Відмінності між версіями «Розстріляний з'їзд кобзарів»

нема опису редагування
(Скасування редагування № 30017408 користувача Kharkivian (обговорення) Зниження українських кобзарів відбулося, на це є АД джерела у статті. Про те що деякі науковці піддають сумнів цю подію - говориться у статті, тож НТЗ притримано. Також на цю статтю посилається кіпа інших статей як на подю (Сталінські репресії, Шаблон:Злочини СРСР тощо)
Мітки: Скасування Скасовано
Мітка: Ручний відкіт
[[Файл:Pamiatnyk.jpg|thumb|[[пам'ятний знак репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам|Пам'ятний знак репресованим кобзарям в Харкові]]]]
'''Розстріляний з'їзд кобзарів''' — легенда про масове вбивство українських кобзарів та лірників після З'їзду народних співців Радянської України, начебто скликаного державними органами СРСР у 1930-х роках у Харкові.
 
Частина української громадськості та наукової спільноти вважає з'їзд доконаною історичною подією<ref>[httphttps://web.archive.org/web/20160914174318/https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/pravda-pro-rozstril-kobzariv-postaie-z-popelu-zabuttya Правда про розстріл кобзарів постає з попелу забуття] // День : газета. — 2013. — 22 лютого.</ref>, проте його достовірність оскаржують деякі представники української наукової спільноти.сумнівна{{Перехід|Розстріляний з'їзд кобзарів#Питання про достовірність}}.
 
== Передумови виникнення легенди ==
 
Поважна і досить престижна в минулому професія українського лірника-кобзаря наприкінці [[XVIII століття]] поступово зазнала перетворення на жебрацтво. З утвердженням в Україні радянської влади та під впливом нових умов життя лірництво майже повністю згасло а багатьом з лірників радянською владою було інкриміновано «жебрацтво»<ref>''Богданова О. В.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Lirnitstvo Лірництво, ліра, лірники, лірницька мова, лірництво як явище української духовної культури.] // {{ЕІУ}}</ref>. Початком кінця став грудень 1933 року коли пленум Всеукраїнського комітету спілки працівників мистецтв з ініціативи [[Хвиля Андрій Ананійович|Андрія Хвилі]] оголосив кобзу та бандуру «класово ворожими», після чого почалося викорінення цих інструментів та явища кобзарства<ref name="gazeta.ua">[https://gazeta.ua/articles/history/_radyanska-vlada-planuvala-znischiti-kobzariv-sche-u-1920h-rokah-rozdumi-schodo-filmu-povodir/594515 Радянська влада планувала знищити кобзарів ще у 1920-х роках — роздуми щодо фільму «Поводир»] // Gazeta.ua, 24 листопада 2014</ref><ref>[http://umoloda.kiev.ua/number/3248/196/118497//fb «Класово ворожа» бандура: пам’яті розстріляних кобзарів] // [[Україна молода]] : газета. — 2017. — 9 грудня.</ref>.
 
За деякими припущеннями на цей з'їзд енкаведисти зігнали та вбили від 200 до 1234 українських кобзарів<ref name="gazeta.ua"/>.
 
=== Датування події ===
=== Дата розстрілу ===
Серед популяризаторів легенди немає остаточного консенсусу щодо точної дати «Розстріляного з'їзду кобзарів»<ref name="radiosvoboda" />. Так, журналіст і кобзар [[Литвин Микола Степанович|Микола Литвин]] стверджує, що «з'їзд» відбувся на початку грудня 1930 року<ref name="lytvyn">''Литвин Микола''. [http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7740 Розстріляний з'їзд кобзарів] // [[Кримська світлиця]]. — 2009. — № 36. — 4 вересня. Перша публікація: [[Українська культура (журнал)|Українська культура]]. — 1992. — № 6.</ref><ref>* ''Литвин Микола.'' [https://na-skryzhalyah.blogspot.com/2016/11/blog-post_9.html Розстріляний з’їзд: знищення кобзарів та лірників у Харкові] // На скрижалях. — 2016. — листопад.</ref>. За версією історика [[ХНУ ім. Каразіна|ХНУ Каразіна]] [[Семененко Валерій Іванович|Валерія Семененко]] «розстріляний з'їзд кобзарів» відбувся в грудні 1932 року<ref>Історія України з прадавніх часів до сьогодення / В. І. Семененко, Л. О. Радченко; за ред. М. І. Бондаренка. — 2-ге вид., випр. та допов. — Харків: Торсінг, 2000. —<!--493 стор.:--> С. 364. — {{s|ISBN 966-7661-09-1.}}</ref>. Кость Черемський стверджував, що з'їзд планувалося провести 1934 року.
 
== Згадки розстрілу в літературі ==
Масовий розстріл кобзарів згадував у 1970 році [[Мороз Валентин Якович|Валентин Мороз]] у статті «Хроніка опору»<ref>[http://maidan.org.ua/arch/arch2008/1213546577.html Хроніка опору]</ref>. Про розстріл кобзарів у Харкові писав також [[Плющ Леонід Іванович|Леонід Плющ]] у книзі спогадів «Карнавал історії» 1979 року<ref>''Плющ Леонід.'' Карнавал історії. — Нью-Йорк, 1979. — С. 298.</ref>. Про «розстріляний з'їзд» також згадував [[Роберт Конквест]] у своїй книжці «[[Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор|Жнива скорботи]]», вперше виданій 1986 року. Але це твердження він не підкріплює посиланням на жодні джерела<ref>''Конквест Роберт.'' Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. — {{К.}} : Либідь, 1993. — С. 215.</ref>. З 1991 року публікації про «розстріляний з'їзд» почали з'являтися в українській пресі<ref name="lytvyn"/>.
 
Станом на 2019 рік, документально підтверджених відомостей про «розстріляний з'їзд» немає, це підтверджують колишні директори [[Галузевий державний архів Служби безпеки України|Галузевого державного архіву СБУ]] [[В'ятрович Володимир Михайлович|Володимир В'ятрович]] та [[Кулик Ігор Михайлович|Ігор Кулик]]<ref name="kipiani">{{Cite news|url=http://nvua.net/opinion/kipiani/povodyr-kino-i-kobzari-20526.html|title=Поводырь, кино и кобзари|accessdate=2018-11-18}} {{ref-ru}}</ref>. За твердженням старшого наукового співробітника [[Національний музей Тараса Шевченка|Національного музею Тараса Шевченка]] та історика Олега Магдича не існує документальних підтверджень цієї події. Магдич підкреслює «Документів [про розстріл] — немає! Історія про „кобзарський з'їзд“ базується виключно на усних свідченнях»<ref name="dt_2">{{Cite news|url=https://dt.ua/ART/pravda-i-mifi-pro-kobzariv-271005_.html|title=Правда і міфи про кобзарів|work=DT.ua|accessdate=2018-11-18}}</ref><ref name="day_2">''Пароваткіна Ганна''. [https://day.kyiv.ua/uk/photo/yak-rozvinchuyutsya-mify Як розвінчуються міфи?] // День : газета. — 2018. — 7 березня.</ref>.
 
На думку канадського історика [[Єкельчик Сергій Олександрович|Сергія Єкельчика]], розстріл кобзарів біля Козачої Лопані є легендою, що походить із книги Соломона Волкова {{нп|Свідчення (книга)|«Свідчення: Спогади Дмитра Шостаковича»|en|Testimony (book)}}<ref name="galinfo">[http://galinfo.com.ua/news/140934.html Розмова про кіно: Чи можна зняти серіал про Бандеру і як боротися з російським «милом»?] — Переглянуто: 12 січня 2015</ref>, виданої 1979 року англійською мовою в США<ref>Volkov Solomon. [https://archive.org/details/testimonymemoirs00shos Testimony : The Memoirs of Dmitri Shostakovich.] — New York : Harper & Row, 1979. — 360 p.</ref>. Зокрема, Єкельчик зазначив, що справжньою причиною зникнення лірників та кобзарів з українських вулиць і сільських доріг у 1930-х роках у зв'язку зє іншимиінші кампаніямикампанії сталінського режиму, такі як-от [[колективізація]], впровадження паспортів у містах, арештів мандрівних музик за незаконне жебрацтво тощо<ref name="galinfo"/>. На думку [[Кіпіані Вахтанг Теймуразович|Вахтанга Кіпіані]] саме це й стало підґрунтям для легенди<ref name="kipiani" />.
 
== У масовій культурі ==
 
; Музика
* «Страта кобзарів» (муз. [[Кушпет Володимир Григорович|Володимира Кушпета]], сл. [[Доріченко Олесь Васильович|Олеся Доріченка]]) — пісня-реквієм про українських кобзарів, підступно винищених сталінським режимом взимку 1934—1935 років.<ref>[httphttps://web.archive.org/web/20170926234313/http://hromada.hu/2010/nom_110/litopys/koncert.html Концерт вокального квартету «Коло» та бандуристки Віолети Дутчак] // Громада : часопис. — № 6 (110). — 2010. — листопад — грудень.</ref>
 
; Література
* «1935» (поема, [[Плющ Леонід Іванович|Леонід Плющ]]) — невелика поема про українських кобзарів, підступно винищених сталінським режимом взимку 1934—1935 років.<ref>[https://books.google.com/books?hl=uk&id=lp5tAAAAMAAJ&dq=%22%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB22розстріл+%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2кобзарів%22+1934&focus=searchwithinvolume&q=%D0%B7%27%D1%97%D0%B7%D0%B4з'їзд+%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2бандуристів Розстріляні кобзарі] // Діялоги/Диалоги : часопис. — Єрусалим : Товариства єврейсько-українських зв'язків в Ізраїлі, 1985. — Вип. 17–18.</ref>
 
== Див. також ==
{{reflist|2}}
 
[[Категорія:Кобзарство*]]
{{Злочини комуністичного режиму}}
[[Категорія:РепресіїВигадані в СРСРподії]]
 
[[Категорія:Кобзарство*]]
[[Категорія:Репресії в Україні]]
[[Категорія:Масові вбивства]]
[[Категорія:Злочини більшовицько-комуністичної влади в Україні та проти українців]]
[[Категорія:Історія української музики]]
[[Категорія:Історія української культури]]
[[Категорія:Репресії в СРСР]]
[[Категорія:Міжвоєнний період]]