Бадалово
Бадалово (укр. Бадалово, угор. Badaló)село в Україні, Закарпатській області, Берегівському районі.
село Бадалово | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Берегівський район |
Рада | Бадалівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA21020030020010976 |
Основні дані | |
Засноване | 1280 |
Населення | 1714 |
Площа | 1,143 км² |
Густота населення | 1499,56 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90253 |
Телефонний код | +380 03141 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°6′35″ пн. ш. 22°38′9″ сх. д. / 48.10972° пн. ш. 22.63583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
112 м |
Водойми | Тиса |
Відстань до обласного центру |
80 км |
Відстань до районного центру |
12,1 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90253, с.Бадалово, вул. Мартирок, 224 , тел. 2-39-95 |
Карта | |
Мапа | |
|
Географічне розташування
Знаходиться на березі річки Тиса. До районного центру м. Берегово 12 км. На такій же відстанні знаходиться угорсько-український кордон Астей-Берегшурань. Сусіднє село, Чома розташоване всього на 3 км в північно східному напрямку, Грабарово - стільки ж тільки у південно східному. На протилежному боці кордону знаходиться с. Тарпа.
Історія
Вперше знайшовся опис про заснування села в 1280 році, в одному з листів священика Вароді. У 14-16 ст. землів селі мають сім'ї Каллаї, Мочола, Білко, Броді. Пізніше родини Дезеврі, Цобор, Черні, Берен, Форгач, Баркаси. Значна частина земель біля кордону потрапила в руки сім'ї Бечкеі. У другій частині 18 сторіччя в Бадалово другий розквіт. З територии Вилок та Тісобеч створили так званий водний поїзд, яким переплавляли сіль, дерев'яні вироби, різне обладнання, а також свіжі фрукти і ін.
За описом тих часів на р. Тиса неначе гойдалися білі соляні гори. Жителі села скористалися становищем, вони продавали продукти для русинів та гуцулів, домашнє тісто, яйця, молоко, а також вино.
Реформаторську церкву заснували в 1550 р. Внаслідок пожежі в 1834 церква згоріла, а також маєток священика і половина села, проте через рік віряни села власними силами побудували церкву заново. Книга реєстрації заведена в 1759 р. під час пожежі вціліла.
Восени 1944 р. жертвами сталінського терору стало 200 чоловіків, які були відправлені в табори. З них 89 так і не повернулися додому.
Село і його кордони в останнє сторіччя багато страждало від повеней.
Пам'ятники та пам'ятні місця
Багато пам'ятних місць у селі, серед них реформаторська церква, на внутрішній стіні знаходиться меморіальна дошка з іменами тих героїв, які загинули під час I світової війни.
У 1847 р. в селі був знаменитий угорський поет Шандор Петефі. На стіні реформаторської церкви меморіальна дошка вказує про те що відомий класик-поет провів кілька годин у селі. Відкрив меморіальну дошку Союз Угорських Сів Закарпаття 14 серпня 1938 р. Вже більше 10 років місцеві жителі в день народження поета 1 січня 1823, а також в день початку угорської революції 15 березня 1848 р проводять поминальні святкування.
Й. Гводані відомий військовий генерал керівник повстань починаючи з 1763 р пробув в селі довгі місяці. На основі цих спогадів написав книжку оповідань.
У цьому селі живе відомий поет Тихомир Ференці. У 1989 р місцеві жителі відновили стовп жертвам сталінських репресій.В квітні 1992 р відкрили пам'ятник героям II світової війни.
Джерела
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |