Антонюк Андрій Данилович
Андрі́й Дани́лович Антоню́к (* 15 жовтня 1943, м. Первомайськ Миколаївської області) — український живописець. Член Національної спілки художників України (від 1970).
| Антонюк Андрій Данилович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Антонюк Андрій Данилович | ||||
| При народженні | Антонюк Андрій Данилович | |||
| Народження |
15 жовтня 1943 (80 років) Первомайськ | |||
| Смерть | 16 квітня 2013 (69 років) | |||
| Миколаїв, Україна | ||||
| Поховання | Миколаївське центральне міське кладовище | |||
| Національність | українець | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Жанр | живопис | |||
| Навчання | Одеське художнє училище | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Ацманчук Олександр Павлович і Єгорова Тамара Іванівна | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Діти | Антонюк Данило Андрійович | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографічні дані
Андрій Данилович Антонюк народився 13 жовтня 1943 року в Богополі, передмісті нинішнього Первомайська.
Навчався в єдиній українській школі, що розміщалася на вулиці, названій на честь єврейського класика Шолом-Алейхема.
Юнацькі роки Андрія Даниловича пройшли в Богополі.
1962 року закінчив Одеське художнє училище імені Грекова (в Олександра Ацманчука та Т. Єгорової).
У 1965—1971 роках працював в Одесі в Художньому фонді. Від 1971 року — у Миколаєві.
Брав активну участь в численних республіканських і всесоюзних виставках, що проводилися в 1967-1985 роках. Член Спілки художників з 1970 року.
Творчість
Творчості Антонюка притаманні вплив наївного народного мистецтва, символіка експресіонізму та естетика модерну.
У його творчості переважають народні мотиви, художнє осмислення історичного минулого українського народу, його моральні пошуки.
Виразна своєрідність художника, поєднана з його неозорим духовним космосом, створили неповторний творчий пласт в художній культурі України. А це поклало початок існуванню особливої південноукраїнської школи образотворчого мистецтва.
Андрій Антонюк - учасник численних виставок. 1966 рік - Республіканська виставка "Карпатські мотиви". 1968 рік - Всесоюзна художня виставка "50 років ВЛКСМ", "Май 1945". 1968-1969 рр., м. Одеса - обласна виставка "Хліб-сіль", "Вікно", "Рідна земля". 1969 р. - Республіканська і Всесоюзна виставка акварелі "Сім'я". 1970 р. - Всесоюзна виставка. 1971 р., м. Москва, ВДНГ - виставка молодих художників України. 1972 р., м. Київ - Республіканська виставка акварелі, "Дідусь". 1972 р., м. Москва - Всесоюзна виставка акварелі. 1973 р., м. Київ - виставка "Квітуча Україна", "В поле". 1975 р., м. Київ - виставка акварелі "Каласі", "Пам'ять", "Весна". 1975 р., м. Мінськ - Всесоюзна виставка акварелі. 1978 р., м. Москва - Всесоюзна виставка акварелі "Гайдамаки". 1984 р., м. Миколаїв - обласна виставка "40 років визволення Миколаєва від німецько-фашистських загарбників". 1985 р., м. Миколаїв - обласна виставка "40 років Перемоги". 1987 р., м. Миколаїв - обласний художній музей ім. В. В. Верещагіна. Персональна виставка. 2003 р., м. Київ - Національний музей образотворчого мистецтва. 2005 р., м. Київ - виставка "Свіча роду". 2005 р., м. Київ - персональна виставка в галереї "Софія". 2006 р., м. Київ - персональна виставка. Національний музей оьразотворчого мистецтва. 2007 р., м. Миколаїв, Одеса - персональна виставка. Міська галерея.
Персональні виставки і окремі роботи Андрія Антонюка експонувалися в Угорщині, Чехії, Словаччині, Болгарії, Польщі, Іспанії, КНР, Канаді, США, країнах Латинської Америки, Ізраїлі, Японії, містах - Москві, Шанхаї, Мюнхені, Женеві, Лондоні, Парижі та ін.
Твори зберігаються у провідних музеях України, Державній Третьяковській галереї у Москві, Мадридській галереї.
Твори
- «Карпатський мотив» (1966)
- «Рідна земля» (1969)
- «Вікно» (1970)
- «Весна» (1974)
- «Моя Венеція» (1980)
- «На Бузі» (1987)
- «На Голгофу. Екологія» (1987)
- «Хорали Максима Березовського» (1988)
- «Прийдіть і поклоніться» (1992)
- «Митрополит Іларіон»
- «Феофан Прокопович»
- «В казематі (Тарас Шевченко)»
- «Учителю, хто ми?»
- «Поклоніння землі та водам»
- «Богопільська мадонна»
- «Розмова з Всесвітом»
- «Сурми глас. Пересторога».
Звання та премії
- 1986 — Лауреат премії «Золотий Тризуб»
- 1989 — Заслужений художник УРСР
- 1993 — Премія імені Василя Стуса
- 1994 — Державна премія України імені Тараса Шевченка за серію картин останніх років
- 1996, 1998 — Почесне звання «Городянин року»
- 1997 — Лауреат Міжнародного фестивалю «Український світ»
- 2000 — Срібна медаль Національної Академії мистецтв України
- 2001 — Диплом «Золота фортуна»
- 2002 — Золота медаль Національної Академії мистецтв України
- 2006 — Почесне звання «Людина року»
- 2007 — Народний художник України
- Почесний громадянин міста Первомайська.[1]
Література
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 23.
- Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — 696 с. — ISBN 966-7575-29-2. — С. 24.
- Малина В. В., Катюха О. О. Антонюк Андрій Данилович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 587.
- М.М.Шитюк, Є.Г.Горбуров, К.Є.Горбуров. Слава і гордість Миколаївщини. 75-річчю утворення Миколаївської області присвячується – Миколаїв: Видавець П.М. Шамрай., 2012. – С. 11-14