Спагеті-вестерн
Спаге́ті-ве́стерн[1][2] (англ. spaghetti western, дослівно «макаронний вестерн»[1]) або ве́стерн по-італі́йськи (італ. western all'italiana) — піджанр кінематографічного жанру вестерн, до якого відносять неамериканські, зокрема італійські фільми, дія яких розгортається на Дикому Заході Америки. Спагеті-вестерни здобули значну популярність у Європі й за її межами в середині 1960-х. Майстром жанру вважається італійський режисер Серджо Леоне.
Термінологія
ред.В деяких джерелах помилково вживається назва «спагетті-вестерн».[3][4][5]
За словами відомого актора спагеті-вестернів, Альдо Сембреля[es] (Alfredo Sánchez Brell), фразу «спагеті-вестерн» придумав іспанський журналіст Альфонсо Санчес (Alfonso Sánchez Izquierdo), посилаючись на відому італійську страву — спагеті. У самій Італії ці фільми називають western all'italiana — вестерн по-італійськи.[6]
Кіновиробництво
ред.Спагеті-вестерни знімали зазвичай на півдні Іспанії, в пустельних районах, які добре імітували прерії США. У пустелі Табернас існували цілі кінематографічні містечка, збудовані для зйомок у типово американському стилі. Італійські фільми мали невеликий бюджет, порівняно з американськими, й значно відрізнялися від американських через різницю світосприйняття. За період із 1960-х по 1980-ті було знято понад 600 картин.
Першим цілковито італійським вестерном був фільм «Оклахомський терор» (Il terrore dell'Oklahoma,1959) Маріо Амендоли. Найвідоміші й найтиповіші фільми жанру — «доларова трилогія» Серджо Леоне: «За жменю доларів» (1964), «На декілька доларів більше» (1965) та «Хороший, поганий, злий» (1966).
Схожі тенденції спостерігалися в ті роки й у інших країнах світу, породивши такі піджанри вестерну, як червоний вестерн — так називали фільми, зняті в країнах соціалістичного табору, дія яких відбувалася в США, зокрема фільми студії ДЕФА, та істерн — радянські фільми, зняті за законами вестерну, але дія яких відбувалася в СРСР, наприклад, Біле сонце пустелі.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Миславський, 2007.
- ↑ Шелупахіна К. М. Історія світового та вітчизняного кіно-, телемистецтва: навч-метод. посібник для студ. I-II курсів Інституту культури та мистецтв спец. «Кіно-, телемистецтво». — Луганськ : Вид. ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2011. — С. 116.
- ↑ Спагетті-вестерн // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
- ↑ Шелупахіна К. М. Історія світового та вітчизняного кіно-, телемистецтва: навч-метод. посібник для студ. I-II курсів Інституту культури та мистецтв спец. «Кіно-, телемистецтво». — Луганськ : Вид. ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2011. — С. 71.
- ↑ Пожарицька О. О. Соціально-історичні передумови мовної специфіки американського вестерну // Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. — 2015. — № №3. — С. 225—230. — (Серія "Філологічні науки". Мовознавство).
- ↑ Інтерв'ю К. Кортні Джойнера в актора, режисера, сценариста та продюсера Альдо Самбреля books.google.com.ua 18.08.2017 (англ.)
Джерела
ред.- Миславський В. Н. Спагеті-вестерн // Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми / пер. з рос. С.В. Мірошніченко, ред. А.Ф. Парамонов. — Харків, 2007. — С. 116—117. — ISBN 966-8246-59-4.
Посилання
ред.
- Італійський вестерн на сайті Enciclopedia del Cinema
|
Це незавершена стаття про кінематограф. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |