Федеріко Гарсія Лорка: відмінності між версіями

'''Федеріко Ґарсія Лорка''' ({{lang-es|Federico García Lorca}}; *[[5 червня]] [[1898]] — †[[19 серпня]] [[1936]]) — іспанський [[поет]] і [[драматург]], відомий також як музикант і художник-графік. Центральна фігура «покоління 27 року», один з найяскравіших і значніших діячів іспанської культури [[XX століття]]. Убитий на початку [[Громадянська війна в Іспанії|Громадянської війни в Іспанії]].

Лорка народився [[5 червня]] [[1898]] р. в містечку [[Фуенте-Вакерос]] в іспанській провінції [[Гранада (провінція)|Гранада]]. ВУ школі вразливий хлопчик вчився не дуже успішно. В [[1909]] р. родина переїхала в [[Гранада|Гранаду]]. ВУ 1910-х Федеріко брав активну участь у житті місцевої художньої спільноти. У 1914 році Лорка почав вивчати право, філософію і літературу в [[Гранадський університет|університеті Гранади]]. Гарсіа Лорка багато подорожуєподорожував по країні. ВУ [[1918]] р. у Лорки виходитьвийшла перша поетична збірка, ''Impresiones y paisajes'' («Враження й пейзажі»), що принесла йому, якщо не комерційний успіх, то хоча б популярність.

У [[1919]] р. Гарсія Лорка приїжджаєприїхав до [[Мадрид]]а. У [[Мадридський університет|столичному університеті]] він знайомитьсяпознайомився з [[Далі Сальвадор|Сальвадором Далі]] та [[Бунюель Луїс|Луїсом Бунюелем]], а також з Григоріо Мартінесом Сьєрра, директором театру «Еслава». На прохання Сьєрри Лорка пишенаписав свою першу п'єсу ''El maleficio de la mariposa'' («Чаклунство метелика») і здійснюєздійснив її постановку ([[1919 рік у театрі|1919]] -1920). До 1928 року він навчаєтьсянавчався в мадридськомуМадридському університеті.

У наступні роки Гарсія Лорка стаєстав помітною фігурою серед художників-[[Авангардизм|авангардистів]]. У нього виходятьвийшли нові поетичні збірки, включаючи ''Romancero gitano'' («Циганські романсеро», 1928). У цих віршах поет, за його власними словами, «хотів злити циганську міфологію з усієї сьогоднішньої повсякденністю».

Через рік Гарсія Лорка їдепоїхав вдо [[Нью-Йорк]]у, в результаті чого незабаром з'являютьсяявилися нові твори — книга віршів ''Poeta en Nueva York'' («Поет у Нью-Йорку», 1931), п'єси ''El público'' («Публіка», [[1931 в театрі|1931]], 1936) і «Коли пройде п'ять років» (1931).

Повернення поета до Іспанії збіглося з падінням режиму [[Мігель Прімо де Рівера|Прімо де Рівери]] і встановленням республіки. У 1931 році Гарсіа Лорку призначаютьпризнаили директором студентського театру La Barraca. Працюючи в театрі, Лорка створюєстворив свої найвідоміші п'єси, ''Bodas de sangre'' («Криваве весілля»), ''Yerma'' («Йерма») і ''La casa de Bernarda Alba''("Дім Бернарди Альби ").

Перед початком [[Громадянська війна в Іспанії|громадянської війни]] Гарсія Лорка виїжджаєвиїхав з Мадрида вдо ГранадуГранади, хоча було очевидно, що там його чекаєчекала серйозна небезпека: на півдні Іспанії були особливо сильні позиції правих. [[18 серпня]] 1936 націоналісти заарештовуютьзаарештували Гарсіа Лорку, і наступного дня поета вбиваютьвбили як [[Друга Іспанська Республіка|республіканця]] та [[комунізм|комуніста]]. Багато сучасних досліджень спростовують цю думку, вважаючи причиною розстрілу Лорки ворожнечу між його сім'єю та іншими впливовими родинами регіону. Лорка не робив заяв на користь сторін конфлікту і був особистим другом [[Прімо де Рівера Хосе Антоніо|Хосе Антоніо Прімо де Рівери]]. Після цього аж до смерті генерала [[Франциско Франко|Франко]] книги Гарсіа Лорки були заборонені в Іспанії.

Перші переклади українською творів Ґарсії Лорки з'явилися в українських літературний журналах 30-х роках, як от поема «Романс про іспанську жандармерію» в перекладі Миколи Іванова. Пізніше у 1969 році окремою кригою було видано поезію Льорки у перекладі Миколи Лукаша в серії «Перлини світової лірики» під назвою "«Лірика"».

Українською поезії Лорки перекладали [[Іван Драч]], [[Ільницький Микола Миколайович| Микола Ільницький]], В. Харитонов, [[Колодій Віталій Дем'янович|Віталій Колодій]], [[Марусик Петро Іванович|Петро Марусик]], [[Олевський Лев Борисович|Лев Олевський]], [[Пахльовська Оксана Єжи-Янівна|Оксана Пахльовська]], [[Микола Лукаш]], [[Микола Іванов]], [[Ігор Качуровський]], [[Леонід Первомайський]], [[Юрій Тарнавський]], [[Василь Стус]], [[Дмитро Павличко]], [[Юрій Покальчук]], [[Михайло Москаленко]], [[Федір Воротнюк]], [[Боргардт Олександр Олександрович|Олександр Боргардт]], [[Григорій Латник]], [[Олена Курченко]], [[Віра Вовк]], [[Вольфрам Бурґгардт|Вольфрам Бургардт]], [[Юрій Косач]] тощо.

* Ґарсія Льорка. Вибраний Ґарсія Льорка: Поезія, проза, драма. Переклад з іспанської: Женя Васильківський та Богдан Бойчук, Микола Іванов, Юрій Косач; під редакцією Юрія Костецького. 1958. Новий Ульм: "«На Горі"», 131 с.

* Федеріко Гарсія Льорка. Збірка "«Чотири драми"».<ref>До збірки увійшли: Криваве весілля. Пустошня. Панна Розіта. Господа Бернарди Альби</ref> Перекладач з іспанської: Віра Вовк, Вольфрам Бурґердт та H.K. Мюнхен: Видавництво "«Сучасність"», 1974.&nbsp;— 231 с. ''([http://chtyvo.org.ua/authors/Lorka/Chotyry_dramy_zb/ завантажити з е-бібілотеки Чтиво])''

* Федеріко Гарсіа Лорка. «Поезії». Перекладач з іспанської: Олена Курченко. Київ: ПП “Корнійчук”«Корнійчук», 2001. –&nbsp;— 200 с. ISBN 966-7599-14-0

* Хуан де Льорка. Невідомі 3 поеми. Переклад з іспанської: Микола Іванов. Журнал “Хорс” –«Хорс»&nbsp;— збірник красного письменства, критики і перекладів. Редактор-упорядник: І. Качуровський. Реґенсбурґ: Видавництво "«Українське слово"». 1946. 192 стор: ?-?

* Федеріко Гарсія Льорка. «Як кохався дон Перлімплін з Белісою в саду: еротичне алілуя у трьох діях з прологом». Перекладач з іспанської: Юрій Тарнавський. Мюнхен: Журнал [[Сучасність (журнал)|Сучасність]], 1967, №02№&nbsp;02 (74).&nbsp;— 57-71 стор.

* Федеріко Гарсіа Льорка. Поема «Тіні». Перекладач з іспанської: Дмитро Дроздовський. Київ: журналі «Всесвіт», 2008, № &nbsp;1–2

* Федеріко Гарсіа Льорка. Поема «Тіні». Перекладач з іспанської: Дмитро Дроздовський. Київ: журналі «Всесвіт», 2009, № &nbsp;11–12

* Окремі поезії Федеріко Ґарсія Лорки<ref> Перекладені вірші: Весняна пісня, Якби ж я міг ворожити, Нові пісні, In memoriam, Нове серце, Ноктюрн (Як мене лякає листя тьмяне, мертве...мертве…), Гітара, А потім...потім…, Село (Капличка на голій вершині...вершині….), Перехрестя, Балкон, Дзвін, Memento, Танець (До зорі танцює Кармен), Серпень, Помаранча й цитрина, Пісня вершника (Кордова ген-ген самотня...самотня…), Прелюдія (Хоч тополі йдуть назавжди...назавжди…), Сонет (Я втратити боюся світле диво...диво…)</ref> видані у «Збірка поетів Іспанії та Латинської Америки». Упорядник та перекладач: Сергій Борщевський. Київ: Дніпро. 2006

* Окремі поезії Федеріко Ґарсія Лорки<ref> Перекладені вірші: Пісня вершника , Романс про двох прочан, Півмісяць, Загадка (Adivinanza de la guitarra), Льоля (Lola), Гітара (з «Поеми циганської сигірійї»), Мала баляда про трьох річок</ref> видані у «Круг понадземний. Світова поезія від VI по XX століття». Упорядник та перекладач: Ігор Качуровський. Київ: Видавництво «Києво-Могилянська академія». 2007

* Окремі поезії Федеріко Ґарсія Лорки<ref>Перекладені вірші: Сутичка, Циганка-черниця, Навздогін, Гітара, Крик, “Зірка«Зірка зайшла до кузні…“кузні…», Романс про чорну зажуру, І потім, Пісня вершника, Крок сігірійї, Малагенья, Мовчання, Пісня, Померлий від кохання, Романс про цивільну іспанську гвардію, Сан Мігель (Гранада)</ref> у перекладі Василя Стуса видані у Стус В. Твори / В. Стус. &nbsp;— Т. 5. &nbsp;— Львів: Просвіта, 1998. &nbsp;— 392 с.: 151-163151—163 стор.

* Федеріко Гарсіа Льорка. Романсеро про іспанську цивільну гвардію. Перекладач з іспанської: Микола Іванов. Харків: Літературний журнал. 1940. № &nbsp;8-9. стор. 110-111110—111. [http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/3950 завантажити Sescriptorium (ХНУ ім. Каразіна)]

* Федеріко Гарсіа Лорка. Романс про іспанську жандармерію. Перекладач з іспанської: Л. Первомайський. Київ: Журнал Всесвіт. 1959. № &nbsp;6. стор. 87.

* Федеріко Гарсіа Лорка. Романс про чорну зажуру; Сутичка; Крик; Пісня вершника. Перекладач з іспанської: Ю. Покальчук, В. Петрик [псевдонім [[Василь Стус|Василя Стуса]]], Київ: Журнал «Ранок» 1966, № &nbsp;8, с. 14–15

* Федеріко Гарсіа Лорка. Крик; Малагенья. Перекладач з іспанської: [[Василь Стус]]. Київ: Журнал «Дивослово», 1995 № &nbsp;3. с. 49 (переклад ? року)

Неіндентифіковані вірші Льоркри у радянській періодиці: [Вірші]. «Жовтень», 1964, № &nbsp;12; [Вірші]. «Всесвіт», 1967. № &nbsp;6; Лірика. К., 1969; [Вірші]. «Всесвіт», 1973, № &nbsp;6; Думки про мистецтво. К., 1975; [Вірші]. В кн.: Ільницький М. Мозаїка доріг. Львів, 1980; [Вірші]. В кн.: Колодій В. Поезії. Львів, 1982; [Вірші]. В кн.: Коломієць В. Світень. К., 1982; [Вірші]. В кн.: Світовий сонет. К., 1983; Триптих. В кн.: Колодій В. Братерство. Львів, 1985; Маріана Пінеда. «Всесвіт», 1985, № &nbsp;12; Сонет. В кн.: Гущак І. Журавлі над обелісками. Львів, 1986;

* [http://litakcent.com/2008/05/05/oleksandr-pronkevych-nareshti-lorka/ Нарешті Лорка] -&nbsp;— Літакцент, 05.05.2008

* [http://web.archive.org/web/20160304091506/http://library.lnu.edu.ua/bibl/images/Vudanna_WEB_pdf/3Ukrajinska_biobibliografija/10_lukash.pdf Бібліографія перекладів Миколи Лукаша (переклади з іспанської: Федеріко Гарсіа (Ґарсіа) Лорка, 67-71 стор.)]: Микола Лукаш. Бібліографічний покажчик. Укладник: В.Савчин; наук.ред. Р.Зорівчак; ред.-бібліографії: Г.Домбровська; редкол.: Б.Якимович(голова) та ін. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. 356с. (Українська біобібліографія. Новасерія; Ч. 10). ISBN 966-613-272-9

* [http://litopys.org.ua/ulencycl/ule29.htm В. &nbsp;С. &nbsp;Харитонов.: Гарсіа Лорка] -&nbsp;— Українська Літературна Енциклопедія. &nbsp;— К., 1988. &nbsp;— Т. 1: А-Г. &nbsp;— С. 384-399384—399.

* [http://web.archive.org/web/20160918170003/http://olga-zdir.blogspot.com/2015/01/Fedrico-Garcia-Lorca.La-transcripcion-del-nombre-en-las-publicaciones-en-ucraniano.html Федеріко Гарсія Льорка: українські переклади і українська транскрипція імені великого андалусійця] -&nbsp;— Ольга Здір, 2015