Миславський Володимир Наумович

Миславський Володимир Наумович
Миславський Володимир Наумович
Народився	25 травня 1960 (64 роки); Харків, Українська РСР
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	кінознавець
Відомий завдяки	Кінознавець, історик кіно, академік Української кіноакадемії, доктор мистецтвознавства, Член асоціації кінокритиків України, член Національної спілки кінематографістів України, член Ради експертів конкурсу професійної журналістики «Честь професії».
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1992)
Заклад	ХДАК
Членство	Українська кіноакадемія
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Миславський Володимир Наумович (нар. 25 травня 1960, Харків) — український кінознавець, історик кіно, педагог. Єдиний в Україні доктор мистецтвознавства за спеціальністю кіно і телебачення^[1]. Кандидат мистецтвознавства (2012), доктор мистецтвознавства (2019), доцент (2021), професор (2024)^[2], завідувач кафедри кінотелережисури та сценарної майстерності Харківської державної академії культури, лауреат телевізійних конкурсів та кінофестивалів; автор та ведучий програм про кіно. Член ради східного регіонального науково-мистецького центру Національної академії мистецтв України (2020). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2021)^[3]. Член Української кіноакадемії (2016)^[4]. Почесний член Харківського дипломатичного клубу (2021)^[5]. Член Асоціації діячів кіноосвіти України (1996). Член Національної спілки кінематографістів України (2005)^[6], член Ради експертів конкурсу професійної журналістики «Честь професії» (2010)^[7]. Член Гільдії кінознавців та кінокритиків росії^[8]^[9]^[10]. фігурант бази даних "Миротворець".

Біографія

Володимир Наумович Миславський народився 25 травня 1960 року у Харкові. Протягом 1978–1989 років працював кіномеханіком. У 1989–1990 роках обіймав посаду викладача Харківського середньотехнічного училища кіномеханіків №3. У 1992 році закінчив сценарно-кінознавчий факультет Всесоюзного Державного інституту кінематографії (курс М.В. Савицького) за спеціальністю «кінознавець».

Від 1990 – працював на харківських телеканалах автором і ведучим програм про кіно: «Тоніс-центр» (1990–1992), «Оріон» (1992–1996), «ХАДО-Інвест» (1997), «АТН» (1998–1999), «Simon» (2000–2008), «АТН» (2008–2011), «Фаворіт-ТВ» (2012–2013), «Харків-ТВ» (2015)^[11].

У 2009–2014 роках обіймав посаду викладача, доцента кафедри історії і теорії світової та української культури Харківського університету мистецтв. Водночас у 2009–2016 роках — викладач, доцент кафедри медіакомунікацій Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна^[11]. Від 2016 року викладає у Харківській державній академії культури^[12].

У 2012 році захистив кандидатську дисертацію «Становлення кіновиробництва та кінопрокату в Україні (1896–1917 рр.): історико-кінознавчий аспект» (наук. керівник — Росляк Роман Володимирович)^[13].

У 2019 році захистив докторську дисертацію «Українське кіномистецтво 20-х років ХХ ст.: організаційно-творчі трансформації» (наук. консультант — професор Горпенко Володимир Григорович)^[14].

В 2019–2024 роках входив до складу Галузевої експертної ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з галузі знань 02 «Культура і мистецтво»^[15].

Член спеціалізованої вченої ради Д 64.807.01 Харківської державної академії культури^[16].

Входить до складу редакційного штату наукового фахового видання «Культура України»^[17] та «Вісник Київського національного університету культури і мистецтв»^[18].

Публікації, викладацька та громадська діяльність

Публікується з 1984 року. Автор 55 монографій та понад 150 статей про кінематограф у періодичних виданнях України, Росії, Польщі, Чехії, Німеччині, Франції, Словаччині. Наприкінці 2020 року, на замовлення німецького наукового видавництва Sciencia Scripts книга В. Миславського «Цікаве кінознавство» була перекладена вісьмома мовами (англійська, німецька, французька, італійська, іспанська, португальська, польська, нідерландська) і вийшла в друк у березні 2021 року.

Книги В. Миславського зберігаються у різних бібліотеках США, Польщі та бібліотеці Стенфордського університету

Один з авторів Великої української енциклопедії^[19] та Енциклопедії сучасної України.

В 2012–2018 роках разом з піаністом та композитором Володимиром Соляниковим провів цикл музичних кіновечорів «Великий німий».

У 2023 році читав лекції у Гданському університеті^[20].

За ініціативою В. Миславського в Харкові були встановлені меморіальні дошки піонерам вітчизняного кіно Альфреду Федецькому (14 вересня 2011), Йосипу Тимченко (26 січня 2012), Альфреду Федецькому (17 травня 2012), Дмитру Харитонову (17 травня 2013), а також піонеру азербайджанського кіно Олександру Мішону (18 травня 2013).

Як кінознавець був акредитований на міжнародних кінофестивалях: «Кінофестиваль німого кіно» (Le Giornate del Cinema Muto^[21], Pordenone Silent Film Festival, 1994, 1997), «Московський міжнародний кінофестиваль» (1995, 1999, 2000), «Міжнародний кінофестиваль „Молодість“» (Київ, 1996, 1997), «Каннський міжнародний кінофестиваль» (1997, 1998, 1999), «Берлінський міжнародний кінофестиваль» (1998, 1999), "Міжнародна кінопремія «Гаряче золото» (Hot d'Or, Cannes, 1999), «Міжнародна кінопремія „Теді“» (Teddy Award^[22], Berlin, 1999), «Кінофестиваль східного кіно» (Far East Film Festival^[23], Udine, 2001), кінофестиваль «Французьке кіно сьогодні» (Le Cinema Francais, Moscou, 2001, 2002, 2003).

Головував журі міжнародних кінофестивалів «Expromt» (2006), «Bommer» (2010), «Кипариси Партеніта» (2011), «Сходи» (2009). Входив до складу журі міжнародних фестивалів «Харківський бузок» (2009–2013), «Дитятко» (2015). Президент Відкритого міжнародного фестивалю-конкурсу екранного, фото-, та медіа-мистецтва «GOLDEN FRAME» (2021–2023)^[24].

У 2014 році підтримав проросійські протести у Харкові та був одним зі 100 учасників так званого «Звернення 100» — відеозвернення харків'ян-сепаратистів, які закликали провести референдум про приєднання Харкова до Росії, а сам Миславський порівнював українців з нацистами і натякав на їхні, нібито, наміри здійснити новий Голокост^[25].^{[первинне джерело]}. Це звернення тиражувалось на антиукраїнських сайтах^[26] і навіть рупорами російської пропаганди за кордоном^[27]. Після цього Миславського було додано до бази даних сайту «Миротворець» за заяви, які центром «Миротворець» кваліфіковані як посягання на територіальну цілісність України^[28].

Премії і нагороди

Лауреат премії журналу «Киноведческие записки» «За дипломну роботу ВДІКу» (Москва, 1992).
Грамота Національної спілки кінематографістів України та Асоціації діячів кіноосвіти України «За професійну майстерність у пропагандіукраїнського кіномистецтва, за активну, плідну участь у кіноосвіті молоді засобами телебачення і преси» (1997).
Лауреат Всеукраїнського телевізійного конкурсу «Золота хвиля» (1999).
Лауреат Регіонального рейтингу «Харків'янин року-2001» (2002).
Дипломант III Міжнародного правозахисного кінофестивалю «Сходи» (2009).
Нагороджений кришталевим свічником Генеральним консулом Республіки Польщі «За видання книг про видатних поляків» (2012)
Був одним з претендентів на здобуття Державної премії ім. О. Довженка (2013). Але премію не вручали, бо жодний з чотирьох претендентів не набрав три чверті голосів, що, згідно Положення про комітет, є обов`язковою умовою^[29]
Гран-прі Міжнародної асоціації діячів літератури і мистецтва GLORIA (Німеччина) в номінації «кіно» (2020).
Подяка від Національного агентства із забезпечення якості освітньої діяльності за вагомий внесок у розвиток системи якості вищої освіти в Україні (2024) [[1]]
Почесна грамота Харківської обрасної державної адиіністрації (2024) [2]

Монографії

Україномовні

Кінословник. Терміни. Визначення. Жарґонізми. Харків: ХЧМГУ, 2006. 328 с. ISBN 966-8246-59-4
Альфред Федецький поет фотографії. Харків: Фактор, 2010. 216 с. : 182 іл. ISBN 978-966-180-088-4
Олександр Довженко: Маловідомі сторінки. Харків: «Дім Реклами», 2015. 260 с. ISBN 978-966-2149-49-4 (ПОПЕРЕДЖЕННЯ: містить дві статті російською)
Становлення кіногалузі в Україні 1922—1930 років: протиріччя часу і розмаїтість тенденцій. Харків: «Друкарня Мадрид», 2016. 344 с. ISBN 978-617-7294-81-7
Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 1. Харків: «Дім Реклами», 2018. 680 с. : 506 іл. ISBN 978-966-2149-66-1
Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 2. Харків: «Дім Реклами», 2018. 528 с. : 827 іл. ISBN 978-966-2149-67-8
Перше десятиліття кінематографічної творчості Олександра Довженка. Харків: «Дім реклами», 2019. 528 с. : 259 іл. ISBN 978-966-2149-70-8
Становлення кіновиробництва та кінопрокату в Україні (1896—1917). Riga: Globe Edit, 2020. 193 с. ISBN 978-620-0-60765-2
Українські кіно 1920-х років: організаційно-творчі трансформації: Riga: Globe Edit, 2020. 476 с. ISBN 978-620-0-60767-6
Кінознавчі розвідки в Україні (друга половина 1920-х — перша половина 1930-х рр.). Ч. 1. Харків: ТОВ Видавництво «Точка», 2020. 560 с. ISBN 978-617-7856-03-9
Кінознавчі розвідки в Україні (друга половина 1920-х — перша половина 1930-х рр.). Ч. 2. Харків: ТОВ Видавництво «Точка», 2020. 560 с. ISBN 978-617-7856-04-6
Зародження і становлення українського кінематографа (перша третина XX століття). GlobeEdit, 2022. 414 с. ISBN 978-617-7856-34-3
Актори театру і кіно на листівках видавництва «Укртеакіновидав». Харків: ТОВ Видавництво «Точка», 2023. 252 с. ISBN 978-617-7856-57-2
Західний кінематограф. Концептуально-термінологічний словник. Харків : ТОВ Видавництво «Точка», 2024. 228 с.; 426 іл. ISBN 978-617-7856-52-7

Іншими мовами

Des études cinématographiques divertissantes. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 120 s. ISBN 978-620-2-56760-2
Entertaining film studies. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 108 s. ISBN 978-620-2-56758-9
Entreteniendo los estudios de cine. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 112 s. ISBN 978-620-2-56759-6
Estudos de filmes divertidos. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 112 s. ISBN 978-620-2-56764-0
Onderhoudend filmonderzoek. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 112 s. ISBN 978-620-2-56762-6
Studi cinematografici divertenti. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 108 s. ISBN 978-620-2-56761-9
Unterhaltsame Filmstudien. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 116 s. ISBN 978-620-2-56757-2
Zabawne filmoznawstwo. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 108 s. ISBN 978-620-2-56763-3
Światło i cień Alfreda Fedeckiego. GlobeEdit, 2022. 126 s. ISBN 978-620-0-63603-4

Статті

Україномовні

Починалося з «живої фотографії» // Соціалістична Харківщина. 1984. 26 серпня.
Перші кіносеанси в Харкові // Соціалістична Харківщина. 1985. 27 серпня.
Довженко — художник // Соціалістична Харківщина. 1985. 29 грудня.
Кінематограф і Харків // Прапор (Харків). 1989. № 2. С. 153—158.
Даріо Ардженто: чорний янгол — білий янгол [Архівовано 17 січня 2019 у Wayback Machine.] // Kino-Коло (Київ). 2003. Осінь (19). С. 43–48.
Цінність факту: перше десятиліття кіно в Україні [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Кіно-Театр (Київ). 2006. № 4. С. 35–36.
Перше десятиліття ігрового кінематографа в Україні (1907—1917 рр.) // Нариси з історії кіномистецтва України. Київ: Кінотехнологія, 2006. С. 9–52.
Актриса з «Тіней…» // Kino-Коло (Київ). 2008. Весна-літо (37–38). С. 144—149.
Кінематограф Радянської України в період громадянської війни // Культура України. Вип. 40. Х.: ХДАК. 2013. С. 231—239.
Виробництво кіноустаткування в Україні в 20-ті роки // Матеріали VII круглого столу «Український кінематограф: минуле, сьогодення, перспективи», 5 лютого 2015 р., м. Київ. К.: КиМУ, 2015. С. 172—187.
Хронологія формування нормативно-правової бази ВУФКУ // Матеріали ІІ круглого столу «Чубасівські читання», 12 березня 2015 р., м. Київ. К.: КиМУ, 2015. С. 183—213.
Клубний кінопрокат в Україні (1922—1930) // Історія, теорія і практика екранних мистецтв, театру, засобів масових комунікацій, медіапедагогіки: колективна монографія. К.: КиМУ, 2015. Т. 2. С. 77–175.
Побутові фільми в українському кінематографі 1927-1930-х років // Вісник ХДАДМ. Х.: ХДАДМ, 2015. № 8. С. 91-95.
Фільми для дітей в українському кінематографі 1920-х років // Матеріали VII круглого столу «Перспективи розвитку екранних мистецтв в Україні», 27 листопада 2015 р., м. Київ. К.: КиМУ, 2015. С. 69–82.
Кіноосвіта в Україні в 1920-х рр // Культура України. Х.: ХДАК, 2016. Вип. 53. С. 186—194.
Кадрова політика ВУФКУ в 1920-ті роки [Архівовано 20 січня 2019 у Wayback Machine.] //Вісник ХДАДМ. Х.: ХДАДМ 2017. № 1. С. 136—140
«Діяльність Олександра Шуба на посаді голови правління ВУФКУ в 1927—1928 рр.» // Х.: Вісник ХДАДМ, Традиції і новації № 4, 2016 р.
«Одинадцятий»: новаторський фільм Дзиґи Вертова // Evropský filozofický a historický diskurz. Praha, 2017. Volume 3. Issue 2. Р. 44–49.
Товариство друзів радянського кіно в Україні в 1920-х роках // Evropský filozofický a historický diskurz. Praha, 2017. Volume 3. Issue 3. Р. 84–90.
Творчі зв'язки театру і кінематографу в Україні в 1920-х роках // Evropský filozofický a historický diskurz. Praha, 2017. Volume 3. Issue 4. Р. 71–77.

Фільми на інтернаціональні теми в українському кінематографі 1920-х рр. // Ґенеза ідей і динаміка розвитку екранних мистецтв: колект. моногр. К.: Видав. центр КНУКіМ, 2019. Т. 7. С. 132—158.
Фільми про національні меншини в українському кінематографі 1920-х рр. // Мистецтвознавство. Соціальні комунікації. Медіапедагогіка: колективна монографія. К.: КНУКіМ, 2019. Т. 7. С. 74–88.
Кіновиробництво російських компаній на території України в роки громадянської війни // Мистецтвознавство. Соціальні комунікації. Медіапедагогіка: колективна монографія. К.: КНУКіМ, 2019. Т. 8. С. 58–106.
Сучасники про фільм О. Довженка «Земля»: різноплановість дискусій // Аудіовізуальне мистецтво i виробництво: досвід, проблеми та перспективи: колективна монографія. К.: КНУКіМ, 2021. Т. 9. С. 191—205.
Українські підручники з історії кіно і телебачення: досягнення і невдачі // Evropský filozofický a historický diskurz. 2024. Volume 10. Issue 2. С. 33–40.

Іншими мовами

Development of Film Music in Ukraine in the 1920’s // Journal of History Culture and Art Research. 2020. Vol. 9. No. 1. March. С. 477–483.
Ukrainian period of Dziga Vertov’s creative work // Аудіовізуальне мистецтво і виробництво: досвід, проблеми та перспективи: колект. моногр. Київ, 2021. Т. 9. С. 191–205.
Dovzhenko’s conceptual film “Earth”: in orbit of admiration and criticism // Мистецтвознавство. Соціальні комунікації. Медіапедагогіка: колект. моногр. Київ, 2021. Т. 9. С. 175–191.
The topic of the Soviet–Ukrainian War (1917–1921) in Ukrainian cinematography of the 1920s // Культура України. Харків, 2021. Вип. 73. С. 86–90.
«Perekop» by Ivan Kavaleridze as one of the groundbreaking films about the Civil War. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Освітні виклики соціокультурної сфери. Імплементація європейських цінностей в аудіовізуальній культурі», 25 жовтня 2021 р., м. Київ. Київ: Видав. центр КНУКіМ, 2021. Ч. ІІІ. С. 72–77.
Author’s Cinema in the Cultural Space of the Second Half of the ХХ and Early ХХІ Century // Культура України. Харків, 2023. Вип. 79. С. 113–115.
Religious and legal aspects in world cinema // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Київ: Видав. центр КНУКіМ, 2023. 6(1). С. 141–144.
The birth and establishment of film education in Ukraine (1916–1930) // Culture and art in modern scientific discourse: monograph. Kharkiv: PC Technology Center, 2023. Р. 123–145.
Anthology of Ukrainian film criticism of the 1920s // Культура України. Харків, 2023. Вип. 81. С. 94–95.
Interrupted flight. Ukrainian cinema of the VUFKU period // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Київ: Видав. центр КНУКіМ, 2023. 6(2). С. 309–313.
The Formation of Ukrainian documentary film directin in the second half of the 1920s // Культура України. Харків, 2023. Вип. 82. С. 59–66.
Issues of Ukrainian films about the revolution and Civil War, made by AUPhCA (All-Ukrainian Photo and Cinema Administration) in 1928-1930 // Аудіовізуальне мистецтво і виробництво: досвід, проблеми та перспективи: колект. монограф. Київ: Видав. центр КНУКіМ, 2023. Т. 10. С. 193–209.
The formation of the film business in Ukraine (1896–1916) // Apparatus. 2023. № 17.
Ways to overcome the screenwriting crisis in Ukrainian cinematography of the second half of the 1920s // Культура України. Харків, 2024. Вип. 83. С. 35–49.

Примітки

↑ Про презентацію 55-ої книги В. Н. МИСЛАВСЬКОГО "Західний кінематограф". Офіційний сайт ХДАК. Харківська державна академія культури. Процитовано 5 червня 2024.
↑ https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rishen-atestatsiinoi-kolehii-ministerstva-920vid16062024
↑ Члени НАМ України. academyart.org.ua (укр.). Процитовано 5 квітня 2023.
↑ https://uafilmacademy.org/img/doc/-WIvBjeOBRHI_67J3wje9NX6C6m-82ev.pdf
↑ Резиденція світової дипломатії. dipclub.kh.ua. Харківський дипломатичний клуб. Процитовано 2 травня 2024.
↑ {{Cite web|title=Національна спілка кінематографістів України|url=https://www.ukrkino.com.ua/about/history/}
↑ https://academyart.org.ua/academicians/myslavskyi-volodymyr. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
↑ В ХАРЬКОВЕ ВЫСТУПИЛ ПОПУЛЯРНЫЙ ТЕЛЕВЕДУЩИЙ. vecherniy.kharkov.ua (рос.). Газета «Вечірній Харків». 14 листопада 2013. Процитовано 8 квітня 2024.
↑ ХАРЬКОВЧАНАМ РАССКАЗАЛИ О КИНЕМАТОГРАФЕ ДОРЕВОЛЮЦИОННОЙ РОССИИ. vecherniy.kharkov.ua (рос.). Газета «Вечірній Харків». 20 лютого 2014. Процитовано 8 квітня 2024.
↑ «Харьковская сирень»: подготовка в разгаре. izvestia.kharkov.ua (рос.). Газета Харківської міської ради «Харьковские известия». 8 січня 2014. Процитовано 8 квітня 2024.
↑ ^а ^б Скуратівський, В. Л. Миславський Володимир Наумович (Ukrainian) . Т. 20. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
↑ Харківська державна академія культури, 2019, с. 67.
↑ http://lib-hdak.in.ua/unfold-teachers/94-printing-teachers-hdak-2014-2018/1100-mislavsykiy-volodimir-nau.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
↑ Харківська державна академія культури | Офіційний сайт ХДАК. ic.ac.kharkov.ua. Процитовано 15 квітня 2024.
↑ Персональний склад галузевої експертної ради (PDF). Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Процитовано 28.04.2024.
↑ {{Cite web|url=https://icsanaas.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/Додаток-до-наказу-про-затвердження-рішень-Атестаційної-колегії-МОН-України-.pdf(рос.)
↑ Редакційний штат. Культура України. Процитовано 12 червня 2024.
↑ {{Cite web|url=http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/about/editorialTeam(рос.)
↑ {{Cite web|url=https://vue.gov.ua/Миславський_В._Н/(рос.)
↑ Wykład historyka kina Volodymira Myslawskiego. Akademickie Centrum Języka Polskiego i Kultury Polskiej dla Cudzoziemców Uniwersytetu Gdańskiego (pl-PL) . Процитовано 15 квітня 2024.
↑ {{Cite web|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Pordenone_Silent_Film_Festival(рос.)
↑ {{Cite web|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Teddy_Award(рос.)
↑ {{Cite web|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Far_East_Film_Festival(рос.)
↑ ФЕСТИВАЛЬ АУДІОВІЗУАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА "GOLDEN FRAME 2021". www.ktm-hdak.org.ua. Факультет аудіовізуального мистецтва ХДАК. Процитовано 28 квітня 2024.
↑ Обращение 100 // Youtube, 2 квіт. 2014 (рос.)
↑ Харьков. Обращение 100. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020. {{cite news}}: |first1= з пропущеним |last1= (довідка)
↑ Apel charkowskich ludzi mediów i intelektualistów «Обращение 100» на польському промосковському сайті Obserwator Polityczny, 9 квітня 2014
↑ Миславский Владимир Наумович / Миславський Володимир Наумович / Mislavskij Vladimir Naumovich // Миротворець, 2014 (рос.)
↑ {{Cite web|url=https://detector.media/infospace/article/84038/2013-08-10-golovnymy-pretendentamy-na-zdobuttya-derzhavnoi-premii-im-dovzhenka-buly-yanchuk-i-kobrin/(рос.)

Література

Скуратівський В. Л. Кіно і Харків [рецензія на книгу «Харків і кіно»] // KINO-КОЛО. Київ, 2004. № 23. Осінь. С. 24–25
Росляк Р. В. Харків – місто кінематографічне [рецензія на книгу «Харків і кіно»] // Народна армія, Київ, 2005. 19 травня.
Капельгородська Н. М. Дійшла й черга до Харкова… [рецензія на книгу «Харків і кіно»] // Кіно: інформація, коментарі. Київ, 2005. № 7/8. Квітень-травень. С. 34–35.
Росляк Р. В. Кіно в Україні: факти, фільми, імена [рецензія на книгу «Кіно в Україні 1896–1921. Факти. Фільми. імена»] // Народна армія. Київ, 2005. 19 травня.
Чередниченко Е. Кино в Украине: история повторится [рецензія на книгу «Кіно в Україні 1896–1921. Факти. Фільми. імена»] // Зеркало недели. Киев, 2005. № 25(553). 2–8 июля.
Рутковский А. Г. Кино в Украине (1896–1921). Факты. Фильмы. Имена [рецензія на книгу «Кіно в Україні 1896–1921. Факти. Фільми. імена»] // Total Film. Київ, 2005. Сентябрь.
Скуратівський В. Л. Початки української кіноісторії [рецензія на книгу «Кіно в Україні 1896–1921. Факти. Фільми. імена»] // Kino-Коло. Київ, 2005. № 27. Осінь. С. 39–41.
Скуратівський В. Л. Нотатки до «історіографії» українського кіна [в тому числі про книгу «Кіно в Україні 1896–1921. Факти. Фільми. імена»] // Kino-Коло. Київ, 2005. № 28. Зима. С. 133–137.
Марголит Е. Я. Фундамент для работы [рецензія на книгу «Кіно в Україні 1896–1921. Факти. Фільми. Імена»] // Киноведческие записки. Москва, 2006. № 77. С. 320–323.
Янгиров Р. М. Новые книги [рецензія на книгу «Кіно в Україні. 1896–1921»] // Новое литературное обозрение. Москва, 2006. № 77. С. 479–483.
Мусієнко О. С. Археологія кіно [рецензія на книгу «Кіно в Україні 1896–1921. Факти. Фільми. імена»] // Кіно-Театр. Київ, 2006. № 4. Грудень. С. 33.
Скуратівський В. Л. Життя і фільми Дмитра Харитонова [рецензія на книгу «Життя і фільми Дмитра Харитонова»] // KINO-КОЛО. Київ, 2006. № 32. Зима. С. 92–94.
Dabert D. Vladimir Mislavskij, Char’ków i kino. Fil’mo-biograficeskij spravocnik [рецензія на книгу «Харків і кіно»] // Porównania. Poznań, 2007. № 4. С. 235–237.
Dabert D. Vladimir Mislavskij, Kino w Ukraine 1896–1921. Facty. Fil’my. Imena [рецензія на книгу «Кіно в Україні 1896-1921. Факти. Фільми. імена»] // Porównania. Poznań, 2007. № 4. С. 237–239.
Доливец С. [А. Рутковский] Кодекс историка [рецензія на книгу «Життя і фільми Дмитра Харитонова»] // 2000. Киев, 2007. 30 марта.
Черненко С. [А. Рутковский] Дві від одного: з міфології десятої музи [рецензія на книги В. Миславського «Понівечені душі: життя і фільми Дмитра Харитонова» і «Кінословник: Терміни. Визначення. Жаргонізми»] // Кіно інформація, комент. / Зб. НСКУ. Київ, 2007. № 1/2. С. 54–55.
Росляк Р. В. Миславский В. Н. Искусство фотографии Альфреда Федецкого // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту театру, кіно и телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Київ, 2010. № 6. С. 403–405.
Мусієнко О. За законами краси [рецензія на книгу «Альфред Федецький: поет фотографії»] // Кіно-Театр. Київ, 2010. № 3. С. 62.
Gierszewska B. Nieznany polski fotograf – Alfred Fedecki (Владимир Миславский, Искусство фотографии Альфреда Федецкoго) [рецензія на книгу «Мистецтво фотографії Альфреда Федецькoго»] // Porównania. Poznań, 2011. № 8. С. 203–211.
Пилипчук Р.Я. Миславський В. Альфред Федецький: Поет фотографії [рецензія на книгу «Альфред Федецький: поет фотографії»] // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту театру, кіно и телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Київ, 2011. № 9. С. 307–315.
Росляк Р. В. Миславский В., Гергеша В. Механик-изобретатель Иосиф Тимченко в документах и воспоминаниях // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту театру, кіно и телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Київ, 2013. № 12. С. 274–277.
Plekarski M. Włodzimierz Misławski, Alfred Fedecki. Poeta fotografii, Faktor, Kharkow 2010, ss. 216 (j. pol. Ukr.). [рецензія на книгу «Альфред Федецький: поет фотографії»] // Przegląd wschodni. 2012. Tom XII-tv. Zeszyt 2(46). S. 450.
Горпенко В. Г. Володимир Наумович Миславський «Перше десятиліття кінематографічної творчості Олександра Довженка» : монографія // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Київ, 2019. Т. 2. № 2. С. 216–219.
Горпенко В. Г. Рецензія на монографію Володимира Наумовича Миславського «Перше десятиліття кінематографічної творчості Олександра Довженка» // Аудіовізуальне мистецтво і виробництво: досвід, проблеми та перспективи. Київ, 2019. Т. 2. С. 214–219.
Пересецький Р. Д. Рецензія на монографію Володимира Наумовича Миславського «Історія українського кіно 1896–1930: факти і документи» 1 і 2 тт. // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Т. 3. № 2. Київ, 2020. С. 355–358.
Скуратівський В. Л. Початки української кіноісторії [рецензія на книгу «Кіно в Україні 1896–1921. Факти. Фільми. імена»] // Скуратівський у KINO-KOЛІ (1997–2008). Київ Ін-т культурології НАМ України, 2020. С. 21–26.
Скуратівський В. Л. Кіно і Харків [рецензія на книгу «Харків і кіно»] // Скуратівський у KINO-KOЛІ (1997–2008). Київ: Ін-т культурології НАМ України, 2020. С. 44–48.
Скуратівський В. Л. Життя і фільми Дмитра Харитонова [рецензія на книгу «Життя і фільми Дмитра Харитонова»] // Скуратівський у KINO-KOЛІ (1997–2008). Київ Ін-т культурології НАМ України, 2020. С. 113–117.
Скуратівський В. Л. Нотатки до «історіографії» українського кіна [в тому числі про книгу «Кіно в Україні 1896–1921. Факти. Фільми. імена»] // Скуратівський у KINO-KOЛІ (1997–2008). Київ Ін-т культурології НАМ України, 2020. С. 27–37.
Шейко В. М. «Довженко-графік» В. Н. Миславського: невідомі віхи творчості відомого українського режисера // Культура України. Харків, 2021. Вип. 74. С. 89–100.
Шейко В. М. «Актори театру і кіно на листівках видавництва “Укртеакіновидав”» // Культура України. Харків, 2023. Вип. 82. С. 99–100.
Шейко В. М. «Західний кінематограф: концептуально-термінологічний словник» // Культура України. Харків, 2024. Вип. 84. С. 97–98.
[Войтенко В.] Концептуально-термінологічний словник «Західний кінематограф» // КІНО-КОЛО. Київ, 2024. № 1(39). Літо. С. 85.

Джерела

Миславський Володимир Наумович [Архівовано 28 червня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Факультету кіно-телемистецтва Харківської державної академія культури
Миславський Володимир Наумович [Архівовано 3 травня 2019 у Wayback Machine.] Скуратівський В. Л. Миславський Володимир Наумович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 20. К., 2019. С. 512.
Харківська державна академія культури : до 90-річчя з дня заснування : монографія / авт. кол.: В. Шейко, Н. Кушнаренко, Ю. Лошков та ін. — Харків : ХДАК, 2019. — 253 с. — ISBN 978-966-8308-64-2. Архів оригіналу.
Праці викладачів та співробітників Харківської державної академії культури (2014-2018) / Харків. держ. акад. культури, Бібліотека ; [уклад.: С. В. Євсеєнко, О. М. Левченко, О. С. Хижна ; наук. ред. Н. М. Кушнаренко]. — Харків : ХДАК, 2020. — С. 267–268. — ISBN 978-966-83-08-69-7.

Посилання

[1] Про презентацію 55-ої книги В. Н. МИСЛАВСЬКОГО "Західний кінематограф". Офіційний сайт ХДАК. Харківська державна академія культури. Процитовано 5 червня 2024.

[2] ttps://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rishen-atestatsiinoi-kolehii-ministerstva-920vid16062024

[3] Члени НАМ України. academyart.org.ua (укр.). Процитовано 5 квітня 2023.

[4] ttps://uafilmacademy.org/img/doc/-WIvBjeOBRHI_67J3wje9NX6C6m-82ev.pdf

[5] Резиденція світової дипломатії. dipclub.kh.ua. Харківський дипломатичний клуб. Процитовано 2 травня 2024.

[6] {{Cite web|title=Національна спілка кінематографістів України|url=https://www.ukrkino.com.ua/about/history/}

[7] ttps://academyart.org.ua/academicians/myslavskyi-volodymyr. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)

[8] В ХАРЬКОВЕ ВЫСТУПИЛ ПОПУЛЯРНЫЙ ТЕЛЕВЕДУЩИЙ. vecherniy.kharkov.ua (рос.). Газета «Вечірній Харків». 14 листопада 2013. Процитовано 8 квітня 2024.

[9] ХАРЬКОВЧАНАМ РАССКАЗАЛИ О КИНЕМАТОГРАФЕ ДОРЕВОЛЮЦИОННОЙ РОССИИ. vecherniy.kharkov.ua (рос.). Газета «Вечірній Харків». 20 лютого 2014. Процитовано 8 квітня 2024.

[10] «Харьковская сирень»: подготовка в разгаре. izvestia.kharkov.ua (рос.). Газета Харківської міської ради «Харьковские известия». 8 січня 2014. Процитовано 8 квітня 2024.

[:0-11] а ^б Скуратівський, В. Л. Миславський Володимир Наумович (Ukrainian) . Т. 20. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.

[FOOTNOTEХарківська_державна_академія_культури201967-12] Харківська державна академія культури, 2019, с. 67.

[13] ttp://lib-hdak.in.ua/unfold-teachers/94-printing-teachers-hdak-2014-2018/1100-mislavsykiy-volodimir-nau.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)

[14] Харківська державна академія культури | Офіційний сайт ХДАК. ic.ac.kharkov.ua. Процитовано 15 квітня 2024.

[15] Персональний склад галузевої експертної ради (PDF). Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Процитовано 28.04.2024.

[16] {{Cite web|url=https://icsanaas.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/Додаток-до-наказу-про-затвердження-рішень-Атестаційної-колегії-МОН-України-.pdf(рос.)

[17] Редакційний штат. Культура України. Процитовано 12 червня 2024.

[18] {{Cite web|url=http://audiovisual-art.knukim.edu.ua/about/editorialTeam(рос.)

[19] {{Cite web|url=https://vue.gov.ua/Миславський_В._Н/(рос.)

[20] Wykład historyka kina Volodymira Myslawskiego. Akademickie Centrum Języka Polskiego i Kultury Polskiej dla Cudzoziemców Uniwersytetu Gdańskiego (pl-PL) . Процитовано 15 квітня 2024.

[21] {{Cite web|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Pordenone_Silent_Film_Festival(рос.)

[22] {{Cite web|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Teddy_Award(рос.)

[23] {{Cite web|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Far_East_Film_Festival(рос.)

[24] ФЕСТИВАЛЬ АУДІОВІЗУАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА "GOLDEN FRAME 2021". www.ktm-hdak.org.ua. Факультет аудіовізуального мистецтва ХДАК. Процитовано 28 квітня 2024.

[25] Обращение 100 // Youtube, 2 квіт. 2014 (рос.)

[26] Харьков. Обращение 100. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020. {{cite news}}: |first1= з пропущеним |last1= (довідка)

[27] Apel charkowskich ludzi mediów i intelektualistów «Обращение 100» на польському промосковському сайті Obserwator Polityczny, 9 квітня 2014

[Миротворець-28] Миславский Владимир Наумович / Миславський Володимир Наумович / Mislavskij Vladimir Naumovich // Миротворець, 2014 (рос.)

[29] {{Cite web|url=https://detector.media/infospace/article/84038/2013-08-10-golovnymy-pretendentamy-na-zdobuttya-derzhavnoi-premii-im-dovzhenka-buly-yanchuk-i-kobrin/(рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

Миславський Володимир Наумович

Народився	25 травня 1960(1960-05-25) (64 роки) Харків, Українська РСР
Країна	СРСР Україна
Діяльність	кінознавець
Відомий завдяки	Кінознавець, історик кіно, академік Української кіноакадемії, доктор мистецтвознавства, Член асоціації кінокритиків України, член Національної спілки кінематографістів України, член Ради експертів конкурсу професійної журналістики «Честь професії».
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1992)
Заклад	ХДАК
Членство	Українська кіноакадемія
Медіафайли у Вікісховищі