Чернятинський парк
| Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Alina Voznaya (внесок, журнали) о 09:01 UTC (4744567 хвилин тому). |
Чернятинський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, що набув охоронного статусу згідно постанови колегії Держкомітету Ради Міністрів УРСР по екології і раціональному природокористуванню від 30.08.1990 року, № 18[1]. Розташовується у селі Чернятин Жмеринського району Вінницької областіПомилка цитування: Недійсний параметр у тезі <ref>.
 | |
| 49°02′26″ пн. ш. 27°54′38″ сх. д. / 49.04083300002777435° пн. ш. 27.91055600002777837° сх. д.Координати: 49°02′26″ пн. ш. 27°54′38″ сх. д. / 49.04083300002777435° пн. ш. 27.91055600002777837° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування | село Чернятин Жмеринського району Вінницької області |
| Водні об'єкти | ставки |
| Площа | 31 гектар |
| Засновано | 1814 року |
| Оператор | Чернятинський коледж Вінницького національного аграрного університету |
| Статус: | парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення |
  Чернятинський парк (Україна) | |
 | |
 Чернятинський парк у Вікісховищі | |
Історія
Польські магнати Вітославські володіли Чернятином у кінці 18 століття. Тоді ж був побудований палац. 1814 року навколо палацу на території місцевості, де розташовувався дубово-грабовий ліс, був закладений парк[2]. Його заснував садівник Діонісій Макклер, який також заклав ботанічний сад, який розташовується у Кременці. Він був запрошений для проведення робіт Ігнатієм Вітославським[3]. Діонісієм Макклером були прокладені паркові алеї. Насадження, які вже зростали на лісовій території, доповнили хвойними та листяними деревами. Були створені дамби з грубого каменя. Поблизу парадного фасаду будівлі розташовувався самшит. Після закладки парку були створенні павільйони та альтанки, проте вони не збереглись[4]. Історики допускають, що одночасно з палацом спорудили в'їздну браму. За нею розташовувався фруктовий сад, поблизу нього пролягали дві алеї. Одну з алей оточували кінські каштани. Алеї прилягали до галявини. По її бокам зростали сріблясті тополі[5]. У 1839 року відбулась реконструкція палацу, роботи виконувались згідно плану мальтійського архітектора Генріка Іттара. 1865 року парк та палац перейшли у власність Марії Михайлівни Львової[5]. Колись у парку була розташована біломармурова скульптура, до 21 століття збереглись кам'яні чаші, які мають готичне різьблення[4]. Станом на 2008 рік природоохоронний об'єкт перебуває у користуванні Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету[1].
Опис
Загальна площа парку становить 31 гектар[1]. Чернятинський парк належить до парків ландшафтного типу. На його території побудований палац, створений у візантійсько-романському стилі[2]. Збережено п'ять ставків з системою гребель[3]. В 21 столітті на території парку зростає близько 100 видів та форм чагарників та дерев[2], серед них — форзиція та тамарикс. На парковій території є алея з дубів, вік яких перевищує триста п'ятдесят років[3]. На пагорбах зростають ялини. Мармурова скульптура та кам'яні чаші оздоблюють один із них. На території нижнього ставку розташований острівок Кохання. Поблизу південного фасаду палацу зростають білі тополі, які мають обсяг 4-5 обхватів[5].
Примітки
- ↑ а б в Наказ від 22.10.2012 року № 542 «Про затвердження положення про парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Чернятинський парк“»
- ↑ а б в Мальовничі парки Вінниччини//Мій край — Вінниччина
- ↑ а б в Чернятин//Архітектурні та природні пам'ятки України
- ↑ а б Палац у Чернятині
- ↑ а б в Чернятин//Замки та храми України