Побєдоносцев Юрій Олександрович: відмінності між версіями
AquatoR (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{у роботі}} {{Науковець |ім'я = Побєдоносцев Юрій Олександрович |оригінал імені = <... |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 19:51, 22 грудня 2019
| Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач AquatoR (внесок, журнали) о 19:51 UTC (2285573 хвилини тому). |
| Побєдоносцев Юрій Олександрович | |
|---|---|
| Народився |
20 лютого 1907 Москва |
| Помер |
8 жовтня 1973 (66 років) Баку |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Московський авіаційний інститут |
| Галузь | ракетобудування |
| Заклад | Московський державний технічний університет імені Баумана |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Відомий завдяки: | конструктор ракетної техніки |
| Брати, сестри | Q122602451? |
| Нагороди |
       |
Побєдоносцев Юрій Олександрович — радянський вчений, конструктор ракетної техніки.
Біографія
Брав участь у створенні мінометів II-ї світової війни (М8, М13, М31) — «Катерина», зробив великий внесок у теорію горіння пороху в камері ракетного двигуна, встановивши критерій стійкості горіння, відомий як «критерій Побєдоносцева». З 1941 по 1950 рік працював в МВТУ, спільно з С. П. Корольовим заснував кафедру «Балістичні ракети». Доктор технічних наук (1949), професор, член-кореспондент Міжнародної академії астронавтики (1968).
Автор праць з внутрішньої балістики твердопаливних ракетних двигунів та інших напрямках ракетобудування.