Хапхальський заказник

Хапхальський заказник
	Водограй Джур-Джур на річці Улу-Узень Східний Водограй Джур-Джур на річці Улу-Узень Східний
	44°48′20″ пн. ш. 34°27′50″ сх. д. / 44.80555556002777706° пн. ш. 34.46388889002777489° сх. д.Координати: 44°48′20″ пн. ш. 34°27′50″ сх. д. / 44.80555556002777706° пн. ш. 34.46388889002777489° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Україна; Алушта; АР Крим
Найближче місто	Алушта
Площа	250 га
Засновано	28 жовтня 1974
Оператор	Алуштинське Державне лісове господарство
	Хапхальський заказник (Автономна Республіка Крим)
	Хапхальський заказник у Вікісховищі

Хапхальський заказник — гідрологічний заказник республіканського значення, що був створений у Кримських горах на теренах Алуштинської міської ради АР Крим згідно Постанови Кабінету міністрів УРСР від 28 жовтня 1974 за № 500. Заказник був створений для збереження цінного гідрологічного комплексу, проведення наукових досліджень і захисту реліктового підвиду-ендеміка прісноводного краба (Potamon ibericum tauricum (Czernjavski 1884)), занесеного до охоронного списку МСОП^[1]^[2], Червоної книги України^[3]. Заказник відноситься до категорії захисту МСОП — IV.

Загальні відомості

Землекористувачем території Хапсальського заказника є Державне підприємство Алуштинське лісове господарство. Заказник розміщено на теренах Сонячногірського лісництва у квадратах 9, 10, 11, де в залісненій ущелині Хапсал на висоті 468 м протікає ріка Східний Улу-Узень. Завдяки значному перепаду висоти ущелини ріка утворює там каскад водоспадів. Ущелина лежить біля села Генеральське (крим. Ulu Özen).

Площа заказника виносить 250 га. Через складний рельєф з крутими схилами, буреломами верхня частина ущелини Хапсала не рекомендується для відвідування недосвідченим туристам. Для них популярним об'єктом екскурсій є водоспад Джур-Джур («дзюркотливий»). Переміщення по заказнику дозволяється лише по встановлених маршрутах 1,2,3, причому по двох останніх лише організованими групами з супроводом^[4].

Характеристика

Ріка Східний Улу-Узень (Велика ріка) утворюється з двох потоків з схилів гірських систем Тирке-яйла і Демерджі-яйла, чия висота становить понад 1000 м н. р. м. Ріка Східний Улу-Узень не міліє впродовж року навіть у посушливі роки, що є незвичним явищем для Криму. Після злиття потоків ріка Східний Улу-Узень потрапляє у важкопрохідну ущелину Хапсала (Вовча паща) з крутими схилами, виходами скельної породи, часто прямовисної. Схили ущелини заросли буком (Fagus), дубом пухнастим (Quercus pubescens Willd.), дубом скельним (Quercus petraea), грабом (Carpinus betulus L.), сосна кримська (Pinus nigra ssp. pallasiana). У даному районі збереглось до 800 тисів ягідних (Taxus baccata L.), занесених у Червону книгу України^[5] На них в ущелині ріка утворює каскад з декількох водоспадів різної висоти, ширини, серед яких на висоті 468 м н. р. м. виділяється останній Джур-Джур завширшки 5 м і висотою 16 м. Його вважають найбільш повноводним водоспадом Криму з стабільною багаторічною середньою витратою води біля 270 л/с. Каскад водоспадів розпочинається приблизно за 1 км від Джур-Джур у верхній важкодоступній частині ущелини з водоспадів висотою 60 м і 28 м.