Акуленко Володимир Євтихієвич

Акуленко Володимир Євтихієвич (*1922—27 жовтня 1944р.) - радянський льотчик, учасник Великої Вітчизняної війни, командир штурмової авіаційної ескадрильї 955-го штурмового авіаційного полку 305-ї штурмової авіаційної дивізії 14-ї повітряної армії 3-го Прибалтійського фронту, [[ (23 лютого 1945, посмертно), старший лейтенант.

Біографія

Народився в 1922 році в селі Бучки нині Новгород-Сіверського району Чернігівської області в сім'ї селянина.Кандидат у члени ВКП (б) з 1941 року. Закінчив середню школу. У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Ворошиловградську військово-авіаційну школу пілотів. Служив льотчиком-інструктором в Краснодарському військово-авіаційному училищі. У боях Великої Вітчизняної війни з 1942 року. Воював на Північно-Західному, Південно-Західному, 3-му Українському і 3-му Прибалтійському фронтах. До вересня 1944 року командир ескадрильї 955-го штурмового авіаційного полку старший лейтенант В. Є. Акуленко скоїв 104 бойових вильоти, знищив 6 танків, 4 літаки, 8 гармат, 30 автомашин, 8 залізничних вагонів, паровоз, підірвав 3 склади з боєприпасами, завдав противнику великих втрат у живій силі. 27 жовтня 1944 Володимир Евтихиевич Акуленко загинув при виконанні чергового бойового завдання. Похований у місті Єлгава Латвія. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 р. за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Володимиру Євтихійовича Акуленко посмертно присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|]].

Нагороди

• Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу.
• Орден Леніна.
• Два ордени Червоного Прапора.
• Два ордени Вітчизняної війни I ступеня.
• Орден Вітчизняної війни II ступеня.
• Орден Червоної Зірки.
• Медалі.