіст лікарський, вех широколистий^[3]. На території Дніпровсько-Деснянського заказника зростають види, які занесені до Червоної книги України^[2]. Це цибуля ведмежа, зозулині черевички справжні, коручка чемерниковидна, пальчатокорінник м'ясочервоний, пальчатокорінник травневий^[3]. Дніпровсько-Деснянський заповідник — єдине відоме місце зростання на території Київщини зозулиних черевичок справжніх — рідкісного виду орхідей^[1]. Рослинний покров також представлений чорно-вільшняками. Зростають береза повисла, та теліптерис болотний. Поширені дубово-соснові ліси. Збільшена частка чагарникових боліт, лучні ділянки заліснені. До Зеленої книги України занесені угрупування грабово-дубового лісу яглицевого та грабово-дубового лісу волосистоосокового^[4].

Фауна

На території Дніпровсько-Деснянського заказника водяться такі види тарин: видра річкова, бобер, білка, деркач, крячок чорний, куріпка сіра, мартин звичайний, рудий шуліка, жовна чорна, видра річкова, тетерук, сова вухата, підорлик малий, ондатра, сіра чапля, журавель сірий. Є види, які охороняються згідно Бернської конвенції: квакша звичайна, прудка ящірка, болотна черепаха, часничниця звичайна, кумка червоночерева та жаба гостроморда. Поширені вужі та гадюки звичайні^[2].

Примітки

Джерела

Рада міністрів Української РСР. Постанова від 28 жовтня 1974 року N 500, Київ. Про створення заказників загальнодержавного значення в Українській РСР.

Посилання

[Ландшафтний_заказник_загальнодержавного_значення_«Дніпровсько-Деснянський»-1] а ^б ^в ^г ^д ^е Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Дніпровсько-Деснянський»

[Існуючі_та_проектовані_території_Деснянського_екологічного_коридору_з_природоохоронним_статусом-2] а ^б ^в Існуючі та проектовані території Деснянського екологічного коридору з природоохоронним статусом

[Ландшафтний_заказник_Дніпровсько-Деснянський-3] а ^б ^в ^г ^д ^е Ландшафтний заказник Дніпровсько-Деснянський

[Дніпровський_екологічний_коридор._—_Київ,_Wetlands_International_Black_Sea_Programme,_2008._—_С._184-187_—_340_с.-4] а ^б ^в ^г Дніпровський екологічний коридор. — Київ, Wetlands International Black Sea Programme, 2008. — С. 184–187 — 340 с.

[1]

[2]

[3]

[4]