39-та бригада тактичної авіації (Україна)

Статтю «39-та бригада тактичної авіації (Україна)» створено або суттєво доповнено в рамках конкурсу «Військова справа у Вікіпедії».
Від розміру та якості цієї статті станом на 10 грудня 2014 року залежатиме остаточний бал конкурсанта, який її створив чи доповнив.
Стаття оцінюватиметься в номінації «Найкращий внесок із написання статей про військову справу у Вікіпедії».

39-а окрема ескадрилья тактичної авіації (в/ч А2038) — військовий підрозділ Повітряних Сил Збройних Сил України, що за організаційно-штатною структурою входить до складу 40-ої бригади тактичної авіації [2] Повітряного командування «Центр». Розміщується в селищі міського типу Озерне Житомирської області.

39-а окрема ескадрилья тактичної авіації

Зображення емблеми ескадрильї на винищувачі Файл:9tabr.jpg
Нарукавний шеврон підрозділу (14.08.2008-2011)[1]
На службіз 9 червня 1942
КраїнаШаблон:Флагіфікація
Шаблон:Флагіфікація
Вид Повітряні Сили Збройних Сил України
ТипВинищувальна авіація
ЧисельністьЕскадрилья
У складі40-а бригада тактичної авіації
Гарнізон/Штабв/ч А-2038, смт. Озерне
Річниці2012 - 70 років
Війни/битвиДруга світова війна
Командування
Поточний
командувач
підполковник Олексій Захарчук[2]
Авіація
ВинищувачіЯк-1, Hawker Hurricane, Як-7б, Як-9, МіГ-9, МіГ-15, Су-9, МіГ-23МЛ, МіГ-23МЛД, МіГ-29, Су-27
Навчальні літакиМіГ-23УБ, L-39

Медіафайли на Вікісховищі

З червня 1942-го року по 1991-й рік підрозділ перебував у складі Військово-повітряних сил СРСР під назвою 894-й винищувальний авіаційний полк ППО (в/ч 23257). Після розпаду Радянського Союзу у складі Збройних сил України.

Історія

894-й винищувальний авіаційний полк

Бойовий шлях 39-ї окремої ескадрильї тактичної авіації розпочався з 894-ого винищувального авіаційного полку, що формувався в період з 1 квітня по 1 липня 1942 при 8-му запасному авіаційному полку 3-ї запасної авіаційної бригади, на аеродромі Багай-Баранівка Саратовської області, на основі 8 та 9 окремих винищувальних ескадрилій ППО по штату 015/174 на літаках Як-1. 5 липня 1942 р. полк розпочав активні бойові дії на Західному фронті. 9 липня 1942 року була отримана перша відома повітряна перемога: групою чотирьох Як-1 у повітряному бою в районі села Сіголаєво збито німецький винищувач Messerschmitt Bf 109. 23 липня 1942 р. на підставі телеграфного розпорядження ГУ ВПС Червоної армії полк у складі 20 екіпажів Як-1 було передано до складу військ ППО території країни і передислоковано на аеродром Дуплятка поблизу Борисоглєбська, де він, маючи змішаний склад, прикривав з повітря населені пункти Михайлівку і Новоанінський. Воював полк на ЛаГГ-3, Як-1 і Харікейнах. З 1 лютого 1943 р. по 1 березня 1944 р. брав участь в бойових діях Воронежського та 1-го Українського фронтів. 7 вересня 1944 р. полк перебазувався на аеродром Скоморохи. 19 січня 1944 року Президія Верховної Ради СРСР вручила полку Бойовий Червоний прапор.

6 січня 1946 року полк перейшов на штат мирного часу, що складався з 3-ьох ескадрилей. Згідно дерективи ГШ і наказу 9-го Повітряного винищувального корпусу перейшов до складу 120-ї авіадивізії. З 1946 по 1947 роки полк прикриває дальні підступи до Києва та залізничного вузла в місті Житомир. В 1950 році полк переозброюється на реактивні МіГ-9, а в 1953 р. на МіГ-15. З 1 вересня 1959 року полк починає отримувати літаки Су-9.

З 25 листопада 1974 року по 17 березня 1975 року в частині проходив службу майбутній льотчик-космонавт СРСР Манаков Генадій Михайлович.[3]

З 1 лютого 1979 року полк переозброюється на винищувачі 3-го покоління МіГ-23МЛ, МіГ-23МЛД.

В лютому 1992 року полк в складі 28-го корпусу ППО ввійшов до складу 8-ї окремої армії ППО.

В травні 1999 року полк теоретично перенавчений на літаки МіГ-29, проте нових машин частина не отримала, тому в серпні 2001 спочатку льотний, а потім і інженерно-технічний особовий склад полку перенавчається на винищувач Су-27 та приступає до його експлуатації. Літаки Су-27 були передані з 204-ї Севастопольської бригади, що дислокувалася в Бельбеці.[4]

Частина носила назву 9-й винищувальний авіаційний полк в/ч А3123.[5] [6]

24 липня 2002р. в Озерному відбувся тренувальний політ на літаку СУ-27УБ бортовий номер 69. 27 липня 2002р. літак СУ-27УБ № 69 з технічних причин було замінено на резервний – СУ-27УБ №42. О 12.14. літак злетів з аеродрому в Озерному в напрямку Львова.

О 12 год. 45 хв. 18 сек. під час виконання демонстраційного польоту на аеродромі спільного базування “Львів” сталася авіакатастрофа, більш відома як Скнилівська трагедія. Загинуло 77 осіб. Проти командира авіаполку Олега Дзюбецького було порушено карну справу, але він був виправданий за відсутністю складу злочину.

9-а бригада тактичної авіації

 
«Спарка» Су-27УБ № 69 39-ї окремої ескадрильї

В грудні 2004 полк практично перевчився на МіГ-29, який став основним для полку. А в грудні 2008 року бригада знову перенавчається на Су-27 та експлуатує їх на даний момент.

В цей період на посаді замісника командира бригади з льотної підготовки проходив службу військовий льотчик 1-го класу Мамчур Юлій Валерійович [7].

Протягом 22-23 січня 2010 року екіпажі Су-27 та Су-27УБ 9-ї бригади тактичної авіації виконали польоти вдень і вночі у складних метеорологічних умовах. Головним завданням польотів було подальше практичне перенавчання пілотів бригади.

39-а окрема ескадрилья тактичної авіація

 
Су-27 на авіашоу Radom Air Show, 2013

В 2011-му році бригаду було реорганізовано в окрему ескадрилью.

В лютому 2013 року 39-та окрема ескадрилья взяла участь в навчаннях військової авіації на аеродромі «Бельбек» в Криму, де була представлена парою винищувачів Су-27. За замислом навчань літаки виконали відбиття повітряного нападу умовного противника, роль якого виконували два літаки МіГ-29 Севастопольської бригади тактичної авіації.

В квітні 2013 року були проведені чергові польоти, під керівництвом заступника командира повітряного об’єднання з авіації – начальника авіації полковника Андрія Ярецького. За 2 льотні зміни на літаках Су-27 та Л-39 пілоти виконали 45 вильотів, провівши в небі близько 40 годин.

 
Місце базування ескадрильї — аеродром Озерне

За мету заходу ставилась підготовка льотного складу до виконання завдань бойового чергування з протиповітряної оборони, виконання чергових перевірок за видами льотної підготовки та підтримання рівня натренованості в складних та простих метеоумовах вдень та вночі. Під час планових польотів військовим авіаторам з Житомирщини також випала нагода практично підготуватися до дослідницького двостороннього командно-штабного навчання. [8]

В серпні авіаційна техніка окремої ескадрильї брала участь у проведенні міжнародного авіаційного показу “International air show-2013” у м.Радом Республіка Польща.[9]

До подій на сході України існувала можливість розформування ескадрильї, а на її місце планувалася передислокація бригади тактичної авіації з Василькова. [10]

В лютому 2014 року пройшла чергова льотна зміна. Льотчиками було виконано 19 польотів із нальотом близько 14 годин. Крім особового складу частини в польотах взяли участь заступник командувача Повітряних Сил Збройних Сил України з авіації, начальник відділу безпеки польотів та командир 40 бригади тактичної авіації ПС.

День частини

3 червня

Підпорядкування

Дата Фронт (округ) Армія Корпус Дивізія Примітка
5 липня 1942 року Приволзький військовий округ 1 Повітряна Армія 215-а змішана авіаційна дивізія В діючій армії
23 липня 1942 року - 5 червня 1943 року Воронезько-Борисоглєбський дивізіонний район ППО,
Воронезький фронт
101-а винищувальна авіаційна дивізія ППО
5 червня 1943 - 01.12.43 Воронезький район ППО 9-й винищувальний авіаційний корпус
01.12.43 - 29.02.44 Західний фронт ППО 148-а винищувальна авіаційна дивізія ППО Виключений із діючої армії 01.01.45
5.2.46 - 3.60 Київський район ППО 16-й винищувальний авіаційний корпус 120-а винищувальна авіаційна дивізія ППО
3.60 - 3.80 Київський військовий округ 8-а окрема армія ППО 19-а дивізія ППО
80 - 82 Прикарпатський військовий округ
82 - 4.84 24-та Повітряна Армія 138-а винищувальна авіаційна дивізія
4.86 - 24.1.92 2-а окрема Червонопрапорна армія ППО 28-й корпус ППО
24.1.92 - 1.6.92 8-а окрема армія ППО 28-й корпус ППО
1.6.92 Західний район ППО

Командування

Командири підрозділу

  • 1-й: капітан Лєбєдєв 1 квітня 1942 — 14 травня 1942
  • 2-й: капітан/майор Олексій Михайлович Полухін 14 травня 1942 — 27 березня 1943
  • 3-й: майор Колесник Володимир Семенович 27 березня 1943 — 1946
  • 4-й: підполковник Вишняков Олексій Петрович 1946 — 1948
  • 5-й: майор Андрущенко Олексій Петрович 1948 — 1950
  • 6-й: полковник Легута Михайло Данилович 1950 — 1954
  • 7-й: полковник Тубалов Георгйй Степанович 1954 — 1957
  • 8-й: полковник Веретенніков Євген Васильович 1957 — 1961
  • 9-й: підполковник Артеменко Анатолій Ілліч 1961 — 1963
  • 10-й: полковник Власов Владлен Тимофійович 1963 — 1968
  • 11-й: полковник Шмирков Генріх Іванович 1968 — 1974
  • 12-й: полковник Дрогов Євген Костянтинович 1974 — 1978
  • 13-й: полковник Макаревич Валерій Іванович 1978 — 1982
  • 14-й: полковник Макарихін Вадим Максимович 1982 —1984
  • 15-й: полковник Клубнічкін Михайло Миколайович 1984 —1988
  • 16-й: полковник Самохвалов Олександр Павлович 1988 —1992
  • 17-й: полковник Ткаченко Микола Іванович 1992 — 1994
  • 18-й: полковник Дейкун Олександр Миколайович 1994 — 1998
  • 19-й: полковник Кушнір Сергій Володимирович 1998 — 2002
  • 20-й: полковник Лозицький Валерій Борисович 2000 —2001 2003 —2006
  • 21-й: полковник Дзюбецький Олег Феофанович 2002
  • 22-й: полковник Білько Павло Анатолійович 2006 — 2010
  • 23-й: підполковник Олексій Захарчук 2010 — по цей час

Див. також

Посилання

Примітки

Література

Російською мовою

  • Владимир Анохин, Михаил Быков. Все истребительные авиаполки Сталина. Первая полная энциклопедия. — Яуза-пресс, 2014. — 944 с. — ISBN 978-5-699-67104-5.