Щербина Микола Гаврилович

Версія від 08:57, 31 березня 2013, створена Crazydoktor (обговорення | внесок) (доповнення)

Щерби́на Мико́ла Гаври́лович (нар. 1 квітня 1919 — пом. 21 листопада 1952) — учасник Другої світової війни, штурман полку, капітан, Герой Радянського Союзу (1944).

Щербина Микола Гаврилович
Народження1 квітня 1919(1919-04-01)
село Яковлівка
Смерть21 листопада 1952(1952-11-21) (33 роки)
СРСР
ПохованняКазанське кладовищеd
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
ОсвітаКачинське вище військове авіаційне училище льотчиків
ПартіяКПРС
Званнякапітан
Війни / битвиРадянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки

Біографія

Народився 1 квітня 1919 року в селі Яковлівка Березнегуватського району Миколаївської області в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1933 році закінчив 7 класів неповної середньої школи в місті Запоріжжя, у 1934 році — школу ФЗУ. Працював слюсарем на Запорізькому заводі феросплавів.

До лав РСЧА призваний у грудні 1937 року. У 1938 році закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків. Проходив військову службу в частинах ВПС Московського військового округу.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. У червні-липні 1941 року — командир ланки 34-го винищувального авіаційного полку, в липні-вересні 1941 року — командир ланки 35-го винищувального авіаційного полку. У складі військ ППО брав участь в обороні Москви, захищаючи повітряний простір над містом.

З вересня 1941 року переведений до складу авіації ППО Ленінграда. У вересні 1941 — командир ланки 19-го винищувального авіаційного полку, у вересні-жовтні 1941 — командир ланки 124-го винищувального авіаційного полку, з жовтня 1941 по жовтень 1944 року — командир ланки, заступник командира — штурман авіаескадрильї, командир авіаескадрильї, заступник командира — штурман 26-го (з листопада 1942 року — 26-го гвардійського) винищувального авіаційного полку.

Всього за роки війни здійснив 445 бойових вильотів (з них 134 — вночі) на винищувачах МіГ-3, «Харрікейн» і Як-9. Провів 52 повітряних бої, в яких збив особисто 7 та в складі групи 4 літаки супротивника. Знищив на землі 12 ворожих літаків.

У повоєнні роки продовжував службу в авіації ППО. У 1949 році присвоєно військове звання підполковник. У 1950 році закінчив Липецькі вищі офіцерські льотно-тактичні курси. Командував 178-м винищувальним авіаційним полком ППО, освоїв реактивний винищувач МіГ-15. Військовий льотчик 1-го класу (1951).

21 листопада 1952 року загинув в авіаційній катастрофі. Похований на Казанському кладовищі в місті Пушкін (нині в межах Санкт-Петербурга).

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 серпня 1944 року капітану Щербинi Миколi Гавриловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4508).

Також нагороджений орденом Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенiв, Червоної Зірки, медалями.

Література

  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982.
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.

Посилання